Постанова від 30.10.2017 по справі 744/956/17

30.10.17

Справа № 744/956/17

Провадження № 2-а/744/45/2017

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Смаги С. В.,

при секретарі Фільчаговій Г. В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, пред'явила адміністративний позов до відповідача, Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області, у якому позивач просить: визнати рішення Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області № 553 від 31.08.2017 року щодо відмови їй у призначенні пенсії у разі втрати годувальника протиправним; зобов'язати Новгород - Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області призначити, нарахувати та виплатити їй з 21 серпня 2017 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог у адміністративному позові ОСОБА_1 зазначила про те, що вона отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Новгород - Сіверському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік, ОСОБА_3, який мав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та статус інваліда війни, мав інвалідність І групи. Вона перебувала на утриманні померлого чоловіка, що підтверджується довідкою виконкому Семенівської міської ради від 04.09.2017 року.

Після смерті чоловіка вона отримала експертний висновок центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 13.02.2015 року № 725, відповідно до якого захворювання, що призвело до смерті чоловіка, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивачу було видано посвідчення члена сім'ї загиблого ветерана війни та посвідчення дружини померлого громадянина з числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

21 лютого 2017 року їй виповнилося 55 років і вона набула право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

21 серпня 2017 року вона звернулася з заявою та необхідними документами до відповідача з вимогою призначити їй пенсію в разі втрати годувальника.

У вересні 2017 року вона отримала відповідь відповідача № 553/05 від 31.08.2017 року, відповідно до якої їй відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, оскільки вона не досягла 60 років (за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), а також її чоловік не був військовослужбовцем та не належав до осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач вважає вищевказане рішення відповідача про відмову у призначенні їй пенсії протиправним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 адміністративний позов підтримала повністю, просила його задовольнити та пояснила суду про те, що, на її думку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі за обставин, викладених у адміністративному позові.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю, просив його задовольнити та пояснив суду про те, що, на його думку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі за обставин, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача, начальник Новгород-Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України ОСОБА_4, у судове засідання не прибула, подала суду письмове заперечення, де зауважила, що, на її погляд, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, а також подала письмову заяву, у якій просить розглянути справу без участі представника управління.

Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити повністю за наступних підстав.

У справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 зазначила про те, що вона отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Новгород - Сіверському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік, ОСОБА_3, який мав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та статус інваліда війни, мав інвалідність І групи. Вона перебувала на утриманні померлого чоловіка, що підтверджується довідкою виконкому Семенівської міської ради від 04.09.2017 року.

Після смерті чоловіка вона отримала експертний висновок центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 13.02.2015 року № 725, відповідно до якого захворювання, що призвело до смерті чоловіка, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивачу було видано посвідчення члена сім'ї загиблого ветерана війни та посвідчення дружини померлого громадянина з числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

21 лютого 2017 року позивачу виповнилося 55 років і вона набула право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

21 серпня 2017 року вона звернулася з заявою та необхідними документами до відповідача з вимогою призначити їй пенсію в разі втрати годувальника.

У вересні 2017 року вона отримала відповідь відповідача № 553/05 від 31.08.2017 року, відповідно до якої їй відмовлено у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, оскільки вона не досягла 60 років (за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), а також її чоловік не був військовослужбовцем та не належав до осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вищевказане рішення відповідача є протиправним з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 3 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) визначає, що члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Згідно приписів п. г) ч. 1 ст. 3 Закону умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Відповідно до ст. 29 Закону пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Частина 4 ст. 30 Закону визначає, що непрацездатними членами сім'ї, зокрема, вважаються батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або якщо вони є інвалідами.

На підставі вищевикладених норм законодавства можна зробити висновок про те, що у віці 55 років позивач набула права на пенсію у разі втрати годувальника після смерті свого чоловіка, який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Оскільки адміністративний позов задовольняється повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати, понесені ним на сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову (квитанція на а. с. 1).

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 11, 17, 18, 19, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області № 553/05 від 31 серпня 2017 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії у разі втрати годувальника.

Зобов'язати Новгород - Сіверське об'єднане управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (код ЄДРПОУ 40378696) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), з 21 серпня 2017 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Стягнути з Новгород - Сіверського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Чернігівської області (код ЄДРПОУ 40378696) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання в цей строк апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя: С. В. Смага

Попередній документ
69901516
Наступний документ
69901518
Інформація про рішення:
№ рішення: 69901517
№ справи: 744/956/17
Дата рішення: 30.10.2017
Дата публікації: 03.11.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Семенівський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: