Справа № 417/4810/17
Провадження № 2-о/417/232/17
Іменем україни
"27" жовтня 2017 р. с. Марківка Луганської області
Марківський районний суд Луганської області в складі:
головуючого судді Шкирі В. М.
за участі секретаря Грибєнік О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.Марківка Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області про встановлення факту що має юридичне значення,-
встановив:
27.10.2017 заявник звернувся до Марківського районного суду Луганської області з заявою про встановлення факту народження 11 липня 2017 року її невісткою ОСОБА_2 другої дитини на тимчасово окупованій території України визначеній Верховною Радою України - в м. Луганськ.
В своїй заяві заявинник посилається на те, що 11 липня 2017 року її невістка ОСОБА_2, яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з її сином ОСОБА_3 в Луганській міській багатопрофільній лікарні №3 народила другу дитину - хлопчика, про що 11.07.2017 видано медичне свідоцтво про народження №544.
Отримати свідоцтво про народження у відділі державної реєстрації актів цивільного стану на підконтрольній території України виявилося неможливим, оскільки дитина народилася на тимчасово окупованій території України, що визначено постановою ВРУ від 17.03.2015 №254.
Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області відмовив йому у видачі свідоцтва про народження посилаючись на те, що заявником для підтвердження факту народження, пред'явлено медичний документ, форма якого не відповідає формі визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024.
Встановлення факту народження дитини надасть право заявнику для здійснення державної реєстрації народження дитини в державних органах на території України, яка контролюється українською владою.
Заявник в судове засідання не зявився, в своїй заяві просив розглянути справу без його участі.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не зявився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення телефонограми, заперечень проти задоволення вимог, викладених у заяві про встановлення факту народження дитини суду не надав, просив справу розглядати без участі представника.
У звязку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно копії паспорта серії ЕК №569663, виданого Ленінським РВ УМВС України в Луганській області заявник ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно свідоцтва про народження серії ІІІ-ЕД №278513 заявник ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Урядникова), ІНФОРМАЦІЯ_3 з 28.12.2010 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-ЕД №121237 виданого Кам'янобрідським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис № 505.
ОСОБА_3 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕК №855354, виданого Ленінським РВ УМВС України в Луганській області 25.06.1998р.
ОСОБА_2 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії ЕН №805839, виданого Лунінським РВ УМВС України в Луганській області 15.01.2011.
Згідно медичного свідоцтва про народження № 544 від 11.07.2017 ОСОБА_2 11.07.2017 о 15 годині 30 хвилин в Луганській міській багатопрофільній лікарні «ЛНР» народила дитину - хлопчика вагою 3600 грамів, за рахунком дитина друга.
Факт народження також підтверджується направленням для дослідження крові на резус-приналежність та резус антитіла від 19.07.2017, обмінною картою, щоденником відвідувань лікаря, довідкою ультразвукового дослідження, згідно яких ОСОБА_2 була вагітна та 11.07.2017 народила другу дитину чоловічої статі вагою 3600 грамів.
Листом відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 27.10.2017р. № 779/17.19-08 заявнику відмовлено у видачі свідоцтва про народження дитини українського зразка з підстав, що заявником для підтвердження факту народження, пред'явлено медичний документ, форма якого не відповідає формі визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 №545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024.
Таким чином у заявника виникла необхідність для встановлення юридичного факту народження особи в певний час, оскільки неможлива реєстрація органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження його дитини, а видане медичним закладом Луганської Народної республіки свідоцтво про народження дитини є недійсним на території України.
Суд вирішуючи справу по суті використовує наступні норми процесуального та матеріального права виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК Україникожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 8 ст. 7 Закону України «Про громадянство України»особа, батьки якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 СК України батьки зобовязані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на імя і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх спілкування.
Порядок реєстрації народження дитини встановлено Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні". Згідно даних Правил, підставою для проведення державної реєстрації народження дитини ємедичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставімедичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), тависновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Крім цього, згідно принципу 3 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині має належати з його народження право на імя та громадянство.
Відповідно до ч.1 ст.7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на імя і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів кожен чинний договір є обовязковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі обєкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.
При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.
Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобовязані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
За цих обставин суд вважає надані заявником документи, як докази народження дитини, не дивлячись на те, що установи, які видала ці документи, знаходиться на території, яка тимчасово не контролюється органами державної влади України належними та допустимими.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Визнання судом факту народження дитини надасть право проведення державної реєстрації народження в державних органах на території України, яка контролюється українською владою та вподальшому отримати допомогу при народженні дитини.
З викладеного вбачається, що рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обовязковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у звязку із встановленим судом фактом.
Приймаючи до уваги викладені заявником обставини, підтвердження їх належними доказами, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.8 ч.1ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною радою України.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.10,11,60,197,208,209,212-215,251-256,367 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Марківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Луганській області про встановлення факту що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт народження живонародженої дитини чоловічої статі 11 липня 2017 року у м. Луганськ Луганської області (Україна), за рахунком дитина друга, громадянкою України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_4, батьком якої є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4.
Роз'яснити заявникові, що рішення суду про встановлення фактів, які підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Допустити рішення суду до негайного виконання, оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскарженепротягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області .
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Марківського районного суду В.М.Шкиря