Справа № 588/1118/17
№ провадження 1-кп/588/164/17
31.10.2017 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тростянці кримінальне провадження відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.ЛюджаТростянецького району Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працює, перебуває на обліку у центрі зайнятості як безробітний, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
ОСОБА_5 , працюючи охоронцем приватного підприємства «Рассвєт Агро», 05.08.2017 року точного часу не установлено, поклав до належного на праві користування автомобіля ВАЗ 2106 жовтого кольору два мішка і приїхав на роботу. О 20 годині 05.08.2017 ОСОБА_5 заступив на охорону території току в АДРЕСА_2 . Дочекавшись поки всі працівники, які перебували на території току пішли, близько 23 години 45 хвилин 05.08.2017, залишаючись не поміченим ОСОБА_5 з метою вчинення крадіжки зерна, вийшов до свого автомобіля, в якому взяв два пустих мішка і знову зайшов на тік.
Близько 23 годин 50 хвилин 05.08.2017 ОСОБА_5 , діючи умисно із корисною метою, набрав у 2 мішки зерна пшениці сорту «Ювіляр-Миронівський» 6 класу врожаю 2017 року, загальною кількістю 97 кг вартістю 357 грн. 93 коп. Щоб в подальшому винести мішки із зерном з території току та завантажити їх у свій автомобіль, ОСОБА_5 переніс зерно до приміщення млину, який розташований на іншій стороні току. В цей час дії ОСОБА_5 були помічені працівниками ПП «Печинське» - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_5 з причин, які не залежали від його волі, не встиг перенести викрадене майно за територію току та використати його у власних потребах, оскільки був помічений на місці працівниками ПП «Печинське».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 за пред'явленим йому обвинуваченням за частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України винним визнав себе повністю і суду показав, що не оспорює обставин пред'явленого обвинувачення. Пояснив, що працював охоронцем ПП «Рассвєт Агро», 05.08.2017 року приїхав на власному автомобілі жовтого кольору на роботу і заступив на зміну о 20 год. Перебуваючи на току побачив, що перевозиться зерно, яке складається насипом під навіс. Оскільки попередньо дізнався, що натуроплати зерном за оренду земельного паю в цьому році не буде, вирішив викрасти два мішки зерна, щоб засіяти його вдома. З цією метою взяв два мішки з автомобіля, в які поки ніхто не бачив набрав зерно, потім самостійно перемістив їх на плечах у приміщення млина. Мішки в подальшому збирався вивезти додому. Але пройшло близько 5 хвилин, почув як залаяв собака і у приміщення млина зайшли працівники служби безпеки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які виявили два мішки із зерном пшениці врожаю 2017 року, після цього обвинувачений зізнався, що йому належать мішки і що він наповнив їх із зерна, що зсипалось на току. Обвинувачений вказав, що зараз розуміє, що вчинив неправильно, розкаявся, більше подібного вчиняти не буде.
Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим розслідуванням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_5 , а також матеріалів, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів та процесуальних витрат.
За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_5 у пред'явленому обвинуваченні доведеною повністю.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, яке належить до злочину середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який вину свою визнав, раніше не судимий, одружений, має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризуються позитивно. На обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Як пом'якшуючі вину обставини суд відповідно до статті 66 КК України вважає щире каяття обвинуваченого,який висловив критичну оцінку своєї поведінки шляхом повного визнання вини та готовності нести кримінальну відповідальність, а також його активне сприяння у розкритті злочину, оскільки він добровільно своїми активними діями надавав допомогу органам досудового розслідування та суду в з'ясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного його розкриття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не установлено.
Ураховуючи викладене, та з огляду на позицію представника потерпілого, який вказав, що претензій до обвинуваченого не має, щодо міри покарання покладається не розсуд суду, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у виді штрафу.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України. На підставі статті 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно стягнути процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи на користь держави у розмірі 296 грн. 61 коп.
Цивільний позов не заявлено. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного та керуючись вимогами статей 368-374, 392, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за частиною 3 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_8 у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що він зобов'язаний повідомити шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
Речові докази: зерно озимої пшениці врожаю 2017 року вагою 97 кг, що передано на зберігання завідуючій током ОСОБА_9 - вважати повернутими власнику; два мішка, в яких було викрадено зерно пшениці, які передано на зберігання завідуючій током ОСОБА_9 - знищити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 61 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Сумської області через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1