Справа № 417/4775/17
Провадження № 2-а/417/53/17
"27" жовтня 2017 р. с. Марківка Луганської області
Суддя Марківського районного суду Луганської області Шкиря В.М., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Марківського районного територіального медичного об'єднання про розкриття лікарської таємниці та стягнення немайнової шкоди,-
Позивач звернувся до Марківського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Марківського районного територіального медичного об'єднання, в якому просить:
-постановити розкрити лікарську таємницю про зміст документів, що були накоплені психіатром ОСОБА_2 про ОСОБА_1 за період часу із 11.09.2017 по 19.10.2017, як усунення порушень відповідачем закону під час здійснення владних управліняських функцій щодо позивача;
-стягнути з відповідача суму в 5 мінімумів доходів осіб працездатного віку на користь ОСОБА_1 в компенсацію немайнової шкоди від бездіяльності службовця ОСОБА_2 по зміні нею соціального і правового устрою держави України при веденні нею консультативного обліку у психіатра особи із стійким розладом здоров'я психічної природи та лікування ОСОБА_1;
-потроїти суму стягнення компенсації при самовідводі судді, яка призначена автоматизованою системою перерозподілу справ в суді, при неявці представника відповідача на судове засідання.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За змістом ч.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Законодавство не містить визначення терміна "публічно-правовий спір". Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.
Як визначено у п.3 Постанови пленуму ВАСУ № 8 від 20.05.2013 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом п. 1 ч.1 ст. 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Тобто, однією з визначальних особливостей КАС є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.
Згідно витягу Марківське районне територіальне медичне об'єднання ( вул.Центральна,6 с.Марківка Луганської області) є комунальною організацією ( установою, закладом), а отже не є суб'єктом владних повноважень
Відповідно до вимог п.1 ч.1ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо, зокрема, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що дану позовну заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження по даній справі необхідно відмовити.
При цьому на виконання ч.6 ст. 109 КАС України вважаю за необхідне роз'яснити позивачу про право на звернення з цим позовом в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,3,6,17,50,107,109,165,185,186 КАС України, суддя,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Марківського районного територіального об'єднання РТМО про розкриття лікарської таємниці та стягнення немайнової шкоди.
Роз'яснити позивачу, що він має право на звернення до суду з цим позовом у порядку цивільного провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Марківський районний суд Луганської області шляхом подачі в пятиденний строк з дня її проголошення (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в пятиденний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя В. М. Шкиря