Дунаєвецький районний суд Хмельницької області
Справа № 674/1146/17
Провадження № 2-а/674/60/17
27 жовтня 2017 року Дунаєвецький районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Шклярука В.М.
при секретарі Проценко Л.В.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дунаївці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови,
Встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, мотивуючи тим, що 26 серпня 2017 року він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що 26 серпня 2017 року о 11 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1, не виконав вимогу дорожнього знаку п.15.9 г) ПДР здійснив зупинку на пішохідному переході, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Дану постанову вважає незаконною і просить скасувати, так як Правил дорожнього руху не порушував, керуючи транспортним засобом «BMW 318і» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Дунаївці по вул. 1-го Травня поламався двигун і змушений здійснити зупинку.
Представник відповідача позов не визнав, пояснивши суду, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КпАП України правомірно, були наявні докази вчинення ним цього правопорушення, так як він не виконав вимогу дорожнього знаку 15.9 г) ПДР - здійснив зупинку на пішохідному переході, в підтвердження чого надав фотознімки , в зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що згідно постанови інспектора СРПП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області БР № 827246 від 26 серпня 2017 року позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України за те, що 26 серпня 2017 року о 11год. 20хв. автомобілем НОМЕР_1 здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив п.15.9 г) ПДР, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 КУпАП - органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення як порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ст. 122 КУпАП.
Главою 19 КУпАП передбачено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення, в тому числі передбаченого ст. 122 КУпАП, посадова особа органу Національної поліції має право розглянути справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення та за результатами такого розгляду винести постанову у справі про адміністративне правопорушення.
Ст. 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Як встановлено судом, за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача протокол не складався, а була винесена Постанова серії БР № 827246 від 26.08.2017р. у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Пунктом 15.9. г) ПДР встановлено, що зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Пунктом 15.14 ПДР встановлено, що у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил. (Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: а) у разі вимушеної зупинки на дорозі; б) у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар; в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами; г) на механічному транспортному засобі, що буксирується; ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком "Діти", що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки; д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транспортного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі: а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди; б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м. 9.11. Якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар: а) ззаду на транспортному засобі, зазначеному в пункті 9.9 ("в", "г", "ґ") цих Правил; б) з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 9.10 цих Правил.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015р. № 5-рп/2015, оскільки відповідно до Закону України № 596-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху» - статтю 258 КУпАП було доповнено новою частиною, якою розширено перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а адміністративне стягнення накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, оскільки відповідно до ч.2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разу вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до Наказу МВС від 07.11.2015 р. № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі» - пунктом 4 розділу 1 передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП, без складання відповідного протоколу.
Також відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно п.2 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху №1395 від 07.11.2015 року, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121,статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1 статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132- , частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається із адміністративного позову, позивачем оскаржуються тільки дії відповідача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, позивач в судовому засіданні не заперечив факт порушення ним правил дорожнього руху.
Суд, також не може прийняти до уваги доводи позивача про вимушену зупинку, оскільки останній не вжив всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - не діяв згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 ПДР, крім того достовірних доказів про вимушену зупинку позивач суду не надав, вони є надуманими і об'єктивно нічим не підтверджуються.
Доводи позивача про процесуальні порушення, що допущені відповідачем при накладенні адміністративного стягнення спростовуються наданими відповідачем фотознімками, на яких чітко зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху.
В судовому засіданні встановлено, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, відповідач з'ясував всі обставини, які підлягають з'ясуванню та діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, КУпАП, тому дії відповідача є правомірними.
Отже, враховуючи наведене, аналізуючи вищезазначені норми та беручи до уваги встановлені в судовому засіданні обставини, суд дійшов висновку, що постанова є правомірною та такою, що не підлягає скасуванню, в зв'язку з чим вимоги безпідставні і до задоволення не підлягають.
Керуючись ст.ст.9, 11, 71, 86, 159-163, 167, 171 КАС України, ст.ст.251, 280, 268 КпАП України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області про скасування постанови - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Головуючий/ підпис/ Вірно: Голова Дунаєвецького районного судуОСОБА_2