Справа № 419/3158/17
Провадження № 33/782/199/17
30 жовтня 2017 року м.Сєвєродонецьк
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області Юрченко А.В., з участю секретаря Коротенка С.В особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши на відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 вересня 2017 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, пенсіонера, інваліда 2-ї групи, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-3 КУпАП,
Згідно постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 12.09.2017 року о 16 год. 30 хв. ОСОБА_1 на незаконній переправі через р. Сіверський Донець, що знаходиться між с. Лопаскине та с. Трьохізбенка Новоайдарського району Луганської області, на автомобілі НОМЕР_1, транспортував товар, а саме: одяг жіночий загальною вартістю 66050,00 грн, з метою подальшого переміщення даного товару через вищевказану переправу до тимчасово непідконтрольної території України у напрямку смт Слов'яносербськ, чим порушив вимоги постанови КМУ від 01.03.2017 р. № 99 «Про затвердження Порядку переміщення товарів до району або з району проведення АТО», тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.
Постановою Новоадарського районного суду Луганської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170 (сто сімдесят) грн., з конфіскацією товару.
На дану постанову ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу та зміни до неї в яких він просить скасувати постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 вересня 2017 року, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1. ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог вказує, що 12.09.2017 його було зупинено працівниками УОЗ на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області на шляху до переправи через річку Сіверський Донець. В момент зупинки до вказаної переправи він безпосередньо не наблизився та перебував на відстані від неї, спроб перебратися через переправу не здійснював та відповідного наміру не мав. При цьому, переміщення у вказаному районі жодним чином не обмежено та здійснюється в загальному порядку.
В транспортному засобі знаходились майно (одяг жіночий), яке належить іншій особі: дочці ОСОБА_2
Висновки районного суду про його винність базувались виключно на письмових доказах. Власне ні працівників УО3 на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області, які складали протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно мене, ані інших свідків в судове засідання не викликали і вони не свідчили в суді.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції. Лінія розмежування ним не пересікалась, наміру на переміщення товару до району проведення антитерористичної операції він не мав. Жодними законно отриманими та допустимими доказами вказані обставини в судовому засіданні не підтверджені.
Крім того при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС в Луганській області було порушено норми закону, а саме: диспозиція статті 204-3 КУпАП є такою: порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, а в протоколі зазначено: «був затриманий біля незаконної переправи».
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення свідка, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Так, допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив що 29.09.2017 року на виїзді із селища Трохізбенка за 7 кілометрів до переправи був затриманий працівниками фіскальної служби, в момент зупинки до вказаної переправи він безпосередньо не наблизився та перебував на відстані від неї. Спроб перебратися через переправу не здійснював та відповідного наміру не мав. Вилучений товар є власністю його дочки. Визнав себе винним під тиском працівників УО3 на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Луганській області які погрожували йому затриманням та переміщенням у м.Щастя, чого від боявся оскільки є інвалідом 2 групи і має хворобу серця.
Свідок ОСОБА_3 дав аналогічні пояснення поясненням ОСОБА_1
При апеляційному розгляді, даючи правову оцінку діям ОСОБА_1 суд зазначає, що в основу скоєння адміністративного правопорушення є тільки визнавальні свідчення, які зі слів останнього були дани ним під тиском і у зв'язку з його правовою необізнаністю, оскільки на момент затримання працівниками Управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС в Луганській області йому не було роз'яснено його права, в наслідок чого його було позбавлено права на захист.
Суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про те, що ОСОБА_1 здійснив дії передбачені ст.204-3 КУпАП, оскільки він був затриманий далеко від незаконної переправи через річку Сіверський Донець, свідки вчинення ним правопорушення по справі відсутні.
За таких обставин, на підставі ст.247 ч.1 п.1 КУпАП в діях ОСОБА_1 не вбачається складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 204-3 КУпАП.
За таких обставин апеляція ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.274 ч.1 п.1, 288, 293, 294 КУпАП
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 29 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.204-3 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Юрченко