"26" жовтня 2017 р. Справа № 608/1472/17
Номер провадження2/608/724/2017
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Яковець Н. В.
за участю секретаря Олійник О.С.
представника позивача ОСОБА_1
представник третьої особи Андрунишин С.М .
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, за участі третьої особи Служби у справах дітей Чортківської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,-
В вересні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про надання дозволу на виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька.
В позовній заяві позивачка вказала, що вона та відповідач ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвали рішенням суду № 608/96/14-ц від 03 березня 2014 року, яке набрало законної сили 28 березня 2014 року.
Від шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданого 15 лютого 2007 року Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області, актовий запис № 3.
Рішенням вказаного суду від 03 березня 2014 року дитину залишено проживати з матір'ю. Позивач вказує суду, що має намір вивезти дитину за кордон на відпочинок та перебування в Італію. Мета поїздки - оздоровлення сина, розширення його світогляду, духовного та інтелектуального розвитку, вивчення іноземної мов, але цього зробити не може, оскільки позбавлена можливості отримати згоду від батька на виїзд сина за кордон разом із нею, як матір'ю дитини. На сьогоднішній день встановити місце перебування відповідача неможливо, оскільки відповідно до довідки Ворвулинської сільської ради від 11 серпня 2016 року за адресою реєстрації відповідач не проживає з 2006 року. Просить суд винести рішення, яким надати дозвіл на тимчасовий виїзд за межі України, сина ОСОБА_5 в супроводі матері або офіційного представника, без згоди батька, допустити негайне виконання рішення.
Представник позивачки ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, просить його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи Андрунишин С.М. позовні вимоги підтримує, просить надати дозвіл ОСОБА_3 на виїзд малолітнього сина за кордон без згоди батька.
Судом встановлено, що син сторін ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 виданого 15 лютого 2007 року Нагірянською сільською радою Чортківського району Тернопільської області, актовий запис № 3.
Позивачка має намір виїхати за кордон разом з сином ОСОБА_5 до країни прямування - Італія. Метою поїздки є оздоровлення сина, розширення його світогляду, духовного та інтелектуального розвитку, вивчення іноземної мови, навчання та буде відповідати його законним інтересам. Як доказом того надано суду сертифікат про те, що учень ОСОБА_5 зарахований до 4 класу секція А до курсу «Загальний» на навчальний рік 2017/2018.
Відповідно до рішення №7 Комісії з питань захисту прав дитини від 28 вересня 2017 року надано дозвіл ОСОБА_3, жительці с. Нагірянка Чортківського району на виїзд за межі України без згоди батька малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття.
Згідно ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ч. 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до положення ч. 1 ч. 2 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 33 Конституції України закріплено право кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.
У відповідності до ст. 9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Крім цього, ст. 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до Конвенції про права дитини (ст. 18) проголошено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Рівності прав і обов'язків батьків стосовно дітей необхідно дотримуватися незалежно від наявності або відсутності шлюбу між ними. Одним із питань, яке має вирішуватися за взаємною згодою батьків дитини, є реалізація права дитини на свободу пересування.
Відповідно до ст.ст. 141, 157 Сімейного кодексу України, ч. 3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства", батько та мати рівні у всіх правах і обов'язках відносно своїх дітей, незалежно від перебування їх у шлюбі. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Порядок виїзду за кордон дітей громадян України визначено положеннями Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадяни України» від 21.01.1994 року № 3857-ХП, Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року (зі змінами), Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМУ від 31.03.1995 року № 231 (із змінами), якими передбачено можливість вирішення у судовому порядку питання про виїзд дитини за кордон без згоди та супроводу одного з батьків
Так, згідно зі ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право на виїзд з України та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 цього Закону оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1995 року № 231 (із змінами) визначено, зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.
Пунктом 18 Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Разом з тим, правилами ст. 313 ЦК України встановлено, що особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Правила перетинання державного кордону громадянами України передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.
Також за змістом п. 4-2 Правил перетинання державного кордону виїзд дитини за кордон здійснюється на підставі документів, в яких зазначено державу прямування (місце виїзду).
Таким чином, відмова відповідача надати дозвіл на тимчасовий виїзд за кордон його малолітньої дитини, порушує права дитини, а тому позов є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню. В частині негайного виконання відмовити на підставі ст.. 367 ЦПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 313 Цивільного кодексу України, ст.ст. 141, 145, 150, 155, 157 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. ст.10, 57, 209, 215, 232, ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Надати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 дозвіл на виїзд ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за кордон без дозволу (згоди) батька дитини ОСОБА_4 до повноліття дитини.
Дозволити ОСОБА_3 або її офіційному представнику без згоди батька ОСОБА_4 оформлювати документи для тимчасового виїзду або супроводу неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 за межі України до країн ближнього та дальнього зарубіжжя до досягнення ним повноліття.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги апеляційному суду Тернопільської області через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н. В. Яковець