31 жовтня 2017 року Справа № 909/188/17
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівМачульського Г.М. Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Калуське лісове господарство"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду
від03.05.2017
у справі№909/188/17
Господарського судуІвано-Франківської області
за позовомпершого заступника прокурора Івано-Франківської в інтересах держави в особі Войнилівської селищної ради
доДержавного підприємства "Калуське лісове господарство"
простягнення збитків,
Касаційна скарга Державного підприємства "Калуське лісове господарство" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.
Згідно частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
У касаційній скарзі Державного підприємства "Калуське лісове господарство" (копію якої приєднано до матеріалів справи) зазначено про надання суду касаційної інстанції доказів відправлення копії касаційної скарги позивачу, однак докази про направлення копії касаційної скарги на адресу Войнилівської селищної ради відсутні, що підтверджується актом № 08.03-14/129 від 26.10.2017, складеним працівниками канцелярії Вищого господарського суду України.
Відповідно до п.3 частини першої ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі, отже вказана обставина є підставою для повернення касаційної скарги.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.
Додане до касаційної скарги платіжне доручення № 1412 від 09.08.2017 (копію якого приєднано до матеріалів справи), не може вважатися належним доказом сплати судового збору з огляду на наступне.
Законом України "Про судовий збір" визначені правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно статті 6 цього Закону судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої сплачується судовий збір, що вбачається із приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України.
Проте скаржником до касаційної скарги із визначенням у останній номеру справи на першій сторінці касаційної скарги 909/188/17 додане платіжне доручення № 1412 від 09.08.2017 про сплату судового збору у розмірі 3195,85 грн. де номер справи вказано як №188/17.
Із пункту 2.24 абзацу 3-го Інструкції слідує, що примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.
За вказаних обставин у разі прийняття до розгляду касаційної скарги із зазначеним у платіжному дорученні № 1412 від 09.08.2017 номеру справи як №188/17, створюються передумови для можливості використання заявником різних екземплярів одного і того ж самого платіжного доручення у двох різних справах, що суперечить суті судового збору, визначеній у статті 1 Закону України "Про судовий збір", та не дає правових підстав вважати, що судовий збір було сплачено саме у даній справі.
Крім того, із першої сторінки касаційної скарги вбачається, що касаційну скаргу подано на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 і саме із такою датою постанова цього суду наявна у матеріалах справи.
Разом з тим у резолютивній частині касаційної скарги заявнику просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017, а номер справи зазначено як №909/177/17.
Вказана обставина може свідчити про наявність інших судових проваджень за участі Державного підприємства "Калуське лісове господарство".
Отже, дане платіжне доручення не дає правових підстав вважати що судовий збір був сплачений зі справи № 909/188/17 а не з іншої справи, у зв'язку з чим платіжне доручення не може бути прийняте як належний доказ сплати судового збору.
Пунктом 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Таким чином касаційна скарга повертається судом оскільки до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку, а саме із даної справи.
Керуючись ст. ст. 86, 111, п.п. 3,4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України,
Касаційну скаргу Державного підприємства "Калуське лісове господарство" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.05.2017 у справі Господарського суду Івано-Франківської області №909/188/17 повернути особі, що її подала.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Судді Г.П. Коробенко
Г.А. Кравчук