Вирок від 30.10.2017 по справі 740/3250/17

Справа № 740/3250/17

Провадження № 1-кп/740/246/17

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора- ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого -адвоката ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ніжині Чернігівської області кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Носівка Чернігівської області, громадянина України, непрацюючого, раніше не судимого, з повною загальною середньо освітою, одруженого, має неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2017 року близько 09-00 год. ОСОБА_7 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Octavia Tour», легковий хетчбек- В, кузов № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , синього кольору, рухався по автодорозі Т-2526 «Ніжин-Носівка-Бобровиця-Н.Басань» в напрямку м.Ніжин і при наближенні до перехрестя з автодорогою Р-67 «Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин», яка є головною, порушив вимоги горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» з табличкою 7.8 «Напрямок головної дороги», п. 16.11, п. 16.3, п.10.1, п.12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: п.16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху»; п.16.3 «У разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні - перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів»; п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди», та наближаються до перехрещення проїзних частин по другорядній дорозі, не зупинив свій транспортний засіб перед краєм перехрещуваної проїзної частини, хоча мав об'єктивну можливість це зробити, та не переконавшись у безпечності для інших учасників руху, виконав маневр ліворуч, хоча мав виключну можливість і зобов'язаний був це зробити, та виїхав на смугу зустрічного руху, по якій у зустрічному напрямку рухався автомобіль «ЗАЗ-1102», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 . Виявивши перешкоду для руху, ОСОБА_7 вжив негайних заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, як наслідок допустив з ним зіткнення

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого багатоуламкового перелому лівої стегнової кістки, закритого перелому зовнішньої щиколотки зліва, закритої трави живота з розчавленням підшлункової залози з обширною внутрішньою кровотечею у черевну порожнину, посттравматичного панкреатиту та зовнішньою панкреатичною норицею. Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_4 зумовлені комплексом однієї травми в умовах дорожньо-транспортної пригоди і в сукупності, за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся, визнав цивільний позов прокурора в інтересах КЛПЗ «Ніжинської центральної міської лікарні ім. М.Галицького» про стягнення з нього 3461 грн. 18 коп та цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 26 000 грн. та моральної шкоди в сумі 100 000 грн., враховуючи, що в межах страхового ліміту 100 тисяч грн. матеріальну шкоду потерпілому повинна відшкодувати страхова компанія «Еталон» та те, що близько 26 тисяч грн. він добровільно відшкодував потерпілому, а також внаслідок отриманої травми втратив роботу і протягом дев*яти місяців проходив курс лікування.

Обвинувачений ОСОБА_7 просив застосувати відносно нього Закон України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», так як він має неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не позбавлений батьківських прав, також, він є учасником бойових дій в Донецькій області протягом 2014-2015 років.

Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання в порядку ст.46 КПК України та просив застосувати відносно обвинуваченого Закон України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», оскільки він вчинив злочин до набрання чинності цим Законом 06.09.2017 року, вчинений ним злочин є необережний і не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України, та ОСОБА_7 підпадає під дію двох пунктів ст.1 вказаногоЗакону: п.»в»- як особа, яка має неповнолітню дитину, і п.»д» - як учасник бойових дій.

Потерпілий ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні зменшили позовні вимоги і просили стягнути з обвинуваченого 26 000 грн. матеріальної шкоди. та 100 000 грн. моральної шкоди, враховуючи, що близько 26 тисяч грн. ОСОБА_7 добровільно, частково відшкодував шкоду потерпілому. Просили стягнути із страхової компанія «Еталон», залученої в якості співвідповідача, матеріальну шкоду в межах страхового ліміту в сумі 100 тисяч грн. Не заперечували проти звільнення обвинуваченого від покарання на підставі Закону України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році».

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав цивільний позов прокурора в інтересах КЛПЗ «Ніжинської центральної міської лікарні ім. М.Галицького» про стягнення з обвинуваченого на користь держави 3461 грн. 18 коп., витрачених на лікування потерпілого, просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України і встановленням іспитового строку та звільнити його від покарання на підставі п.»в» ст.1 Закону України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році».

Представник страхової компанії «Еталон», залученої ухвалою суду від 23.08.2017 в якості співвідповідача, в судове засідання не з*явився, будучи належним чином повідомленим, про що свідчить розписка про вручення судової повістки 07.09.2017.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується також іншими доказами, які суд відповідно до ст.349 ч.3 КПК України визнав недоцільним досліджувати стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_7 доказана повністю і його дії необхідно кваліфікувати за ст.286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинення злочину з необережності, особу винного, який раніше не судимий, є учасником бойових дій, обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття, часткове відшкодування збитків, знаходження на утриманні малолітньої дитини, відсутність обставин, які обтяжують покарання, і дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання із застосуванням ст.75 КК України у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов*язки.

З урахуванням того, що злочин обвинуваченим вчинено з необережності, до набрання чинності Законом України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» та не входить до переліку злочинів, на які амністія не поширюється, зазначеному в п. «е» ст. 9 Закону України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році», і те, що він має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не позбавлений батьківських прав, враховуючи думку потерпілого, прокурора, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_7 необхідно звільнити від відбування призначеного покарання відповідно п. «в» ст. 1 Закону України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році».

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів в розмірі 1451 грн. 26 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов*язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров*я на лікування потерпілого від цього злочину, тому цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі лікувально-профілактичного закладу «Ніжинська центральна міська лікарня імені Миколи Галицького» про стягнення з ОСОБА_7 на користь місцевого бюджету 3461 грн. 18 коп. витрат за лікування потерпілого підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого 26 000 грн. матеріальної шкоди. та 100 000 грн. моральної шкоди визнані обвинуваченим та підлягають стягненню. Із страхової компанія «Еталон» підлягає стягненню, за заявою сторін, 100 тисяч грн. в межах страхового ліміту.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування призначеного йому покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на нього обов'язки періодично з*являтися на реєстрацію до органу пробації та повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Відповідно до п. «в» ст. 1 Закону України від 22.12.2016 року «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід відносно нього не обирати.

В задоволення цивільного позову прокурора стягнути з ОСОБА_7 на користь держави витрачені на лікування потерпілого кошти в сумі 3461 ( три тисячі чотириста шістдесят одна) грн. 18 коп. на користь місцевого бюджету, які перерахувати на рахунок р/р35412001329989, КЕКВ в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 02774125.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 26 000 грн. матеріальної шкоди. та 100 000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 126 000 (сто двадцять шість тисяч) грн.

Стягнути із страхової компанія «Еталон» на користь ОСОБА_4 100 000 (сто тисяч) грн. у відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 1451 (одну тисячу чотириста п'ятдесят одну) грн. 26 коп. витрат за залучення експертів для проведення по справі експертиз.

Речові докази: автомобіль марки «Skoda Octavia Tour», легковий хетчбек- В, кузов № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , переданий ОСОБА_7 , та автомобіль марки «ЗАЗ-1102», державний номерний знак НОМЕР_3 , переданий ОСОБА_4 , - залишити у них за належністю.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Попередній документ
69901404
Наступний документ
69901406
Інформація про рішення:
№ рішення: 69901405
№ справи: 740/3250/17
Дата рішення: 30.10.2017
Дата публікації: 08.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (07.12.2017)
Дата надходження: 15.08.2017
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВАЛЬОВА ТЕТЯНА ГЕОРГІЇВНА
суддя-доповідач:
КОВАЛЬОВА ТЕТЯНА ГЕОРГІЇВНА
обвинувачений:
Бутунець Іван Михайлович
потерпілий:
Холявко Василь Миколайович