Справа № 348/1411/17
25 жовтня 2017 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді: Грещука Р.П.
секретаря: Шпитко М.І.
з участю представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
12.07.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що він з 19.12.2006 року є пенсіонером і перебуває на обліку в Надвірнянському об"єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію за Списком №2.
В травні місяці 2017 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок його пенсії без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати.
Однак, листом Надвірнянського об"єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області №3893/05 від 30.05.2017 року йому відмовлено в такому перерахунку з посиланням на п. 2 ст. 41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року.
Вважає таку відмову неправомірною, оскільки порушено його право на отримання пенсії в розмірі, гарантованому чинним законодавством, в зв'язку з чим він змущений звернутися в суд з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала до суду письмові заперечення, зазначивши, що позовні вимоги позивача безпідставні, а тому підлягають залишенню без задоволення, оскількивідповідно до пункту 5 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Цим же пунктом передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі» від 10.02.1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРСП від 16.12.1967 року.
Відповідно до вказаних норм пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Підпунктом «д» п. 5 цього Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Однак, крім трудової книжки позивача, його робота в районах Крайньої Півночі жодними документами не підтверджена. Відповідна довідка про направлення на роботу на Крайню Північ чи строковий трудовий договір на роботу на Крайній Півночі, відсутні.
Відповідно до статті 1 Тимчасової угоди громадянами ОСОБА_4, що домовляються, які пропрацювали не менше 15 календарних років в районах Крайньої Півночі або не менше 20 років в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої півночі, незалежно від місця їх постійного проживання на території обох держав мають право на пенсію по старості (за віком): чоловіки - по досягненню 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, жінки - по досягненню 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років. Громадяни ОСОБА_4, що домовляються, які працювали як в районах Крайньої Півночі, так і в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, зараховується за дев'ять місяців роботи в районах Крайньої Півночі.
Вказана Тимчасова угода надає громадянам ОСОБА_4 цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Окрім того, порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії в солідарній системі врегульовано у статті 40 Закону № 1058-ІV. Абзацом першим частини першої цієї статті передбачено врахування для обчислення пенсії не лише заробітної плати, а й іншого доходу за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, при цьому законодавець імперативно встановив, що для обчислення пенсії має враховуватися заробітна плата (дохід), отримана після 1 липня 2000 року протягом усього періоду страхового стажу особи без будь-яких виключень.
Єдиний виняток із цього правила встановлювався в абзаці третьому частини першої статті 40 Закону № 1058- ІV, який передбачав допустимість за вибором особи, яка звернулася за пенсією, виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоду до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Згідно із частиною 1 статтті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до частини 2 ст. 41 вищезазначеного Закону суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої.
Обмеження максимальної величини заробітної плати були встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів. Просить відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст. 71 КАС України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з”ясувавши фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.
Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України вбачається, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером і перебуває на обліку у Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, де отримує пенсію за Списком №2 з 19.12.2006 року.
Як вбачається з довідок про заробітну плату №03/2374 від 06.04.2017 року та №03/2374 від 06.04.2017 року, виданих ТзОВ «Газпромбуріння» позивач дійсно працював ТзОВ «Газпромбуріння» Філія «Уренгой буріння» ТзОВ «Газпромбуріння». Заробітна плата нараховувалась з врахування районного коефіцієнта і північних надбавок. Відрахування в Пенсійний фонд здійснювались згідно встановлених тарифів та норм (а.с. 10-11).
Окрім того судом встановлено, що відповідач встановив обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 за період роботи позивача з 01.12.1979 року по 31.12.1984 року при обчисленні його пенсії, що підтверджується розрахунком (довідкою) заробітної плати (а.с. 8-9).
В травні місяці 2017 року позивач по справі ОСОБА_3 звернувся в Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перерахунок його пенсії без обмеження заробітку у 5,6 разів розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум та максимальним розміром заробітної плати (доходу).
Однак, листом Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 30.05.2017 року за №3893/05 позивачу відмовлено у такому перерахунку та повідомлено про застосування обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 при обчисленні його пенсії (а.с.11-13).
Вирішуючи спір щодо обмеження коефіцієнтом 5,6 суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.66 Законуну України “Про пенсійне забезпечення” вбачається, що у заробіток для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.
Зміни до вищевказаної статті були внесені Законом України від 22.05.2003 року, які набули чинності з 10.06.2003 року.
Відповідно до вказаних змін та доповнень, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Частинами 1, 2 ст.41 даного Закону визначено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. (Пункт другий статті 41 доповнено абзацом згідно із Законом N 2343-IV від 13.01.2005 року).
З даної норми Закону, обчислення пенсії проводиться за правилами та відповідно до законодавства, що діяло раніше, а обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати повинно застосовуватися до перерахунку за період починаючи з 13.07.1998 року.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, на час отримання позивачем заробітної плати в період з 01.12.1979 року по 31.12.1984 року таких обмежень максимальної величини заробітної плати не існувало, так як були встановлені лише 13.07.1998 року Постановою КМУ №1064 “Про встановлення максимальної величини, фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів».
З врахуванням того, що страхові внески сплачувалися до Пенсійного фонду з всієї (повної) заробітної плати, яку позивач отримував у вказаний період то дії відповідача щодо нарахування пенсії із обмеженого заробітку у межах суми, що не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання заробітку, є неправомірними за період з 01.12.1979 року по 31.12.1984 року при обчисленні пенсії.
Таким чином суд прийшов до висновку про підставність позовних вимог про зобов»язання відповідача зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період роботи з 01.12.1979 року по 31.12.1984 року при обчисленні пенсії.
Ч.2 ст. 99 КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 102 ч. 1 КАС України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи викладне, положення ч.2 ст.99 КАС України, а також те, що про своє порушене право позивач дізнався тільки 30.05.2017 року з письмової відповіді Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, суд вважає, що ОСОБА_3 пропустив строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів за період з 19.12.2006 року по 29.11.2016 року включно, а порушене право ОСОБА_3 підлягає захисту з 30.11.2016 року.
На підставі ст.ст.18, 124 Конституції України та керуючись ст. ст. 163,167,186,254 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_3 - задоволити частково.
Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо нарахування ОСОБА_3 пенсії із обмеженням заробітної плати коефіцієнтом 5,6 та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 30.11.2016 року з врахуванням повного заробітку з якого сплачувалися внески до Пенсійного фонду.
Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зняти обмеження коефіцієнтів 5,6 заробітної плати за період з 01.12.1979 року по 31.12.1984 року при обчисленні пенсії та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 починаючи з 30.11.2016 року з врахуванням повного заробітку, а також дорахувати, виплатити недоплачені суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов 'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст. 186 КАС України через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Грещук Р.П.
Повний текст постанови виготовлено 30.10.2017 року.