Справа № 415/3690/17 Провадження № 2/415/1424/17
27.10.17 року Лисичанський міський суд Луганської області
у складі: головуючої судді Чернобривко Л.Б.
при секретарі судового засідання Павлові О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся з вищеозначеним позовом до відповідача, вказуючи, що перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 19 листопада 1991 року, зареєстрованому відділом РАЦС м. Лисичанська Луганської області, актовий запис № 1037. Від спільного подружнього життя мають двох повнолітніх дітей. Сімейні відносини не склалися, фактичні шлюбні відносини припинилися з 2009 року через те, що не зійшлись характерами. Рішення позивача остаточне. На примирення не згодний. Вважає що сім'ю зберегти не можливо. Просить розірвати шлюб.
Позивач у судовому засіданні не був присутній, просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав.
Відповідач у судовому засіданні не була присутня, надала суду письмову заяву, у якій визнала позовні вимоги , згодна на розірвання шлюбу.
Дослідивши наявні в матеріалах письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер спірних правовідносин між сторонами спору, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно із статтею ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Матеріалами справи встановлено, що згідно з свідоцтвом про шлюб, серія НОМЕР_1 виданого 19.11.1991 року відділом РАЦС м. Лисичанська Луганській області ОСОБА_1 та ОСОБА_3 19 листопада 1991 року зареєстрували шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 1037. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_1.
З позовної заяви вбачається, що фактичні взаємовідносини подружжя припинені, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, сторони не бажають примиритися і строк для примирення їм не потрібен.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом і наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Спору про поділ майна між сторонами немає.
За таких обставин суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі ст. 110, 112 СК України , керуючись ст. ст. 10,11,60,88,212-215,218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб зареєстрований 19 листопада 1991 року відділом РАЦС м. Лисичанська Луганської області, актовий запис № 1037 між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірвати.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л.Б.Чернобривко