Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія - 296 (206) Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2
30.10.2017 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
cуддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року, якою стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Олександрівка Кіровоградська область, українець, громадянин України, не одружений, освіта середня-спеціальна, не працює, проживає АДРЕСА_1 , , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 днів, тобто з 22 год. 10 хв. 17.10.2017 року по 22 год. 10 хв. 13.12.2017 року, з визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 32 000 грн. 00 коп.
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6
Слідчий СВ Олександрівського ВП Знам'янського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 звернувся до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з клопотанням у кримінальному провадженні №12017120310000635 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_7 .
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 14.10.2017 року о 17:00 год. ОСОБА_7 разом зі своїм братом ОСОБА_10 перебували у лісі біля Бірківської ЗОШ, що в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області, де проходив масовий захід, а саме святкування Дня Українського козацтва, де відпочивали та вживали спиртні напої. Під час святкування ОСОБА_7 та ОСОБА_10 помітили ОСОБА_11 , з яким перебувають у неприязних стосунках так як цього ж дня, напередодні у них виник конфлікт. В той момент у ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виник намір на продовження конфлікту з ОСОБА_11 . З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 та ОСОБА_10 підійшли до ОСОБА_11 та маючи неприязне відношення до останнього, виражаючи явно свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, діючи умисно і цілеспрямовано, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, групою осіб нанесли ОСОБА_11 удари руками по голові, в результаті чого ОСОБА_11 впав на землю. ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , скориставшись фізичною перевагою, маючи єдиний умисел продовжили наносити удари ногами по голові ОСОБА_11 при цьому не зважали на зауваження відпочиваючих, порушуючи їх право на мирний відпочинок. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_10 спрямованих на нанесення тілесних ушкоджень спричинив ОСОБА_11 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден. Бійку помітив інший відпочиваючий ОСОБА_12 останній підбіг до місця конфлікту та заспокоїв ОСОБА_7 та ОСОБА_10 . Останні розлютились на дії ОСОБА_12 . В той моменту у них виник умисел на продовження порушення громадського порядку. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на умисне порушення громадського порядку, маючи явне прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, діючи умисно і цілеспрямовано, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 та ОСОБА_10 наздогнали ОСОБА_12 та збивши його з ніг на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, скориставшись фізичною перевагою, маючи єдиний умисел з особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, групою осіб спричинили ОСОБА_12 тілесні ушкодження ногами по тулубу та голові, при цьому не зважали на зауваження відпочиваючих, порушуючи їх право на мирний відпочинок. В результаті своїх злочинних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_10 спричинили ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді саден та синців.
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17.10.2017 року, згадане клопотання слідчого задоволено та щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 днів, з визначенням застави розміром 32 000 грн. 00 коп.
Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_7 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, за що передбачена кримінальна відповідальність за ч.2 ст.296 КК України.
Більше того, слідчий суддя при постановленні згаданого вище судового рішення зазначив, що ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень , передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 125, ч.1 та ч.2 ст.125, ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 345 КК України, а справу з обвинувальним актом направлено до Олександрівського районного суду 29.03.2016 року, де на даний час розглядається кримінальне провадження. Тому, за вказаних обставин до нього є можливим застосування вказаного запобіжного заходу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді, захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 просить ухвалу районного суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати щодо його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що при обранні судом першої інстанції запобіжного заходу не враховано те, що оголошена ОСОБА_7 підозра - слідчим необґрунтована, оскільки і в оголошені підозрі і в клопотанні слідчого чітко вказано мотив, а саме, що конфлікт виник на ґрунті неприязних відносин, які виникли раніше. Так, в клопотанні не доведено обставин грубого порушення громадського порядку, оскільки на момент конфлікту свято закінчилось. Названі слідчим ризики, такі як можливість вчинення тиску на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні ( ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ), переховування від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на наявність декількох кримінальних проваджень щодо його підзахисного - не обґрунтовані. Крім того зазначає, що ОСОБА_7 сам з”явився і в відділ поліції і до суду. При визначені розміру застави суд першої інстанції не врахував, що згідно п.1 ч.5 ст.182 КПК України застава застосовується щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості від 1 до 20 розмірів мінімальної заробітної плати. Так в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції не обґрунтував необхідність визначення максимального розміру застави у максимальному розмірі передбаченого вище згаданою статтею.
Більше того, слідчим суддею не досліджено майновий стан підозрюваного, зокрема розмір його доходу, наявність у власності майна, що призвело до непомірного розміру застави.
Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_6 який підтримав свої апеляційні вимоги і просив їх задовольнити, підозрюваного ОСОБА_15 , який заперечив проти обрання будь-якого запобіжного заходу, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та зазначив, що слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, перевіривши матеріали клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, які надійшли із районного суду, та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Дослідивши матеріали клопотання слідчого, на переконання колегії суддів, слідчий суддя районного суду дійшов правильного висновку, що органом досудового слідства ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
Так як вбачається з матеріалів клопотання, 14.10.2017 року Олександрівським ВП Знамянського ВП ГУНП в Кіровоградській області розпочате кримінальне провадження №12017120310000635 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
15 жовтня 2017 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками ч.2 ст.296 КК України.
Згідно протоколів допиту потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (а.с.7-8,10,11,12,13,14-15) підтверджується, що підозрюваний ОСОБА_7 14.10.2017 року, близько, 17.00 год. у лісі біля Бірківської ЗОШ, що в с. Бірки Олександрівського району Кіровоградської області, де проходив масовий захід, а саме святкування Дня Українського козацтва, разом з ОСОБА_10 нанесли тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середнього ступеня тяжкості та за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк чотири роки.
Оцінюючи докази, які додані до клопотання в їх сукупності, колегія суддів вважає, що підозра ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, є обґрунтованою.
А тому, слідчий суддя районного суду обґрунтовано урахував, що підозрюваний офіційно не працює та не має постійного джерела доходу,що є ризиком вчинення нових кримінальних правопорушень та невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків. Сукупність перерахованих умов є істотним фактором, що унеможливлює застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Апеляційні доводи захисника щодо призначення його підзахисному більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів вважає, безпідставними.
Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваний не лише вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 296 КК України, щодо якого йому було вручено повідомлення про підозру, але й встановлено і те, що ОСОБА_7 раніше було повідомлено про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 125, ч.1 та ч.2 ст.125, ч. 2 ст. 296, ч.2 ст.345 КК України і кримінальне провадження з обвинувальним актом направлено до Олександрівського районного суду 29.03.2016 року, де на даний час знаходиться на стадії судового розгляду.
А тому, слідчий суддя у своєю рішенні правильно вказав, що підозрюваний, перебуваючи на волі може продовжити вчиняти і надалі інші кримінальні правопорушення, і застосування щодо останнього іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою є неможливим.
Більше того як вбачається з матеріалів клопотання ОСОБА_7 за своєю поведінкою характеризується з негативної сторони, оскільки за місцем свого проживання поводить себе цинічно та аморально по відношенню до жителів смт. Олександрівка, що підтверджується численними зверненнями жителів селища до чергової частини Олександівського РВ УМВС України в Кіровоградській області (а.к. 34-48).
Враховуючи серйозність висунутої стосовно ОСОБА_7 підозри, а також те, що кримінальне правопорушення відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та враховуючи, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому, є безпідставними твердження захисника та підозрюваного про відсутність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Таким чином, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, апеляційний суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Апеляційні твердження захисника, щодоневрахування судом першої інстанції при визначенні розміру застави майнового та сімейного стану підозрюваного, колегія суддів вважає необґрунтованими. Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи ОСОБА_7 розмір застави слідчий суддя врахував вище викладені положення статті та застосував щодо підозрюваного заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 32 000 грн. 00 коп. з покладенням на нього обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом України.
За таких обставин, виходячи з вимог п.1 ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.
Будь - яких інших доказів, які б давали можливість застосувати до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, підозрюваним та його захисником-адвокатом до апеляційного суду не надано.
Разом з тим, в порядку ст.404 КПК України колегія суддів вважає необхідним виключити з мотивувальної частини ухвали суду посилання на присутність в залі судового засідання під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 громадських активістів. Відповідно до положень ст.27 КПК України судовий розгляд кримінального провадження здійснюється відкрито. Тому сама по собі присутність в залі суду осіб, які не є учасниками процесу, не може вважатися підставою для негативної характеристики підозрюваного.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 376, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів-
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 17 жовтня 2017 року, якою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 58 днів, тобто з 22 год. 10 хв. 17.10.2017 року по 22 год. 10 хв. 13.12.2017 року, з визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 32 000 грн. 00 коп. - без змін.
В порядку ст.404 КПК України з мотивувальної частини ухвали суду виключити фразу «Під час розгляду даного клопотання в залі суду були присутні до 20 громадських активістів смт.Олександрівка та с.Бірки, які були обурені такою поведінкою підозрюваного».
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду Кіровоградської області є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: (підписи)
Згідно з оригіналом:
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області ОСОБА_2