04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" жовтня 2017 р. Справа№ 910/5630/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Корсакової Г.В.
Яковлєва М.Л.
За участю представників:
від позивача: Таболін О.С. - за дов.
від відповідача-1: Стецина І.В. - за дов.
від відповідача-2: Ходорич О.М. - за дов.
від третьої особи -1: Ванда С.В. - за дов.
від третьої особи-2: ОСОБА_6 - за дов.
від третьої особи-3: ОСОБА_7 - особисто
від третьої особи -4: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017
у справі №910/5630/17 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
до 1) Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
2) Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Національний банк України;
2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародне забезпечення поставок»;
3) Фізична особа-підприємець ОСОБА_7;
4) Фізична особа-підприємець ОСОБА_9
про заборону вчиняти дії
Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі, позивач або Банк) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач-1 або КП «Київблагоустрій»), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі, відповідач-2 або Департамент) про припинення дій, які порушують право власності Банку, шляхом заборони відповідачам зносити об'єкт нерухомого майна - будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2017 залучено до участі у справі №910/5630/17 Національний банк України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі, третя особа-1 або НБУ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 залучено до участі у справі №910/5630/17 Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародне забезпечення поставок» як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі, третя особа-2).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 залучено до участі у справі №910/5630/17 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 (далі, третя особа-3) та Фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 (далі, третя особа-4).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі безпідставно намагаються знести будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, та який належить позивачу на праві власності, а їх дії спрямовані на позбавлення позивача права власності на вказане майно.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 у справі №910/5630/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 у справі №910/5630/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Як зазначає скаржник, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що відсутність державної реєстрації права власності за ПАТ «Дельта Банк» свідчить про те, що таке право взагалі не зареєстровано відносно частини майна - будинку охорони (в літ. «И») загальною площею 11 кв.м., оскільки до самого позову додано правовстановлюючий документ - Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013, у якому чітко і однозначно вказано, де знаходиться об'єкт нерухомості, які його складові частини, вказано його площу 5 149,90 кв.м.
Водночас, на думку позивача, твердження суду про неоскарження приписів відповідача-1 не ґрунтується на вимогах законодавства, а тому не може бути прийняте за основу рішення у жодному випадку.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Корсакова Г.В., Яковлєв М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 21.09.2017.
У судове засідання, призначене на 21.09.2017, треті особи 2-4 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2017 розгляд справи відкладено на 03.10.2017.
У судове засідання, призначене на 03.10.2017, треті особи -1, -4 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представники позивача та відповідача-1 подали у судовому засіданні 03.10.2017 клопотання про продовження строку вирішення спору.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 продовжено строк вирішення спору, розгляд справи №910/5630/17 відкладено на 24.10.2017.
10.10.2017 представник Департаменту подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 у справі №910/5630/17 залишити без змін. За твердженням відповідача-2, силами контролюючих органів у сфері благоустрою міста Києва проводились дії з метою з'ясування наявності/відсутності дозвільної документації на розміщення (встановлення) тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві, біля будинку по АДРЕСА_1. Заходи примусового демонтажу на сьогоднішній день - не вчинялись. Приписи та рішення (доручення) про демонтаж в установленому законом порядку не оскаржувались та не визнані протиправними.
24.10.2017 позивач подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду пояснення щодо відсутності порушень правил благоустрою, у яких зазначив, що спірний будинок охорони за своїми ознаками не належить до малих архітектурних форм, тимчасових споруд.
Представник третьої особи-2 у судовому засіданні надав суду копію інвентаризаційної справи 2006 року на будинок АДРЕСА_1 у Солом'янському районі міста Києва на підтвердження тих обставин, що будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, не зазнавав змін (не був перебудований або добудований).
Зазначені документи були оглянуті та долучені судом до матеріалів справи.
Представник третьої особи-4 у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення третьої особи-4 про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи-4.
Представники позивача та третіх осіб -1, -2, -3 у судовому засіданні просили суд апеляційну скаргу позивача задовольнити, оскаржене рішення Господарського суду міста Києва у даній справі скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти доводів, викладених позивачем у апеляційній скарзі, просили у її задоволенні відмовити, рішення суду залишити без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
У відповідності до статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
З моменту передачі майна власник набуває право на захист набутої власності передбаченими законом способами, отримує можливість здійснювати правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження майном, на нього переходить тягар власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження майна.
Відповідно до частини 1 статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Згідно частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що у його власності перебуває, зокрема, будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що відповідачі безпідставно намагаються знести будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, а їх дії спрямовані на позбавлення позивача права власності на вказане майно.
З огляду на вказане, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить суд заборонити відповідачам зносити об'єкт нерухомого майна - будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову зазначив, що у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження того, що відповідачами вчинялись будь-які дії для знесення об'єкту за адресою м. Київ, АДРЕСА_1, а саме, будинку охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташованого за адресою м. Київ, АДРЕСА_1, а обставини, на які посилається позивач у позовній заяві, не свідчать про наявність у нього порушеного суб'єктивного права з боку відповідачів.
Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції та вважає позовні вимоги Банку обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.
Матеріалами справи підтверджується, що у власності Банку перебуває нерухоме майно, а саме: нежилі будівлі, загальною площею 5 149,90 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 і складається з: адміністративного корпусу (в літ. А, А1), загальною площею 4 296,10 кв.м.; майстерні, складу, (в літ. Б.), загальною площею 23,20 кв.м.; гаражу (в літ. В), загальною площею 165,50 кв.м.; складу (в літ. Г), загальною площею 174,20 кв.м.; складу (в літ. Д), загальною площею 42,50 кв.м.; складу (в літ. Е), загальною площею 115,30 кв. м.; виробничого цеху (в літ. Ж), загальною площею 308,50 кв.м.; диспетчерської (в літ. 3) загальною площею 13,60 кв.м.; будинку охорони (в літ. И), загальною площею 11,00 кв.м.
Право власності на зазначене майно набуте позивачем згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №2653.
Вищезазначені будівлі та споруди, набуті позивачем згідно Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013, зареєстровані та введені в експлуатацію у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна згідно Технічного паспорту від 28.11.2013.
Отже, вказані об'єкти нерухомості, належні позивачу на праві власності, пройшли технічну інвентаризацію та їм присвоєні відповідні літери. У доданому позивачем до позовної заяви Технічному паспорті об'єкту нерухомості визначена кожна складова частина майнового комплексу, зазначено їх площу.
Із вищезазначених документів вбачається, що позивач, зокрема, є власником будинку охорони (в літ. И) площею 11,0 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Посилання суду першої інстанції на те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про частину об'єкту нерухомого майна - будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, за наявності у матеріалах справи Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013 та Технічного паспорту об'єкта, не спростовують належності позивачу спірного нерухомого майна (будинку охорони (в літ. И)) на праві власності, оскільки у відповідності до частини 2 статті 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії, а у разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Згідно Договору оренди від 01.12.2013 частина нерухомого майна позивача, зокрема, будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, передано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Міжнародне забезпечення поставок», яке, у свою чергу, передало його у суборенду Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 за Договором №151116/1 суборенди нежитлових приміщень від 15.11.2016.
Так, згідно пунктів 1.1., 1.3. Договору №151116/1 суборенди нежитлових приміщень від 15.11.2016 орендар (ТОВ «Міжнародне забезпечення поставок») передав суборендарю (ФОП ОСОБА_7.) у строкове платне користування нерухоме майно, а саме, нежилі приміщення загальною площею 11,00 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, будівля літера «И», власником яких є ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013.
Як зазначає представник КП «Київблагоустрій» у відзиві на позовну заяву, 07.09.2015 Інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» було проведено перевірку правомірності встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві, біля будинку по АДРЕСА_1.
Як зазначають відповідачі та підтверджується матеріалами справи, приписом №1512521 від 07.09.2015 та приписом №1702660 від 20.01.2017 КП «Київблагоустрій» встановлено порушення пунктів 13.3.1. (самовільне розміщення (встановлення) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності) та 20.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради 25.12.2008 №1051/1051 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.05.2015 №566/1430).
30.03.2016 Департаментом було прийнято рішення (доручення) №127/03-16 про демонтаж вказаного елементу благоустрою у відповідності із пунктами 13.3.2., 13.3.3. Правил благоустрою міста Києва.
Як вбачається із останнього припису №1702660 від 20.01.2017, КП «Київблагоустрій» встановлено, що порушення пунктів 13.3.1. та 20.1.1. Правил благоустрою міста Києва вчинено ФОП ОСОБА_7 (враховуючи виправлення, внесені до припису) та запропоновано усунути порушення шляхом надання дозвільної документації на об'єкт за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.
Матеріалами справи підтверджується факт неодноразових звернень ТОВ «Міжнародне забезпечення поставок» до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища та виконавчого органу Київської міської ради із листами №150316/1 від 15.03.2016, №250416/2 від 25.04.2016, №250416/1 від 25.04.2016, у яких повідомлялось що власником «об'єкта демонтажу» - будинку охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2013 та що спірний об'єкт зареєстрований Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна та має присвоєну літеру «И», яка зазначена на схематичному плані інвентаризаційної справи будівлі за адресою: АДРЕСА_1; повідомлялось про передачу об'єкта в оренду та, відповідно, у суборенду.
У матеріалах справи також наявне звернення ОСОБА_7 до КП «Київблагоустрій» від 23.01.2017, у якому, на виконання вимог припису №1702660 від 20.01.2017, вона просила внести інформацію до електронної бази даних КП «Київблагоустрій» щодо належної їй на праві оренди споруди за адресою: АДРЕСА_1, к. «И» відповідно до наданих документів.
У відповідь на вищевказані листи третьої особи-2, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища повідомив ТОВ «Міжнародне забезпечення поставок» листами №064-4793 та №064-4794 від 24.05.2016, що за вказаною адресою працівниками КП «Київблагоустрій» було виявлено саме тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності, а надані ТОВ «Міжнародне забезпечення поставок» документи не підлягають внесенню до електронної бази підприємства.
Позивач вказує, що попри надання відповідачам усіх документів на виконання вимог приписів, 08.02.2017 представниками КП «Київблагоустрій» було здійснено виїзд за адресою АДРЕСА_1 з метою руйнування будинку охорони літ. «И» площею 11,00 кв.м., у зв'язку з чим Банком було викликано патрульну поліцію, а відповідні особи залишили місце «руйнування». Факт виїзду представників КП «Київблагоустрій» підтверджується, зокрема, доданим позивачем до матеріалів справи диском відеозапису DVD+R XDigital та кольоровими фотографіями.
Посилання відповідачів на те, що винесені КП «Київблагоустрій» приписи та прийняте Департаментом рішення про демонтаж в жодному випадку не стосуються нерухомості позивача, оскільки виявлений об'єкт благоустрою (торгівельний павільйон) об'єктивно не є приміщенням охорони позивача (літ. «И» за технічною документацією), не приймаються судом до уваги, оскільки припис щодо усунення порушень №1702660 від 20.01.2017 виписаний саме на ФОП ОСОБА_7, яка, як зазначалося вище, є суборендарем нежилого приміщення загальною площею 11,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, будівля літера «И», власником якого є ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 07.10.2013.
Відповідачами не надано суду доказів на підтвердження того, що ФОП ОСОБА_7 здійснює підприємницьку діяльність за адресою АДРЕСА_1 в будь-якому іншому приміщенні, ніж те, яке вона орендує за Договором №151116/1 суборенди нежитлових приміщень від 15.11.2016 та яке, відповідно, є власністю Банку.
Приналежність «об'єкту демонтажу» саме до нерухомого майна, що перебуває у власності позивача, підтверджується поясненнями Національного банку України, у яких останній, як іпотекодержатель майнового комплексу (у тому числі будинку охорони літ. «И»), розташованого за адресою АДРЕСА_1, згідно договору Іпотеки №615 від 17.04.2014, зазначає, що спірне приміщення охорони має фундамент, зареєстроване як частина майнового комплексу, має всі ознаки капітальної будівлі та на яке у встановленому законом порядку оформлено право власності.
Приналежність «об'єкту демонтажу» до нерухомого майна, що перебуває у власності позивача можна встановити також шляхом візуального огляду плану земельної ділянки, яка є складовою частиною інвентаризаційної справи, та на якій чітко зображено місце розташування цього об'єкту та фотографій об'єкту, долучених до матеріалів справи; відсутність у зазначеному місці будь-яких інших об'єктів також підтверджується долученими фотографіями.
Враховуючи доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що об'єкт, стосовно якого КП «Київблагоустрій» винесено приписи та прийнято Департаментом рішення про демонтаж, є частиною нерухомого майна позивача, набутого останнім на підставі договору купівлі-продажу від 07.10.2013, а саме, будинком охорони літ. «И» загальною площею 11,00 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.
Отже, дії відповідачів у даній справі можуть призвести до порушення права власності позивача на спірний об'єкт, яке згідно закону є непорушним, а у позивача є об'єктивні підстави вважати, що таке право буде порушене.
Відповідно до частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
Згідно частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільного права є, зокрема, припинення дії, яка порушує право, що і є підставою цього позову.
Відповідно до частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач в обґрунтування заявленого позову, власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Зазначений спосіб захисту права власності спрямований на попередження можливому порушенню, якого на момент подання позову немає, але при цьому у власника є всі підстави вважати, що дії відповідних осіб неминуче призведуть порушень його права.
З огляду на встановлені обставини справи та на вказані норми права, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом заборони відповідачам зносити об'єкт нерухомого майна - будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідає приписам статті 386 Цивільного кодексу України, а позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у даній справі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, колегія суддів зазначає, що оскільки позов у даній справі поданий із метою попередження можливому порушенню права власності позивача на спірний об'єкт на підставі статті 386 Цивільного кодексу України, твердження суду першої інстанції про неоскарження позивачем приписів КП «Київблагоустрій» та рішення Департаменту про демонтаж у даному випадку не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову Банку в даній справі.
Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 у справі №910/5630/17 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» у повному обсязі. Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Розподіл господарських витрат здійснено у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 у справі №910/5630/17 задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2017 у справі №910/5630/17 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Припинити дії, які порушують право власності Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» шляхом заборони Комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зносити об'єкт нерухомого майна - будинок охорони (в літ. И) загальною площею 11,00 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31, корп.2; код ЄДРПОУ 26199708) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
Стягнути з Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 143; код ЄДРОПУ 34926981) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса,36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у сумі 800 (вісімсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. Видати наказ.
Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.
Матеріали справи №910/5630/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді Г.В. Корсакова
М.Л. Яковлєв