Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1214/17
23.10.2017 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Федишина І.В.,
з участю секретаря Коломієць Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Красилові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ''Укрсоцбанк'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство ''Укрсоцбанк'' звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 18.06.2008 АКБ соціального розвитку ''Укрсоцбанк'' (із 14.06.2010 - ПАТ ''Укрсоцбанк) та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 08-962/49-608-2. ПАТ ''Укрсоцбанк'' свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. У зв'язку з порушенням умов договору відповідач свої зобов'язання за зазначеним договором не виконала, внаслідок чого має заборгованість станом на 24.03.2017 в розмірі 78525,18 дол. США, в тому числі: 39174,87 дол. США - заборгованість за кредитом, 39350,31 дол. США - заборгованість по відсотках. Позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену заборгованість та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлена про день, час та місце судового розгляду справи, до суду не прибула, надала суду заперечення, відповідно до яких пояснила, що подана позовна заява не підлягає задоволенню в зв'язку зі спливом строків позовної давності, про що повідомляє суд та просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності до цих вимог. З метою реалізації свого конституційного права на житло вона за рахунок власних та кредитних коштів, наданих їй банком відповідно до умов договору кредиту № 08- 962/49-608-2 від 18 червня 2008 року придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1, де на даний час фактично проживає з чоловіком та сином. Незважаючи на настання світової фінансової кризи, яка не оминула й Україну, вона сумлінно сплачувала всі належні за договором кредиту платежі, але підтримувати платіжну дисципліну ставало дедалі важче так, як курс долара США відносно гривні від моменту укладення договору кредиту зріс більш ніж на половину і продовжував зростати. Доходи, які вона отримувала в гривні, не збільшувались, а навпаки зменшувались внаслідок інфляції та зниження купівельної спроможності національної валюти. В червні 2009 року вона звернулась до Банку з проханням змінити умови договору кредиту таким чином, щоб вони були прийнятними для обох сторін так, як не могла погашати кредитну заборгованість у повному обсязі та отримала від Банку пропозицію про реструктуризацію боргу терміном на 18 місяців з щомісячним погашенням відсотків, з одночасним підняттям відсоткової ставки з 13,5% до 14,0%. Вона, як сумлінний платник, змушена була погодитись на запропоновану реструктуризацію, тим більше, що її запевняли, що через півтори роки криза закінчиться і вона в подальшому зможе без проблем погашати кредит. У результаті 23 липня 2009 року між нею та банком було підписано додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору кредиту № 08-962/49-608-2 від 18 червня 2008 року. Вона, щоб виконувати угоду, позичала в борг у родичів так, як плата по кредиту зменшилась всього на 167 доларів США і складала близько 450-480 доларів США в місяць і платила по квітень 2010 року включно, але надалі не в змозі була виконувати зобов'язання за кредитним договором. У подальшому вона повідомила Банк, що подальше виконання Договору на наявних умовах призведе до явного порушення співвідношення інтересів сторін та позбавить її того, на що вона розраховувала при укладанні кредитного договору так, як у результаті знецінення національної валюти її затрати на погашення кредиту значно перевищують затрати, на які вона розраховувала при його укладенні. В червні 2010 року вона отримала претензію про погашення заборгованості за договором кредиту від 10 червня 2010 року № 17-29/962-29, якою її повідомлялось про те, що в зв'язку з невиконанням нею умов договір кредиту вважається таким, що закінчився і підлягає достроковому поверненню. Згідно з вимогами договору її зобов'язано повністю погасити кредит та відсотки за фактичний час використання кредиту, а також відповідні пені і штрафні санкції до 10.07.2010.
Вважає, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за його користування, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до неї протягом трьох років від дати порушення нею встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту (з 10 липня 2010 року), в зв'язку з чим у позовних вимогах має бути відмовлено в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що 18 червня 2008 року відповідно до укладеного договору № 08-962/49-608-2 ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 40000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13,50 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього Договору. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язалася повернути одержаний кредит, погасити заборгованість по кредиту в повній сумі, сплатити нараховані за весь період користування кредитом відсотки; при порушенні строків сплати відсотків за користування кредитом та в разі порушення строків повернення кредиту зобов'язалася сплатити банку пеню та штрафи.
ОСОБА_1 не виконувала взяті на себе зобов'язання з повернення грошових коштів, внаслідок чого мала прострочену заборгованість станом на 24.03.2017 в розмірі 78 525,18 дол. США, в тому числі: 39 174,87 дол. США - заборгованість за кредитом, 39 350,31 дол. США - заборгованість по відсотках.
Відповідно до наданої відповідачем квитанції від 02.04.2010, цього дня вона востаннє здійснила проплату по кредитному договору в розмірі 425 доларів США. В червні 2010 року вона отримала претензію позивача про погашення заборгованості за договором кредиту від 10 червня 2010 року № 17-29/962-29, якою її повідомлено про те, що в зв'язку з невиконанням нею умов договір кредиту вважається таким, що закінчився і підлягає достроковому поверненню. Згідно з вимогами договору відповідача зобов'язано повністю погасити кредит та відсотки за фактичний час використання кредиту, а також відповідні пені і штрафні санкції до 10.07.2010.
Ці обставини підтверджуються договором кредиту № 08-962/49-608-2 від 18.06.2008, додатковою угодою № 1 про внесення змін до договору кредиту № 08-962/49-608-2 від 18.06.2008, згодою фізичної особи-суб'єкта кредитної історії від 18.06.2008, анкетою позичальника від 05.06.2008, розрахунком вимог банку в зв'язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості, повідомленням № В/УСБ-252 від 24.07.2017 ПАТ ''Укрсоцбанк'', реєстром відправки цінної кореспонденції список № 876, списками № 8887, № 8883, статутом ПАТ ''Укрсоцбанк'', заявою відповідача про застосування позовної давності, претензією Укрсоцбанку про погашення заборгованості за договором кредиту від 10 червня 2010 року № 17-29/962-29.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
Відповідно до умов п. 4.4 укладеного між позивачем та відповідачем договору кредиту в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків щодо сплати кредиту, процентів та неустойки, визначених пп. 3.3.7, 3.3.8 цього договору, протягом більше ніж дев'яносто календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та, відповідно, позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).
02.04.2010 відповідач востаннє здійснила проплату по кредитному договору в розмірі 425 доларів США. В червні 2010 року вона отримала претензію банку про погашення заборгованості за договором кредиту від 10 червня 2010 року № 17-29/962-29, якою її повідомлялось про те, що в зв'язку з невиконанням нею умов договір кредиту вважається таким, що закінчився і підлягає достроковому поверненню. Згідно з вимогами договору її зобов'язано повністю погасити кредит та відсотки за фактичний час використання кредиту, а також відповідні пені і штрафні санкції до 10.07.2010.
Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за його користування, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту, який починається з 11 липня 2010 року.
Банк пропустив строк позовної давності, оскільки строк виконання основного зобов'язання було змінено, а в позивача виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав з 11 липня 2010 року, однак банк звернувся до суду із зазначеним позовом лише 15 серпня 2017 року, тобто зі спливом позовної давності.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в своїх рішеннях, наприклад, у постанові ВСУ від 05 липня 2017 року в справі № 6-509цс17 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" про стягнення заборгованості, де роз'яснено, що пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за його користування, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до боржника протягом трьох років від дати порушення позичальником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту (тобто з 14 лютого 2011 року).
Враховуючи викладене, керуючись, стст. 261, 267, 509, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625, 631, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, стст. 10, 11, 60, 88, 174, 212-215, 294 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ''Укрсоцбанк'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08-962/49-608-2 від 18.06.2008, яка виникла станом на 24.03.2017 в розмірі 78 525 (сімдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять п'ять) доларів США 18 (вісімнадцять) центів, у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Хмельницької області через Красилівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_2