Справа № 683/1611/17
2-а/683/73/2017
05 жовтня 2017 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Цішковського В.А.
з участю: секретаря Крупської В.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання незаконним та скасування рішення сесії Сербинівської сільської в частині відмови у виділенні земельної ділянки,
В червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району про визнання незаконним та скасування рішення позачергової тринадцятої сесії сільської ради VII скликання від 09 лютого 2017 року №4.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що 02.02.2017 року вона звернулася до відповідача із заявою про виділення позивачці земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га, для ведення селянського господарства, що по вул. Зарічна в с. Сербинівка Старокостянтинівського району. Однак, рішенням позачергової тринадцятої сесії сільської ради VII скликання від 09 лютого 2017 року №4, їй відмовлено у виділенні земельної частки до повного вивчення даного питання та виявлення власника та спадкоємців на дану земельну ділянку.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечу, однак у надісланому раніше листі вказав, що наразі на території Сербнівської сільської ради вільних земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства немає.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача із заявою про виділення позивачці земельної ділянки орієнтовною площею 0,20 га, для ведення селянського господарства, що по вул. Зарічна в с. Сербинівка Старокостянтинівського району.
Встановлено, що рішенням позачергової тринадцятої сесії сільської ради VII скликання від 09 лютого 2017 року №4, ОСОБА_2 відмовлено у виділенні земельної частки до повного вивчення даного питання та виявлення власника та спадкоємців на дану земельну ділянку.
Згідно листа Сербинівської сільської ради Старокостянтинівського району від 04.10.2017 року № 378, в межах с. Сербнівка Старокостянтинівського району немає вільних земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, тому ОСОБА_2 слід звернутись в райдержадміністрацію про виділення їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту.
Вказані обставини підтверджуються: копією заяви ОСОБА_2 від 02.02.2017 року; копією рішення позачергової тринадцятої сесії сільської ради VII скликання від 09 лютого 2017 року №4; листом Сербинівської сільської ради від 04.10.2017 року № 378 .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.
У відповідності до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до абз. 1 частини 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
Згідно абз. 1, частини 7 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування обєкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідност. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.
Враховуючи обставини справи, суд прийшов до висновку про те, що рішення про відмову було прийнято в супереч вимогам абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, де міститься вичерпний перелік підстав для відмови у видачі дозволу, а тому заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення позачергової тринадцятої сесії (сьомого скликання) Сербинівської сільської Старокостянтинівського району Хмельницької області в частині відмови у виділенні ОСОБА_2 земельної ділянки в с Сербинівка по вул. Зарічній.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького адміністративного апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя