79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" жовтня 2017 р. Справа № 914/1022/17
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Малех І.Б.
суддів Давид Л.Л.
ОСОБА_1
при секретарі Кришталь М.Б.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Перемишлянитеплоенерго”, б/н від 17.08.2017р.
на рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2017р., суддя Петрашко М.М.
у справі № 914/1022/17
за позовом: Комунального підприємства “Перемишлянитеплоенерго”, м.Перемишляни Львівської області
до відповідача: Виконавчого комітету Бібрської міської ради, м.Бібрка Перемишлянського району Львівської області
про стягнення 73354,64 грн.
за участю представників:
від позивача (скаржника) - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_2 - представник (довіреність б/н від 01.06.2017р.)
рішенням господарського Львівської області від 24.07.2017р. в справі № 914/1022/17, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Комунальне підприємство “Перемишлянитеплоенерго” звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мали значення для справи, тому просить його скасувати і прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт, посилається на те, що хоча позов і заявлено з пропуском строків позовної давності, однак заявлені позивачем вимоги є підставними і пов'язані з невиконанням відповідачем обов'язку за договором, щодо оплати наданих послуг, а відтак підлягають стягненню з відповідача..
11.09.2017 року на розгляд суду поступив відзив на апеляційну скаргу, в якому відмовити заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Представник позивача (скаржника) в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. арк. справи 86, 87).
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Дослідивши докази матеріалів справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання, з приводу поставки теплової енергії в гарячій воді в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Між сторонами у справі укладено Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №20 від 04.10.2006 р. (надалі - Договір).
За цим Договором Енергопостачальна організація (позивач у справі) бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві (відповідачу у справі) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах (в межах коштів, передбачених бюджетом), а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими відповідними органами тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1. Договору).
Згідно з п. 7.3. Договору Споживач здійснює щомісячну оплату за теплову енергію, спожиту протягом поточного місяця, не пізніше 5-го числа наступного місяця.
Відповідно до п.11.1. договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2007р.
Договір вважається автоматично продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін (п.11.4. договору).
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.09.2015 р. у справі №914/2661/15 встановлено, що КП “Перемишлянитеплоенерго” виставляло Виконавчому комітету Бібрської міської ради рахунки на оплату послуг: Рахунок №43 від 14.03.2012 р. на суму 36' 887,40 грн.; Рахунок №76 від 23.04.2012 р. на суму 2' 736,81 грн.; Рахунок №78 від 25.10.2012 р. на суму 14' 278,99 грн.; Рахунок №138 від 21.12.2012 р. на суму 34' 302,98 грн.; Рахунок №1 від 01.02.2013 р. на суму 36' 668,70 грн.; Рахунок №24 від 22.02.2013 р. на суму 36' 668,70 грн. за договором №20 від 06.03.2012 р. та 20/02 від 05.02.2013р.
У матеріалах справи № 914/2661/15 містяться платіжні доручення про оплату згідно договору №20 від 06.03.2012 р. за поставку теплової енергії у березні, квітні, жовтні, листопаді, грудні 2012р. Доказів оплати за січень-лютий 2012р. (договір №20 від 04.10.2006 р.) як матеріали справи № 914/2661/15, так і матеріали даної справи №914/2661/15 не містять.
Слід зазначити, що у справі № 914/2661/15 вирішувалось питання про наявність заборгованості, що виникла в межах та на підставі договору №20 від 06.03.2012 р., і за результатами розгляду суд дійшов висновку про наявність заборгованості лише за постачання теплової енергії у січні 2013р., що підтверджується платіжними дорученнями про оплату, згідно договору №20 від 06.03.2012 р. за поставку теплової енергії в березні, квітні, жовтні, листопаді, грудні 2012р. У даній справі суд розглядав питання про наявність заборгованості за січень-лютий 2012р., яка виникла у межах та на підставі договору №20 від 04.10.2006р., і доказів погашення заборгованості за січень-лютий 2012р. суду не надано.
Тим не менше, на виконання умов Договору позивачем в січні та лютому 2012 року поставлено, а відповідачем отримано теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 73.354,64 грн. Докази оплати рахунків за січень та лютий 2012р. відсутні.
Однак, як встановлено з матеріалів даної справи, згідно з п. 7.3. Договору, Споживач, здійснює щомісячну оплату за теплову енергію, спожиту протягом поточного місяця, не пізніше 5-го числа наступного місяця, тобто строк виконання зобов'язання за поставлену теплову енергію в січні 2012 року настав 06.02.2012 р., а за поставлену теплову енергію в лютому 2012 р. - 06.03.2012 р.
24 липня 2017 року відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання (вх.№26382/17), яким останній просить зокрема, застосувати строки позовної давності до вимоги, позивача, заявлених у позовній заяві.
Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Так, суд першої інстанції, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, беручи до уваги заяву відповідача про застосування позовної давності, викладену в клопотанні від 24.07.2017 р., правомірно дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 73.354,64 грн. основного боргу слід відмовити, враховуючи наслідки спливу позовної давності.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Перемишлянитеплоенерго”, б/н від 17.08.2017р. залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.07.2017р. в справі № 914/1022/17 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.
Повний текст постанови виготовлений 30.10.2017 р.
Головуючий -суддя Малех І. Б.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Хабіб М.І.