Ухвала від 24.10.2017 по справі 739/967/17

Справа № 739/967/17

Номер провадження 2-а/739/38/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Іващенка А.І. секретарів Худорба Р.Г., Неживець К.В. за участю: позивача - ОСОБА_1; Р.В. представників ОСОБА_2 управління Держгеокадастру в Чернігівській області ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Новгород-Сіверський адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_6 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача ОСОБА_2 спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_6, в якому зазначив, що 02.06.2017 року, останнім відносно його було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ознаками ст.53-1 КУпАП та накладено аміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень. Позивач вважає вказану постанову про адміністративне правопорушення незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки викладені в ній обставини не відповідають дійсності. Крім того, відповідачем порушено порядок розгляду справи, також просив визнати протиправним: - Акт обстеження земельної ділянки площею 19,6161 га за межами населеного пункту на території Мамекинської сільради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 26.05.2017р. № 111 /0/92- 17-ДК/14/АО/10/01/-17; - Акт перевірки дотримання земельного законодавства при використанні цієї земельної ділянки від 26.05.2017 р. № 111/0/92-17- ДК/41 /АП/09/01/-17; - Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка складає 21 709. 74 гривень; - Припис про усунення порушень земельного законодавства та Протокол б/н про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, про самовільне зайняття земельної ділянки ТОВ «Мамекино АГРО». Усудовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, обґрунтувавши їх обставинами викладеними у позовній заяві зазначаючи про не обґрунтованість прийнятої постанови про адміністративне правопорушення. Відповідач головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином надавши заяву про розгляд справи за його відсутністю, в зв'яку з погрозами на його адресу, як на його думку пов'язаних з виконанням ним службових обов'язків.

Представники ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог посилаючись на той факт, що інспектор діяв на підставі Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та мав повноваження щодо перевірки використання земель та здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства, такий факт був ним встановлений, незважаючи на недоліки при складанні процесуальних документів та оцінки фактичних обставин при розгляді адміністративного матеріалу. В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надав показання, що йому було відомо про те, що земельну ділянку на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району плошею 19.616 га обробляла техніка ТОВ «Мамекино АГРО» засіявши насінням сої. На уточнюючі питання пояснив, що землю на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району окрім ТОВ «Мамекино АГРО» обробляє і ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» та інші арендарі, земельні ділянки чередують між собою. Точної дати не пам'ятає, приблизно навесні до них приїхав інспектор Коршун М.І. начебто для інветаризації землі. Його визвав керівник та пояснив, що він на місці повинен показати інспектору, які поля обробляє ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», а які ТОВ «Мамекино АГРО». Виїхавши на поля він на місці покавав, які поля оброляло їхне підприємство, а які ТОВ «Мамекино АГРО». Біля земельної ділянки площею 19,616 га. на місці був складений акт, їхній агроном ОСОБА_8 підтвердив, що була посіяна соя. Також щодо того, що саме земельну ділянку площею 19,616 га., яку рініше обробляло ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» та в подальшому було передано ТОВ «Мамекино АГРО», обробляло ТОВ «Мамекино АГРО», йому відомо зі слів агронома ОСОБА_8, коли навесні вони об'їзджали поля останній казав, що бачив як працює техніка ТОВ «Мамекино АГРО». Щодо того що між господарюючими суб'єктами між собою інює спір щодо даної земельної ділянки йому нічого не відомо. В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надав показання, що коли до них навесні приїзджав інспектор Коршун М.І. він цікавився у нього, що робиться на полях які орендує ТОВ «Мамекино-Агро», чи бачив техніку яка обробляє поля та конкретно стосовно спірної земельної ділянки площею 19,6161 га. Він надав пояснення, що бачив як техніка ТОВ «Мамекино АГРО» обробляє дане поле яке було засіяне соєю. На уточнюючи питання пояснив, що навесні об'їзджаючи на автомобілі поля він з автомобіля бачив техніку, яка працювала на землях, які орендує на законних підставах ТОВ «Мамекино АГРО», а пізніше він бачив, як саме ця техніка переїзджала на спірну земельну ділянку, тому і зробив висновок, що її обробляє ТОВ «Мамекино АГРО» засіявши поле насінням сої. Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини : ОСОБА_2 управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області винесено наказ № 111-ДК від 23.05.2017 року «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок розташованих на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області ( а.с.28-29). Судом звертається увага на ті обставини, що зазначений наказ не містить кадастрових номерів земельних ділянок, використання яких планувалося перевірити . На підставі зазначеного наказу, 25.05.2017 року уповноваженим інспектором у присутності головного агронома ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» ОСОБА_8 та техніка землевпорядника ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» ОСОБА_7 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земель сільськогосподарського призначення державної власності (землі резерву та запасу) на території Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області, за результатами якої було складено акт обстеження та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 26.05.2017 року №111/0/92-17-ДК/41/АП/09/01/-17 (а.с.30-31, 59).

За результатами перевірки було встановлено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 19,6161 га під посівом сої, про що 31.05.2017 року головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_6 було винесено ПРИПИС від 31 травня 2017 року та складено протокол про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ «Мамекино АГРО» ОСОБА_1 за порушення ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена ст. 53-1 КУпАП ( а.с. 65). 02.06.2017 року відповідачем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 188-ДК/0111ПО/08/01/-17 відносно директора ТОВ «Мамекино АГРО» ОСОБА_1 за ст. 53-1 КУпАП, згідно якої, ТОВ «Мамекино АГРО» в загальному масиві земель Мамекинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області самовільно зайняло та використовує для вирощування сільськогосподарських культур землі сільськогосподарського призначення, а саме: земельну ділянку площею 19,6161 га, яка засіяна соєю. Право користування земельною ділянкою із кадастровим номером 7423686600:05:000:0838 за ТОВ «Мамекино АГРО» не зареєстровано. За вказане порушення на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень . Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. В свою чергу, оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення від 02.06.2017 породжує для позивача певні правові наслідки. Протокол про адміністративне правопорушення, акти обстеження та перевірки, припис та розрахунок розміру шкоди є виключно носієм доказової інформації про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, тобто обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення. Порушення прав позивача, в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виникає у зв'язку з прийняттям відповідачем постанови про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, суд зазначає, що обов'язковою ознакою рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків. Прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, як правило, є результатом вчинення ряду дій. Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб (наприклад, дії щодо вилучення майна, затримання особи тощо). Отже, за змістом наведених правових норм, ключовим моментом є виникнення правовідносин, що мають активний вплив на права і обов'язки фізичних та юридичних осіб; припиняють, змінюють чи породжують певні правові наслідки для цих осіб. У такому випадку реалізується компетенція видавця акта, як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, умовою для захисту порушених прав є наявність таких порушених прав. Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката. Із змісту адміністративного позову вбачається, що відповідачем було одночасно вручено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

та припис про зобов'язання «ТОВ «Мамекино АГРО» у 30-ти денний термін усунути, виявлені під час перевірки, порушення вимог земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки або оформлення правовстановлюючих документів на її використання. Пояснення ОСОБА_1 що він ніякого відношення до земельної ділянки не має до уваги не взяті, на що він власноруч письмово зазначив, що зазначені обставини будуть доведені ним під час розгляду справи. З пояснень позивача наданих в судовому засіданні вбачається, що відповідачем не на дано можливості залучити до участі в справі захисника, для захисту своїх прав. В письмовому запереченні, особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначено, що винним себе не вважає, розгляд адміністративних матеріалів проведено за його відсутності та не в повній мірі, порушено його право на захист та інші права передбачені ст.268 КУпАП та інше. З огляду на вказане, суд вважає, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем було порушене право позивача на захист. В письмову запереченні ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області зазначено, що обставини адміністративного правопорушення встановлені, серед іншого, показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які бачили техніку ТОВ «Мамекино АГРО», що працювала на полі. Даючи оцінку, показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, суд зазначає, що в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 зазначив, що йому та обставина, що земельну ділянку площею 19,616 га. обробляло ТОВ «Мамекино АГРО», директром якого є ОСОБА_1, відомо зі слів свідка ОСОБА_9, коли відбувалася ця подія точно згадати не міг. Не заперечив того факту, що раніше земельну ділянку оброблято ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції». Свідок ОСОБА_9 зазначив, що зробив висновок про те, що земельну ділянку стосовно якої між арендарями був спір обробляло ТОВ «Мамекино АГРО» лише з тих підстав, що бачив техніку, яка працювала на землях, які орендує на законних підставах ТОВ «Мамекино АГРО», а пізніше він бачив як саме ця техніка переїзджала на спірну земельну ділянку, засіявши поле насінням сої. За приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Стаття 53-1 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, а санкція цієї статті вказує, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до пятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного спливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Ч. 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За змістом ч. 1, 2 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом, передбачено адміністративну відповідальність. За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Приписами ст. 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовими особами або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у 2 (двох) екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно з ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я по - батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується. З матеріалів справи вбачається не дотримання відповідачем зазначених процесуальних вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки справа про адміністративне правопорушення розглянута без участі особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності, її письмові заперечення щодо надання пояснень при розгляді справи проігноровані. При розгляді даної справи суддя враховує також практику Європейського суду, за якою суд при оцінці доказів має застосовувати критерій «поза розумним сумнівом» та враховувати, що доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини № 39598/03 від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» та рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, який базується на противоречивих показаннях двух свідків, які є працівниками іншого сільськогосподарського підприємства, що обробляє земельні ділянки між якими існує спір щодо конкретої земельної ділянки, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, а інших належних доказів до протоколу не додано. З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність прийняття постанови щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 53-1 КУпАП, у зв'язку з чим вимоги позивача про скасування постанови від 02.06.2017 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. підлягають задоволенню. Щодо іншої частини позовних вимог позивача а саме, визнати протиправним: - Акт обстеження земельної ділянки площею 19,6161 га за межами населеного пункту на території Мамекинської сільради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 26.05.2017р. № 111 /0/92- 17-ДК/14/АО/10/01/-17; - Акт перевірки дотримання земельного законодавства при використанні цієї земельної ділянки від 26.05.2017 р. № 111/0/92-17- ДК/41 /АП/09/01/-17; - Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, яка складає 21 709. 74 гривень; - Припис про усунення порушень земельного законодавства та Протокол б/н про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП, про самовільне зайняття земельної ділянки ТОВ «Мамекино АГРО», суд приходить до наступних висновків. Стаття 162 КАС України визначає повноваження суду при вирішенні справи. Так, відповідно до даної норми Закону у разі задоволення позовних вимог суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення. Таким чином, судом може бути задоволений позов лише в частині скасування постанови від 02.06.2017 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення. В іншій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідно до ч.ч.1,3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позов задоволено частково, суд частково стягує судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 640,00 грн., які підлягають присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, оскільки стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст.53-1,251,293 КУпАП, 2,6-9,11-12,41,69, 76,79,86,94, 158-163,167, 186 КАС України,1,2,4,5,17,19,20-23,7979-1,102-1,123,125,126,211,212 ЗК України, ст.62 Конституції України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_6 про визнання

незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_2 спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель у Новгород-Сіверському районі ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області ОСОБА_6 від 02.09.2017 року № 111/0/92-17-ДК/0028По/08/01/-17 про накладення адміністративного стягнення за ст. 53-1 КУпАП на ОСОБА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 640,00 грн. (шістсот сорок) гривень відповідно до частини задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Чернігівській області.

Постанова суду може бути оскаржена сторонами шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду Київської області через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом 10-ти днів з дня одержання її копії.

Суддя Іващенко А.І.

Попередній документ
69901409
Наступний документ
69901411
Інформація про рішення:
№ рішення: 69901410
№ справи: 739/967/17
Дата рішення: 24.10.2017
Дата публікації: 03.11.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам