Справа № 405/6208/16-ц
Провадження №2-з/405/24/16
30 жовтня 2017 року Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Береді Я.І.
за участю позивача ОСОБА_1
та представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми внаслідок заподіяної шкоди, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на свою (позивача) користь грошову суму, як безпідставно збережені кошти в розмірі 11 900 доларів США, що в еквіваленті складає 297 500 грн. 00 коп.
Крім того, позивачем подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_3 майно, а саме: будинок № 29 по вул. Піонерській в м. Кіровограді та квартиру № 148, розташовану по вул. Дзержинського, 19 в м. Кіровограді, при цьому заява мотивована тим, що нею (позивачем) подано позов майнового характеру, крім того, відповідач має невиконані зобов'язання перед позивачем, окрім того, про наявність спору і зловживання відповідачем свідчить також наявність кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 04.03.2016 року з попередньою правовою кваліфікацією за ч.2 ст.190 КК України.
Позивач та в її інтересах представник в судовому засіданні заяву про забезпечення позову підтримали з підстав, зазначених у ній, просили її задовольнити.
В свою чергу, судом відзначається, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову, при цьому забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, при цьому згідно з ч.3 зазначеної статті, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.
Згідно з п.1, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватись лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.
Крім того, відповідно до п.4 зазначеної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд вважає, що в порушення вимог ч.2 ст.151 ЦПК України у поданій до суду заяві про забезпечення позову заявник, вказавши вид забезпечення позову - накладення арешту на належне відповідачу нерухоме майно, - не зазначив причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, не обґрунтував необхідність забезпечення позову саме таким способом (видом), не навів в заяві фактів в обґрунтування того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, не навів обставин на підтвердження того, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст.151 ЦПК України, у зв'язку з чим, остання (заява про забезпечення позову) не може бути розглянута судом по суті, на підставі чого заява про забезпечення позову в порядку ч. 8 ст. 153 ЦПК України підлягає поверненню позивачу ОСОБА_1 для її належного оформлення, що не перешкоджає позивачу на повторне звернення із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст.ст.151-153, ст.293 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №405/6208/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення грошової суми внаслідок заподіяної шкоди, - повернути позивачу для її належного оформлення з дотриманням вимог ст. 151 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1, що повернення заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного суду
м. Кіровограда Л.А. Іванова