Справа № 746/411/17
1-кп/746/65/17
31 жовтня 2017 року Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Срібне кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Жданів Донецької області, проживаючої в АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта середня, неодруженої, має на утриманні одну малолітню дитину, не працюючу, раніше не судимої,
в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.384 КК України,-
07 грудня 2016 року в період часу з 09 год. 50 хв. до 10 год. 22 хв. ОСОБА_4 , слідчому СВ Срібнянського ВП Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області, старшому лейтенанту поліції ОСОБА_5 , під час допиту в якості свідка, що проводився в рамках кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР №12016270250000292 від 06.12.2016 року за ч.3 ст.185 КК України, будучи попередженою про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з прямим умислом направленим на завідомо неправдиві показання відносно свого співмешканця ОСОБА_6 та поєднаним з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, через образу на останнього вказала, що ОСОБА_6 вчинив крадіжку мобільного телефону та на час крадіжки не мав вільного доступу до будинку. 20.06.2017 року, в зв'язку зі зміною показів свідка, прокурором в суді змінено обвинувачення: кваліфікація злочину змінена на ч.2 ст.185 КК України та виключено з переліку викраденого майна мобільний телефон.
Допитана в судовому засіданні як обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у скоєному злочині визнала повністю та підтвердила всі обставини викладені у обвинувальному акті, щиро розкаялася у вчиненому.
У зв"язку із визнанням своєї вини обвинуваченою в скоєному злочині, і відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ст.349 ч.3 КПК України судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи докази по справі і даючи їм оцінку, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч.2 ст.384 КК України органами досудового слідства кваліфіковані вірно, оскільки вона надала як свідок завідомо неправдиве показання під час провадження досудового розслідування поєднаного з обвинуваченням у тяжкому злочині.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а він законом віднесений до злочину середньої тяжкості. Від скоєного злочину не настало тяжких наслідків. Обвинувачена, як особа, по місцю проживання характеризується позитивно, має постійне місце проживання, ніде не працює, хоча є працездатною.
Матеріали кримінальної справи не містять в собі даних про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності. На обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра вона не перебуває. Раніше не судима. Як пом"якшуючі обставини суд враховує те, що обвинувачена щиросердно розкаялася в скоєному злочині та активно сприяла розкриттю злочину, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням викладеного, ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винної, обставин, що пом'якшують покарання та відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд вважає, за доцільне призначити обвинуваченій ОСОБА_4 покарання без ізоляції її від суспільства, так як таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження нових злочинів, а тому до неї слід застосувати ст.75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, однак з урахуванням всіх вищенаведених фактичних обставин справи суд вважає, що до обвинуваченої слід застосувати п. „в” ст.1 Закону України „Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016р. і звільнити її від відбування призначеного покарання як такого, що на день набрання чинності цим Законом є непозбавленою батьківських прав, має дитину, якій не виповнилося 18 років.
У справі наявні речові докази - диск формату CD-R PATRON 700МВ з аудіо записом судового засідання по обвинуваченню ОСОБА_6 в ході якого проводився допит свідка ОСОБА_4 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Судових витрат по справі немає, цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винною за ч.2 ст.384 КК України і призначити їй покарання - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину. Початок іспитового строку слід рахувати з моменту проголошення вироку.
Згідно ст.76 КК України покласти на обвинувачену такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п. „в” ст.1 Закону України „Про амністію у 2016” від 22.12.2016р. обвинувачену ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного їй вироком суду покарання у зв”язку з актом амністії.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати.
Речові докази по справі - диск формату CD-R PATRON 700МВ з аудіо записом судового засідання по обвинуваченню ОСОБА_6 в ході якого проводився допит свідка ОСОБА_4 , що зберігається при матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінальної справи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішеня судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Учасники судового провадження також мають отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1