31 жовтня 2017 року Справа № 904/4593/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Вовк І.В. (головуючий, доповідач),
Грек Б.М.,
Студенець В.І.,
розглянувши касаційну скаргу Відділу освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 року у справі № 904/4593/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Сава" до Відділу освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради про стягнення 3% річних та інфляційних сум,
Подана Відділом освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За пп. 1 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму працездатної особи.
Крім того, за роз'ясненням пп. 2.15 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" (з наступними змінами та доповненнями) законом передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що позовна вимога у даній справі заявлялася про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань в сумі 212 880, 98 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), то за подання касаційної скарги відповідачем мало бути сплачено судовий збір у сумі 3831,85 грн., тоді як згідно з доданим платіжним дорученням від 13.10.2017 року № 150 сплачено лише 3171,47 грн., тобто в меншому розмірі, ніж це встановлено Законом України "Про судовий збір".
Отже, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу відділу освіти Соборної районної у місті Дніпрі ради на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.08.2017 року повернути без розгляду.
Головуючий суддя І.Вовк
Судді Б.Грек
В.Студенець