33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"26" жовтня 2017 р. Справа № 903/565/16
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Філіпова Т.Л.
судді Петухов М.Г. ,
судді Розізнана І.В.
при секретарі Гладкій Л.А.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,ОСОБА_7
третьої особи - ОСОБА_8
третьої особи - ОСОБА_9
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. у справі №903/565/16
за позовом ОСОБА_2
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
- ОСОБА_8;
- ОСОБА_9
про визнання недійсним рішення загальних зборів
Рішенням господарського суду Волинської області від 14.09.2016 р., залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.11.2016 р., відмовлено у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформленого протоколом зборів учасників від 21.01.2016 р. №37. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації нової редакції статуту СГ ТОВ «Агропродторг», затвердженої рішенням зборів учасників Товариства від 21.01.2016 р., у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2017 р. зазначені судові рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016 р. №37, а справу передано на новий розгляд в цій частині позову до господарського суду Волинської області. В решті рішення та постанову залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, Вищий господарський суд України виходив з того, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки як витягу №43204309 про реєстрацію в Спадковому реєстрі так і матеріалам спадкової справи, витребуваної судом апеляційної інстанції від приватного нотаріуса ОСОБА_10, зокрема, свідоцтвам про право на спадщину за законом від 10.03.2016 р., виданим ОСОБА_9 та ОСОБА_8, зі змісту яких не вбачається успадкування вказаними особами права на частку у статутному капіталі СГТОВ "Агропродторг" в розмірі 35%, оскільки в цих свідоцтвах йдеться про входження до складу спадщини частки в спільній власності на нерухоме майно (квартиру) та грошових заощаджень у банківській установі, що належали спадкодавцю (ОСОБА_14.), але не корпоративних прав останнього.
Внаслідок цього, судами належним чином не відхилено доводи позивача стосовно невизначеності конкретного майна, яке згідно свідоцтва про право на спадщину від 10.03.2016р. успадкував спадкоємець ОСОБА_9 (новий учасник Товариства за оспорюваним рішенням) та в якій частці, зокрема, щодо відсутності набуття ним корпоративних прав в СГТОВ "Агропродторг". Тим більше, що в розумінні ч.1 ст.1267 та ч.2 ст.1296 ЦК України ОСОБА_8, як дочка ОСОБА_11 є рівноправним спадкоємцем права на частку у статутному капіталі Товариства.
Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено тих обставин, чи видавалося ОСОБА_9 свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, в тому числі в частині права на частку у статутному капіталі СГТОВ "Агропродторг".
Рішенням господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до відповідача СГ ТОВ «Агропродторг». При винесені рішення суд першої інстанції вказав, що розглядає позовні вимоги з підстав, заявлених у первісному позові під час першого звернення до суду. Суд виходив з того, що права та інтереси позивача не порушені рішенням загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 21.01.2016 р. №37, котрим включено ОСОБА_9, як спадкоємця, до складу учасників товариства з часткою в 35% статутного капіталу, яка раніше належала дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_11 Також суд відзначив, що відсутність у ОСОБА_9, як спадкоємця, що прийняв спадщину після смерті дружини, свідоцтва про право на спадщину - частку в СГ ТОВ «Агропродторг», не могло бути підставою для відмови спадкоємцю в переважному праві вступу до складу учасників товариства, оскільки це питання відноситься до компетенції загальних зборів учасників товариства. На думку суду, відсутність спору між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (двома спадкоємцями померлої ОСОБА_14.) підтверджує правомірність рішення зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 21.01.2016 р. №37 про прийняття ОСОБА_9 до складу учасників товариства з часткою 35% статутного капіталу.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач просить рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформлене протоколом зборів учасників від 21.01.2016 р. №37, стягнути судові витрати.
Скаржник вважає, що рішення господарського суду є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, а окремі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. На підтвердження своїх доводів в апеляційній скарзі та додатково поданих письмових поясненнях від 31.08.2017 р., від 06.09.2017 р., від 06.09.2017 р. скаржник вказує наступне:
- суд безпідставно розглядав позовні вимоги виключно з підстав, заявлених позивачем під час подання первісного позову, оскільки в подальшому до матеріалів справи в порядку ст.ст. 22, 54 ГПК України подавалися доповнення до позову, у яких зазначалися й інші підстави, у т.ч. незаконність включення ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» з огляду на неотримання ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину;
- рішенням про включення ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» були порушені права позивача на належне і законне управління товариством (п. «а» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», абз. 1 ч. 2 ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 145 Цивільного кодексу України), право участі в товаристві (ст. 3 Закону України «Про господарські товариства»), право пропорційного збільшення частки позивача, як учасника товариства (ст.ст. 53, 55 Закону України «Про господарські товариства»);
- ОСОБА_9, як спадкоємець покійної ОСОБА_12, котра була власницею частки статутного капіталу СГ ТОВ «Агропродторг» в розмірі 35%, не міг прийматися до складу учасників товариства з такою ж часткою, адже на момент прийняття в ТОВ ОСОБА_9 не отримав свідоцтво про право на спадщину. Зважаючи на те, що спадкоємців було двоє, то в силу положень ст.ст. 1261, 1267, 1269, 1273 Цивільного кодексу України, ОСОБА_9 не міг бути власником всієї частки в розмірі 35% статутного капіталу, а лише її половини.
Від відповідача - СГ ТОВ «Агропродторг» надійшов відзив від 11.08.2017 р. на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідача просить рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. у справі № 903/565/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - без задоволення. На спростування доводів апеляційної скарги вказує наступне:
- позивач під час надання додаткових пояснень до позову, апеляційної та касаційної скарг, фактично змінював підстави позову, однак не подавав в порядку ст. 22 ГПК України відповідної заяви про зміну підстав позову при новому розгляді справи;
- незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю, а отримання ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину - частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» не було обов'язковою вимогою для прийняття ОСОБА_9 до складу учасників ТОВ, адже рішення про прийняття ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» належить до компетенції загальних зборів товариства і не пов'язане з необхідністю отримання ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину;
- права позивача ОСОБА_2 не були порушені рішенням загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» про включення ОСОБА_9 до складу учасників товариства.
Під час судового розгляду заслуховувалися також треті особи - ОСОБА_9, ОСОБА_8, які повідомили, що між ними відсутній спір щодо спадщини, набутої ними після смерті ОСОБА_11, зокрема - щодо частки у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг». Включення ОСОБА_9 до складу учасників товариства з часткою 35% вважають законним. Враховуючи це, треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_8, просили залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. у справі № 903/565/16 - без змін.
Під час судових засідань апеляційного суду 05.09.2011 р., 26.09.2017 р., 11.10.2017 р., 26.10.2017 р. позивач та його представники підтримали апеляційну скаргу, вказуючи на те, що законодавство вимагає від спадкоємців, які бажають вступити до складу учасників ТОВ, належно оформлених прав на спадщину; натомість таке право ОСОБА_9 та ОСОБА_8 оформили лише 30.08.2017 р.
Представники відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечували, додатково вказали, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 р. у справі №876/6924/17 встановлено факт відсутності порушення прав та інтересів позивача. В судовому засіданні 05.09.2017 р. представником відповідача ОСОБА_5 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів: свідоцтв про право на спадщину від 30.08.2017 р., виданих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та витягів зі спадкового реєстру. В судовому засіданні 11.10.2017 р. представником відповідача ОСОБА_5 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, у т.ч. укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 28.09.2017 р. договору дарування частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг». Зазначені клопотання колегія суддів задоволила.
На підтвердження своїх вимог і заперечень сторони та їх представники надали усні та письмові пояснення та додаткові докази, які були прийняті судом.
Під час розгляду справи Рівненським апеляційним господарським судом, у зв'язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 12.09.2017 р. про звільнення у відставку головуючого судді (судді-доповідача) по справі №903/565/16 - ОСОБА_13, було призначено повторний автоматизований розподіл справи відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду справи №903/565/16 у складі: головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Розізнана І.В., суддя Петухов М.Г.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив, додаткові пояснення, заслухавши усні пояснення представників сторін, третіх осіб, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, врахувавши висновки та обов'язкові до виконання вказівки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 03.04.2017 р. у даній справі, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення суду скасувати в частині відмови у визнанні недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформленого протоколом зборів учасників від 21.01.2016 р. №37 про включення ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» і про затвердження статуту товариства у новій редакції, та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задоволити. Рішення суду в частині відмови суду задоволити позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформленого протоколом зборів учасників від 21.01.2016 р. №37 про виключення ОСОБА_11 з числа учасників товариства слід залишити без змін.
Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних даних справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Згідно із ч. 1 ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.
Як вбачається зі статуту СГ ТОВ «Агропродторг» в редакції від 22.12.2008 р. (а.с. 30-35, т. 1), учасниками СГ ТОВ «Агропродторг» були:
1. ОСОБА_7 з часткою 2541,00 грн., що становило 12% статутного капіталу;
2. ОСОБА_6 з часткою 3811,50 грн., що становило 18% статутного капіталу;
3. ОСОБА_2 з часткою 7411,25 грн., що становило 35% статутного капіталу;
4. ОСОБА_11 з часткою 7411,25 грн., що становило 35% статутного капіталу.
ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_11 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 64, т. 1).
З документів спадкової справи №4/2015 відносно майна померлої ОСОБА_11, (а.с. 137-142 т.1) вбачається, що спадщину прийняли у рівних частках спадкоємці першої черги ОСОБА_9 (чоловік) та ОСОБА_8 (донька).
18.12.2015 р. на адресу СГ ТОВ «Агропродторг» надійшла заява ОСОБА_9 (а.с. 62, т. 1), адресована зборам учасників товариства, з проханням включити його, як спадкоємця першої черги, чоловіка покійної ОСОБА_11, в силу ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», до складу учасників товариства з долею у статутному фонді у розмірі 35%. Про наявність іншого спадкоємця - ОСОБА_8, яка також прийняла спадщину, ОСОБА_9 не зазначав. ОСОБА_8 до товариства з заявою про її прийняття до складу учасників товариства не зверталася.
Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.
У матеріалах справи наявний протокол №37 зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 21.01.2016 р. (а.с. 8, т. 1) з наступним порядком денним:
1. Виключення ОСОБА_11 зі складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» в зв'язку зі смертю.
2. Розгляд заяви ОСОБА_9 про вступ до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг».
3. Затвердження статуту в новій редакції в зв'язку зі змінами у складі учасників.
За результатами розгляду питань порядку денного учасники одноголосно вирішили:
1. Виключити ОСОБА_11 зі складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» в зв'язку із смертю з 21.01.2016 р.
2. Включити ОСОБА_9 до складу учасників на правду учасника з долею у статутному фонді в розмірі 35% з 21.01.2016 р.
3. Затвердити Статут товариства в новій редакції, а саме п. 1.3 викласти:
1.3. Засновниками (надалі - Учасниками) Товариства є:
Фізична особа:
- ОСОБА_7, паспорт серія НОМЕР_3, виданий Луцьким МВ УМВС України у Волинській області 23.12.1999 р., володіє 12% голосів;
- ОСОБА_6, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Луцьким МВ УМВС у Волинській області 18.12.1998 р., володіє 18% голосів;
- ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_5, виданий Луцьким МВ УДМС України у Волинській області 13.05.2014 р., володіє 35% голосів;
- ОСОБА_9, НОМЕР_1, виданий Луцьким МУ УМВС України у Волинській області 24.12.1997 р., володіє 35% голосів.
п. 4.3 викласти:
4.3. Розмір статутного фонду товариства становить 21175 гривень.
Доля Учасників:
ОСОБА_7 - 2541,00 грн., що становить 12%.
ОСОБА_6 - 3811,50 грн., що становить 18%.
ОСОБА_2 - 7411,25 грн., що становить 35%.
ОСОБА_9 - 7411,25 грн., що становить 35%.
Як вбачається з витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.08.2016 (а.с. 44-48, т. 1), відомості про ОСОБА_9, як учасника СГ ТОВ «Агропродторг» із часткою в статутному фонді 7411,25 грн. (що у відсотковому вираженні становить 35%), були внесені до реєстру. Датою реєстрації змін в складі учасників є 26.01.2016 р. (сторінка 6 витягу).
Згідно наявних у протоколі зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» підписів, протокол було підписано учасниками ОСОБА_7 (12%), ОСОБА_2 (35%), ОСОБА_6 (18%). Тобто, протокол підписали учасники товариства, які в сукупності володіли 65% голосів, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства» та п. 5.3 статуту СГ ТОВ «Агропродторг» (в редакції від 22.12.2008 р.), свідчило про наявність кворуму.
Також на зборах був присутній запрошений ОСОБА_9
Апеляційний суд відхиляє посилання позивача на невідповідність вимогам законодавства рішення загальних зборів Товариства у зв'язку з порушенням вимог ч. 5 ст. 61 та ч. 6 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» щодо порядку їх скликання та проведення (неповідомлення позивача не менш, як за 30 днів про скликання зборів на 21.01.2016 р., обрання головою зборів директора Товариства). Зазначені обставини не призвели до порушення корпоративних прав позивача, який підписав протокол №37 від 21.01.2016 р. загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» і не висловив заперечень проти таких обставин, які він вважає порушеннями, в т.ч. щодо дати й місця підписання протоколу.
Колегія суддів доходить висновку, що окремі порушення, які були допущені при скликанні та проведенні загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» 21.01.2016 р., не вплинули на законність рішення та не потягли порушення корпоративних прав позивача, який приймав участь у зборах, оскільки, як роз'яснено в п.п. 18, 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.
Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Водночас рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає. Зокрема, місцевим судом не було у повній мірі враховано вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 03.04.2017 р. в даній справі. Місцевий суд не відхилив доводи позивача стосовно невизначеності майна, яке успадкував спадкоємець ОСОБА_9 та в якій частці, та аргументи позивача щодо відсутності набуття ОСОБА_9 у порядку спадкування корпоративних прав в СГ ТОВ «Агропродторг».
Недотримання місцевим судом положень ст. 111-12 ГПК України щодо обов'язковості вказівок суду касаційної інстанції для суду першої інстанції під час нового розгляду справи є порушенням норми процесуального права, яке потягло за собою прийняття неправильного рішення, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи. Це, в свою чергу, є підставою для скасування рішення суду згідно ч. 2 ст. 104 ГПК України.
Апеляційна інстанція вважає за необхідне усунути це порушення, виконавши вказівки суду касаційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2016 ОСОБА_9 та ОСОБА_8 звернулися до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_10 із заявами про видачу свідоцтв про право на спадщину на частку квартири АДРЕСА_1, та на грошові заощадження, які зберігаються на рахунку №26353624296467 у ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с. 140, т. 1). Станом на 03.11.2016 у матеріалах спадкової справи не було заяв ОСОБА_9 чи ОСОБА_8 щодо видачі їм свідоцтв про право на спадщину на частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг».
Водночас представником відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні 05.09.2017 були надані копії свідоцтв про право на спадщину від 30.08.2017 р., виданих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, та витягів зі спадкового реєстру. З них вбачається, що свідоцтва про право на спадщину (частку покійної ОСОБА_11 у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг») ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримали лише 30.08.2017 р., причому кожному з них було видано свідоцтво на 1/2 частку покійної ОСОБА_11 у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг». Відповідно, у відсотковому співвідношенні частки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» становлять по 17,5% кожному (35:2=17,5).
З огляду на зазначені у свідоцтвах ОСОБА_9 і ОСОБА_8 частки, не відповідають фактичним обставинам справи висновки місцевого суду про те, що частка в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» в розмірі 35%, як спадщина, належала ОСОБА_9 з моменту її відкриття, а спорів між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо розміру частки ОСОБА_9 не було. Відсутність таких спорів не означає, що ОСОБА_9 мав 21.01.2016 р. право успадкувати частку в розмірі 35% статутного капіталу СГ ТОВ «Агропродторг» після смерті ОСОБА_11, адже згідно положень ч. 1 ст. 1267 Цивільного кодексу України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Власне, на підставі цієї норми, під час оформлення своїх прав на спадщину (частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» в розмірі 35%) ОСОБА_9 та ОСОБА_8 отримали свідоцтва на 17,5% частки в статутному капіталі кожен, чим підтвердили ту обставину, що ОСОБА_9 не міг спадкувати 35% частки. Відтак, прийняття ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» із набутою у спадщину часткою 35% статутного капіталу було незаконним.
В постанові Вищого господарського суду України від 03.04.2017 у даній справі, серед іншого, відзначено, що під час первісного розгляду справи судами не надано належної правової оцінки свідоцтвам про право на спадщину за законом від 10.03.2016, виданим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 141-142, т. 1). Касаційний суд вказав, що зі змісту свідоцтв не вбачається успадкування вказаними особами права на частку у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» в розмірі 35%, оскільки в свідоцтвах йдеться про входження до складу спадщини частки в спільній власності на нерухоме майно (квартиру) та грошових заощаджень у банківській установі, що належали спадкодавцю (ОСОБА_14.), але не корпоративних прав останнього.
З огляду на це, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_9, будучи спадкоємцем померлої учасниці СГ ТОВ «Агропродторг», щоб отримати право вступити до складу учасників цього товариства саме як спадкоємець, зобов'язаний був належно оформити свої спадкові права та отримати свідоцтво про право на спадщину на частку в статутному капіталі товариства. Проте станом на 21.01.2016, тобто, на день прийняття до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг», ОСОБА_9 свої спадкові права взагалі не оформив, оскільки свідоцтво про право на спадщину за законом видане лише 10.03.2016р. і не містить вказівки на право на частку у статутному фонді товариства, а право на спадщину на частку у СФ оформив лише 30.08.2017 р., причому на 17,5%, а не на 35%.
Відтак спростовуються висновки суду першої інстанції та доводи відповідача про те, що відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину у т.ч. і на частку у статутному капіталі товариства, не може бути підставою для відмови спадкоємцю в переважному праві вступу до складу учасників ТОВ. Доказів того, що ОСОБА_9 було прийнято до складу учасників товариства не в порядку спадкування, а в загальному порядку прийняття учасників до складу ТОВ, судами не встановлено, натомість зі змісту заяви ОСОБА_9 від 18.12.2015 р. (а.с. 62, т. 1) та протоколу №37 від 21.01.2016 р. загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» (а.с. 8, т. 1) вбачається, що ОСОБА_9 було прийнято до складу учасників товариства саме в порядку спадкування та на підставі ст. 55 Закону України «Про господарські товариства». Про те, що ОСОБА_9 було прийнято до складу учасників товариства, як спадкоємця, ствердили сам ОСОБА_9, а також представники відповідача. За таких обставин, оформлення ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину на частку в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» було необхідним.
В той же час, свідоцтва ОСОБА_9 і ОСОБА_8 про їх права на спадщину підтверджують ту обставину, що частка ОСОБА_11 у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» у розмірі 35% не належала до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_11 і ОСОБА_9 Це виключало можливість застосування положень ст. 71 Закону України «Про нотаріат» та видачі ОСОБА_9 свідоцтва про право власності на частку у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг», як в спільному майні подружжя.
11.10.2017 р. апеляційним судом було долучено до матеріалів справи укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 28.09.2017 р. договір дарування частки в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг». На думку представника відповідача, цей договір підтверджує законність набуття ОСОБА_9 частки в розмірі 35% статутного капіталу товариства.
Однак суд критично оцінює зазначений договір в контексті правомірності набуття ОСОБА_9 частки в розмірі 35%. Передусім, цей договір укладений 28.09.2017 р., задовго після прийняття ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг». Укладений 28.09.2017 р. договір не може створити виникнення у ОСОБА_9 в минулому прав, яких він тоді не мав. До того ж укладення такого договору 28.09.2017 р. є черговим свідченням того, що 21.01.2016 р., тобто на момент включення ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг», ОСОБА_9 не мав права на 35% частки в статутному капіталі товариства.
Крім того, суд погоджується із доводами позивача про те, що оскільки ОСОБА_8 не набула права на частку в СГ ТОВ «Агропродторг», то й не могла її дарувати. Адже положення ст.ст. 50, 51 Закону України «Про господарські товариства» передбачають, що право на частку в статутному капіталі ТОВ має лише учасник ТОВ, і це відображається у статуті товариства.
Стаття 53 Закону України «Про господарські товариства» прямо визначає, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Тобто, лише учасник ТОВ може продати частку в ТОВ. Особа, яка не є учасником ТОВ, продати частку не може, оскільки ця частка їй не належить.
Як роз'яснено в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається ст.ст. 130, 147, 166 ЦК України, ст.ст. 55, 69 Закону України «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст.1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. Відтак, ОСОБА_8 набула в порядку спадкування не частку, а право на частку в СГ ТОВ «Агропродторг», яке не є абсолютним, оскільки набуття частки залежить від рішення загальних зборів товариства. Тому ОСОБА_8 не могла подарувати ОСОБА_9 частку в СГ ТОВ «Агропродторг», оскільки її не мала.
Частина 1 ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» визначає, що у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. Оскільки спадкоємців після смерті ОСОБА_11 було двоє, місцевий суд, в порушення цієї норми, та положень ч. 1 ст. 1267, ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України, передчасно надав ОСОБА_9 статус спадкоємця в частині права на частку померлої ОСОБА_11 у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» в розмірі 35%, щодо подальшої правової долі якої (частки) приймалося оспорюване рішення загальних зборів учасників Товариства від 21.01.2016 р. Допущене судом порушення норм матеріального права, згідно п. 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення суду. А оскільки місцевий суд безпідставно відмовив у визнанні недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформленого протоколом зборів учасників від 21.01.2016 р. №37 про включення ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» і про затвердження статуту товариства у новій редакції, то в цій частині рішення місцевого суду слід скасувати, а рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» слід визнати недійсним.
Апеляційний суд не вбачає за можливе вважати ОСОБА_9 таким, що прийнятий до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» із часткою 17,5% в статутному капіталі товариства. Передусім, із заявою про прийняття до складу учасників товариства із часткою 17,5% в статутному капіталі ОСОБА_9 не звертався. А зважаючи на наведені ОСОБА_9 доводи і заперечення, він вважає себе законним власником частки в розмірі 35%, тобто не погоджується з тим, що йому має належати частка 17,5%. Крім того, право на частку в статутному капіталі є особистим немайновим право особи і може бути реалізоване нею особисто. Тож суд не вправі приймати рішення щодо волі особи розпорядитися своїм немайновим правом (вступити до складу учасників товариства з конкретно визначеною часткою, чи ні).
Апеляційний суд також не погоджується із висновком місцевого суду та доводами відповідача про відсутність порушень прав та інтересів позивача внаслідок прийняття рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 21.01.2016 р. №37.
Та обставина, що частка позивача у статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг» після прийняття ОСОБА_9 до складу учасників товариства не змінилася, не означає, що інтереси позивача не були порушеними. Права та інтереси учасника товариства не обмежуються лише розміром його частки у статутному капіталі.
Так, право на управління справами товариства, передбачене п. «а» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», абз. 1 ч. 2 ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 145 Цивільного кодексу України, включає в себе не лише право голосувати за прийняття чи неприйняття тих чи інших рішень своєю кількістю голосів (які відповідають розміру частки учасника), а й інтерес в тому, щоб управління товариством було належним і законним. Лише особи, які на законних підставах стали учасниками товариства, вправі вирішувати питання його діяльності. ОСОБА_9 є особою, яка обрана учасником товариства в порушення вимог закону. Отже включення його до складу учасників товариства з часткою 35% у статутному фонді є незаконним. До того ж таке обрання створює ризик для належної і законної діяльності товариства в подальшому, оскільки легітимність прийнятих за участю ОСОБА_9 рішень зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» може бути поставлена під обґрунтований сумнів позивачем чи іншими особами. Як свідчать матеріали справи, в подальшому за прямої участі та ініціативи ОСОБА_9 було прийнято одне з рішень, яке безпосереднім чином впливає на права та інтереси позивача - про виключення позивача ОСОБА_2 зі складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформлене протоколом №44 від 27.01.2017 р. (а.с. 9-10, т. 2). Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача, що незаконний склад учасників не може приймати законних рішень.
Крім того, у випадку дотримання ОСОБА_9 положень законодавства про спадкування і подання ним заяви про прийняття до складу учасників товариства з часткою 17,5% статутного капіталу, решта частки в розмірі 17,5% могла бути розподіленою серед усіх учасників, внаслідок чого частка позивача ОСОБА_2 могла пропорційно зрости, що також є логічним і законним інтересом позивача.
ОСОБА_9 не повідомив учасників СГ ТОВ «Агропродторг» про те, що він має право лише на 17,5% частки в статутному капіталі товариства після смерті учасниці ОСОБА_11 Натомість ОСОБА_9 у своїй заяві від 18.12.2015 р. зазначав, що він є спадкоємцем першої черги, який згідно положень ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» претендує на частку в розмірі 35%. Введення ОСОБА_9 таким чином в оману учасників, у т.ч. ОСОБА_2, також свідчить про порушення інтересів позивача.
Стаття 1 ГПК України захищає не лише права, а й інтереси позивачів. Конституційний Суд України в рішенні від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 у справі про охоронюваний законом інтерес вказав: поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Тобто, інтерес особи - це значно ширша юридична категорія, ніж право особи, і не обов'язково кожен інтерес повинен бути прямо закріплений у нормі закону. Він може опосередковано випливати з неї чи із певного закріпленого законом права. Такий інтерес може випливати в т.ч. із обов'язку (зобов'язання) іншого учасника суспільних відносин.
Тому не відповідає дійсності та суперечить нормам матеріального права і положенням ст. 1 ГПК України висновок суду першої інстанції про те, що рішенням загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг» від 21.01.2016 р. №37 про включення ОСОБА_9 до складу учасників товариства інтереси позивача не порушені.
Суд також відхиляє доводи представників відповідача про те, що факт відсутності порушення прав та інтересів позивача прийняттям ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг» встановлено ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2017 р. у справі №803/1824/16 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Луцької райдержадміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - СГ ТОВ «Агропродторг», про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії. В цій ухвалі суд дійшов висновку, що дії державного реєстратора негативно не вплинули на права та законні інтереси позивача, не призвели до порушення його прав як засновника та учасника СТОВ «Агропродторг». Тобто, висновок адміністративного апеляційного суду стосується спору ОСОБА_2 з державним реєстратором.
Крім того, апеляційний адміністративний суд відзначив, що спори ОСОБА_2 з керівництвом СГ ТОВ «Агропродторг» повинні бути вирішені у встановленому законом порядку, а також вказав, що такий спір розглядається в рамках господарської справи № 903/565/16. Тому неможливо вважати преюдиційною обставиною в розумінні ч. 3 ст. 35 ГПК України (встановлення факту непорушення прав чи інтересів ОСОБА_2 прийняттям ОСОБА_9 до складу учасників СГ ТОВ «Агропродторг») висновок Львівського апеляційного адміністративного суду про те, що дії державного реєстратора негативно не вплинули на права та законні інтереси позивача, не призвели до порушення його прав як засновника та учасника СТОВ «Агропродторг».
До того ж під час перегляду цієї справи Вищим господарським судом України, СГ ТОВ «Агропродторг» у відзиві на касаційну скаргу (а.с. 202, т. 1) зазначало, що права позивача ОСОБА_2 не були порушені. Проте касаційний суд не взяв до уваги такі доводи СГ ТОВ «Агропродторг».
З огляду на це, висновки місцевого суду в цій частині не відповідають обставинам справи, що, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення суду.
Також апеляційний суд не погоджується із посиланням місцевого суду і представників відповідача на ст. 22 ГПК України і їх доводами про те, що позивачем не зазначалася така підстава позову, як: 1) неотримання ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину на частку в СГ ТОВ «Агропродторг»; 2) те, що ОСОБА_9 був не єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_11
Так, ч. 4 ст. 22 ГПК України визначає, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Як зазначено у п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Приписи частини четвертої статті 22 ГПК не застосовуються під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Передбачені нею права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи в першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Якщо розгляд справи здійснюється спочатку, то позивач також вправі змінити підставу або предмет позову до початку повторного розгляду справи по суті.
Про відсутність підстав для включення ОСОБА_9, як спадкоємця, до складу учасників СГ ТзОВ «Агропродторг», позивач зазначав у п. 4 додаткових обґрунтувань до позовної заяви від 23.08.2016 р. (а.с. 28, т. 1). В подальшому така підстава позову була деталізована у поясненнях від 06.06.2017 р. (а.с. 241, т. 1). Зокрема, зазначалося про те, що ОСОБА_9 не оформив своє право на спадщину - на частку в товаристві, через що не міг прийматися до складу його учасників. З врахуванням згаданого вище п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18, всі подані позивачем додаткові пояснення і обґрунтування слід розцінювати, як доповнення підстав позову, що не заборонено ст. 22 ГПК України. Такої правової позиції постійно дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у постановах від 17.09.2012 р. у справі №41/298, від 13.11.2012 р. у справі №5023/1098/12, від 02.03.2017 р. у справі №910/5915/15-г та інших.
У постанові Вищого господарського суду України від 03.04.2017 у даній справі стосовно підстав позову відзначено: «Обґрунтовуючи підстави позову, ОСОБА_2 посилається на невідповідність вимогам законодавства рішення загальних зборів Товариства у зв'язку з порушенням вимог ч. 5 ст. 61 та ч. 6 ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» щодо порядку їх скликання та проведення (неповідомлення позивача не менш як за 30 днів про скликання зборів на 21.01.2016 р., головою зборів був обраний директор Товариства), а також на видачу спадкоємцю ОСОБА_9 свідоцтва про право на спадщину лише 10.03.2016 р., тобто після проведення зборів, та невизначеність майна, яке успадкував спадкоємець та в якій частці».
До того ж саме з огляду на ці підстави позову (невизначеність майна, яке успадкував ОСОБА_9 та в якій частці) справа була повернута на повторний розгляд касаційним судом. Обов'язок встановити, яку саме частку успадкував ОСОБА_9 в статутному капіталі СГ ТОВ «Агропродторг», покладався на місцевий суд вказівкою Вищого господарського суду України, висловленою в постанові від 03.04.2017 у даній справі.
З огляду на це, висновки суду першої інстанції в цій частині свідчать про неправильне застосування судом норми процесуального права - положень ст. 22 ГПК України, що призвело до прийняття неправильного рішення. Це, згідно ч. 2 ст. 104 ГПК України, є підставою для скасування рішення суду.
Водночас відсутні підстави для визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформленого протоколом зборів учасників від 21.01.2016 р. №37 в частині виключення ОСОБА_11 зі складу учасників товариства в зв'язку зі смертю.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно п. «в» ч. 1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.
Згідно п. 5.2 статуту СГ ТОВ «Агропродторг» (в редакції від 22.12.2008 р.), до виключної компетенції зборів учасників належить, зокрема, виключення учасника з товариства (підпункт «л»), а рішення з цього питання має прийматись одностайно.
З огляду на це СГ ТОВ «Агропродторг» мало право 21.01.2016 р. виключити ОСОБА_11 зі складу учасників товариства в зв'язку зі смертю. Встановлений законом і статутом товариства кворум для цього був, що вбачається з протоколу №37 від 21.01.2016 р. Тому слід залишити в силі рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів учасників СГ ТОВ «Агропродторг», оформленого протоколом зборів учасників від 21.01.2016 р. №37 про виключення ОСОБА_11
Відповідно до ч. 1-2 ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як зазначалося вище судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення у даній справі.
З огляду на задоволення вимог апеляційної скарги, зважаючи на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України, на користь позивача, як апелянта, слід стягнути сплачений ним 22.06.2017 р. судовий збір в розмірі 1760,00 грн. за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. у справі № 903/565/16 задоволити частково.
2. Рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. у справі №903/565/16 скасувати в частині відмови в позові про визнання недійсними пунктів 2, 3 рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016 року №37.
3. Прийняти в цій частині нове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016 року №37 задоволити частково .
Визнати недійсними пункт 2 рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016 року №37 про включення ОСОБА_9 до складу учасників на правах учасника з долею у статутному фонді в розмірі 35 % з 21 січня 2016 року та пункт 3 рішення загальних зборів учасників Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг", оформленого протоколом зборів учасників товариства від 21.01.2016 року №37 про затвердження статуту товариства в новій редакції а саме пунктів 1.3 , 4.3 Статуту.
В іншій частині рішення господарського суду Волинської області від 13.06.2017 р. у справі №903/565/16 залишити без змін.
4.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродторг" (43018 м. Луцьк, вул. Потебні, 71, код 31431958) на користь ОСОБА_2 (45748, АДРЕСА_2ідентифікаційний код НОМЕР_2) - 1760 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Господарському суду Волинської області видати наказ на виконання даної постанови.
6. Справу № 903/565/16 повернути в господарський суд Волинської області.
Постанова прийнята з окремою думкою судді Філіпової Т.Л.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Петухов М.Г.
Суддя Розізнана І.В.