Справа № 2-12566/11 Головуючий у 1 - й інстанції: Макаренко І.О.
№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/796/11179/2017
26 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Лапчевської О.Ф.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» Наумової Олени Олександрівни на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року у справі за заявою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції місті Києві Бочковського ТарасаОлександровича про роз'яснення рішення та за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» про виправлення описки в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за об'єднаним позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року задоволено заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції місті Києві Бочковського ТарасаОлександровича про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за об'єднаним позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Роз'яснено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року по справі № 2-12566/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (замінено стягувача у виконавчому провадженні Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» на Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛ Девелопмент») до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 725 489,25 доларів США за курсом НБУ на день погашення суми заборгованості солідарно.
Стягнуто з виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції місті Києві на користь держави судовий збір в розмірі 800,00 грн..
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» про виправлення описки в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» Наумова Олена Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви державного виконавця про роз'яснення рішення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права і матеріального права, є незаконною і необґрунтованою. Посилалася на те, що суд першої інстанції безпідставно прийняв та розглянув заяву про роз'яснення рішення, так як при її поданні державним виконавцем не було сплачено судовий збір та не долучено копії для осіб, які беруть участь у справі. Вважає, що розгляд заяви, не оплаченої судовим збором, свідчить про допущення судом першої інстанції порушення принципу процесуальної рівності сторін. Посилалася на те, що при зверненні до суду з даним позовом Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» просило суд стягнути заборгованість, визначену в гривневому еквіваленті, а тому незаконним є роз'яснення судом рішення шляхом зазначення про стягнення боргу в іноземній валюті. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що на території України законним платіжним засобом є гривня, а тому при ухваленні рішення про стягнення коштів в резолютивній частині необхідно чітко зазначити суму, що підлягає стягненню, виражену саме в національній валюті, а у разі пред'явлення позову про стягнення коштів в іноземній валюті сума стягнення зазначається в гривні за курсом станом на дату ухвалення рішення. Зазначила, що при пред'явленні позову Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» самостійно визначило еквівалент заборгованості в гривнях, з огляду на що саме обчислена позивачем сума за курсом станом на дату проведення ним розрахунку зазначена в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року. Вважає, що роз'яснивши рішення шляхом визначення обсягу зобов'язання відповідачів в іноземній валюті в розмірі 725 489,25 доларів США суд першої інстанції фактично змінив зміст ухваленого рішення, що суперечить нормам процесуального законодавства.
В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» НаумоваОлена Олександрівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції місті Києві Бочковський Тарас Олександрович» проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Представник Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», ОСОБА_5, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю " СЛ Девелопмент" в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року позов Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та об'єднаний позов Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс», ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованість по кредиту в сумі 725 489,25 доларів США, що еквівалентно 5 783 237,56 грн. за курсом НБУ станом на 23 серпня 2011 року.
07 березня 2013 року на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року було видано три виконавчі листи про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс», ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» заборгованості.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 19 березня 2015 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Капітал Гарант Інвест» у виконавчих провадженнях №37661278 та №37661060 про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс», ОСОБА_5 заборгованості по кредиту в сумі 725489,25 доларів США, що за курсом НБУ на 23.08.2011 року еквівалентно 5 783 237,56 грн..
11 липня 2017 року головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції місті Києві Бочковський Тарас Олександрович звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року, в якій просив роз'яснити зміст резолютивної частини рішення шляхом зазначення чіткої суми, яка підлягає стягненню за рішенням, та валюти, якій вона підлягає стягненню, а саме: 725 489,25 доларів США чи визначений станом на 23 серпня 2011 року її гривневий еквівалент в розмірі 5 783 237,56 грн..
03 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Едвайс» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про виправлення описки в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року шляхом виключення з резолютивної частини вказівки на те, що сума стягнення складає 725 489,25 доларів США.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року задоволено заяву головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції місті Києві Бочковського ТарасаОлександровича та роз'яснено рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року шляхом зазначення, що по справі № 2-12566/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» стягненню підлягає заборгованість за кредитним договором в розмірі 725 489,25 доларів США за курсом НБУ на день погашення суми заборгованості солідарно.
Задовольняючи заяву про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року, суд першої інстанції виходив з того, що за укладеним між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест» Кредитним договором № 68-05V позичальнику було надано кредит в доларах США, тобто, зобов'язання сторін має визначений в іноземній валюті грошовий еквівалент, а тому сума, що підлягає сплаті на виконання такого зобов'язання, повинна визначатися в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, що є підставою для роз'яснення ухваленого рішення шляхом зазначення в резолютивній частині про стягнення боргу в розмірі 725 489,25 доларів США на курсом на день погашення боргу.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
За правилом статті 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Як зазначено в пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Згідно пунктів 8, 14 цієї постанови, ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій статтею 215 ЦПК, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. При задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовними вимогами до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» просило суд стягнути гривневий еквівалент заборгованості, яка обрахована в іноземній валюті, за курсом станом на дату вчинення розрахунку.
Ухвалюючи рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року, суд першої інстанції, виходячи з заявлених позовних вимог, зазначив в резолютивній частині рішення про стягнення з відповідачів заборгованості згідно вичиненого банком розрахунку, а саме гривневий еквівалент обчисленої в доларах США суми боргу.
Роз'яснюючи рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року та вказуючи, що стягненню підлягає сума боргу в розмірі 725 489,25 доларів США за курсом Національного Банку України на день погашення боргу, суд першої інстанції вимог ст. 221 ЦПК України і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» не врахував.
Формулюючи роз'яснення рішення таким чином, суд першої інстанції допустив порушення положень ст. 215 ЦПК України, оскільки фактично резолютивна частина рішення не містить кінцевого висновку суду по суті позовних вимог, так як в ній не зазначено остаточної суми в національній валюті, яка підлягає стягненню з боржників, оскільки, в залежності від курсових коливань, стягнута за рішенням сума може змінюватися.
Стаття 221 ЦПК України імперативно встановлює, що роз'яснення рішення здійснюється судом, який його ухвалив.
За правилом ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
За таких обставин, оскільки Апеляційний суд міста Києва не повноважний самостійно вирішувати по суті питання щодо роз'яснення ухвалених судом першої інстанції судових рішень, одночасно доводи апеляційної скарги представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» Наумової Олени Олександрівни є частково обґрунтованими, а ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року про роз'яснення рішення суду постановлена з порушенням норм процесуального права, остання підлягає скасуванню в цій частині з передачею цього питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
В частині відмови в задоволенні заяви ТОВ " Едвайс" про виправлення описки у резолютивній частині рішення суду від 14 листопада 2012 року ухвала суду не оскаржується, так як апеляційна скарга доводів в цій частині не містить, а тому колегія суддів перевіряє правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Едвайс» НаумовоїОлени Олександрівни задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2017 року скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: