17.10.2017 Справа №607/6637/17
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Буцик О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 Міністерства охорони здоров'я України» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання , -
Позивач, Державний вищий навчальний заклад Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 Міністерства охорони здоров'я України ( далі - ДВНЗ ТДМУ ім.І.Я. ОСОБА_1 МОЗ України) звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання в розмірі 96 288, 54 гривень.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у зв'язку із зарахуванням ОСОБА_2 на навчання за державним замовленням до ДВНЗ ТДМУ ім.І.Я. ОСОБА_1 МОЗ України, між ДВНЗ ТДМУ ім.І.Я. ОСОБА_1 МОЗ України та відповідачем укладено Типову угоду про підготовку фахівців з вищою освітою №06080 від 01.09.2006 р., відповідно до умов якої відповідач зобов'язалася відшкодувати навчальному закладу відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання у встановленому порядку, у разі відмови працювати за призначенням. У червні 2012 р. відповідач закінчила вказаний вищий навчальний заклад зі спеціальності «лікувальна справа» та отримала направлення на роботу №90 від 05.06.2012 р. згідно листа Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації № 985/3-01 від 16.03.2017 р. ОСОБА_2 не прибула на роботу за місцем призначення. Зокрема, з'ясовано, що наказом головного лікаря Шумської центральної районної лікарні № 90 від 24.07.2012 р. відповідача зараховано на посаду лікаря-інтерна по спеціальності педіатрія на базі Шумської центральної районної лікарні з 01.08.2012 р. Згідно із наказом головного лікаря Шумської ЦРЛ № 93 від 31.07.2014 р. ОСОБА_2 звільнено з займаної посади 31.07.2014 р. у зв'язку з закінченням строку навчання в інтернатурі п.2 ст.36 КЗпП України та прийнято на посаду лікаря-педіатра дитячої консультації з 01.08.2014 р. Проте, в подальшому, відповідно до наказу головного лікаря Шумської ЦРЛ №167 від 22.12.2014 р. ОСОБА_2 звільнено з займаної посади 24.12.2014 р. за власним бажанням ст.38 КЗпП України. Відповідач не відпрацювала не менше трьох років, як молодий фахівець в державній установі охорони здоров'я, і як наслідок, не виконала умови ОСОБА_3, що тягне за собою обов'язок відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати. Зважаючи на те, що вартість навчання одного студента медичного факультету ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України за державним замовленням випуску 2012 року складає 64 492,97 грн., а також враховуючи те, що ОСОБА_2 за період навчання було виплачено 31 795,57 грн. стипендії, позивач просить стягнути з останньої 96 288,54 гривень затрачені на її навчання.
Представник позивача в судове засідання подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з мотивів викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, і не повідомила суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.
Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи
01.09.2006 р. між Державним вищим навчальним закладом «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 Міністерства охорони здоров'я України» в особі керівника - ректора проф. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено Типову угоду №06080 про підготовку фахівців з вищою освітою, відповідно до умов якої, студент медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа» ОСОБА_2 зобов'язується прибути після закінчення вищого навчального закладу освіти на місце направлення та відпрацювати не менше трьох років; у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання в установленому порядку.
Із навчальної картки студента медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа» ОСОБА_2 (особиста справа №06080) вбачається, що остання зарахована до ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України за держзамовленням згідно наказу №109-Д від 31.07.2006 р.
Відповідно до п.21 Наказу Міністерства охорони здоров»я №367 від 25.12.1997 р. «Про затвердження Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», випускник повинен прибути до місця призначення у термін, визначений у направленні на роботу. Не згода випускника з рішенням комісії з працевлаштування випускників не звільняє його від обов'язку прибути на роботу за призначенням. У разі, якщо він не прибув за направленням або відмовився приступити до роботи за призначенням з причин, не зазначених у п.9 та 18 цього Порядку, чи його звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за порушення трудової дисципліни або звільнено за власним бажанням протягом навчання в інтернатурі та трьох років після закінчення останньої, він зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного або місцевого бюджетів вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Відповідно до Протоколу засідання комісії з персонального розподілу спеціалістів, які закінчують навчання у ДВНЗ ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України в 2012 р. від 26.10.2011 р. ОСОБА_2 направлена на роботу у Шумську центральну районну лікарню Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації на посаду лікаря - педіатра.
Із пропозицією щодо працевлаштування ОСОБА_2 була ознайомлена та згідна, про що свідчить її підпис в Списку працевлаштування персонально кожного випускника медичного факультету Університету 2012 року випуску, обліковій картці випускника Університету та картці працевлаштування випускника.
Окрім цього, направлення на роботу №90 було вручено Відповідачу особисто 05.06.2012 р., про що свідчить її підпис в Журналі обліку направлень на роботу випускників 2012 року медичного факультету за спеціальністю «лікувальна справа».
Наказом ректора Університету №89 (Д)М від 31 травня 2012 року на підставі результатів іспитів і відповідно з рішенням Державної екзаменаційної комісії ОСОБА_2 присвоєно кваліфікацію лікаря і видано диплом.
Виходячи з наведеного, Університет повністю виконав умови укладеної з відповідачем ОСОБА_3, а саме: забезпечив студентові якісну теоретичну і практичну підготовку фахівця з вищою освітою згідно з навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця та місце працевлаштування в державному секторі народного господарства після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації.
Проте, згідно інформації Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації №985/3-01 від 16.03.2017 р. ОСОБА_2 не прибула на роботу за місцем призначення.
Зокрема, з'ясовано, що наказом головного лікаря Шумської центральної районної лікарні №90 від 24.07.2012 р. ОСОБА_2 зараховано на посаду лікаря-інтерна по спеціальності педіатрія на базі Шумської центральної районної лікарні із 01.08.2012 р.
Згідно із наказом головного лікаря Шумської ЦРЛ № 93 від 31.07.2014 р. ОСОБА_2 звільнено з займаної посади 31.07.2014 р. у зв'язку із закінченням строку навчання в інтернатурі (п.2 ст.36 КЗпП України) та прийнято на посаду лікаря-педіатра дитячої консультації з 01.08.2014 р.
Проте, відповідно до наказу головного лікаря Шумської ЦРЛ № 167 від 22.12.2014 р. ОСОБА_2 звільнено із займаної посади 24.12.2014 р. за власним бажанням (ст.38 КЗпП України).
ОСОБА_2 не відпрацювала, не менше трьох років як молодий фахівець в державній установі охорони здоров'я, і як наслідок, не виконала умови ОСОБА_3, що тягне за собою обов'язок відшкодувати у встановленому порядку відповідно до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.
Згідно ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, відповідно до розрахунку фактичних затрат на навчання одного студента медичного факультету за державним замовленням випуску 2012 року вартість навчання ОСОБА_2 становить 64 492,97 грн.
Згідно Довідки про доходи № 07/2310 від 11.05.2017 р., виданої Державним вищим навчальним закладом «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 Міністерства охорони здоров'я України», за період навчання в Університеті із вересня 2006 року по липень 2012 року ОСОБА_2 було нараховано та виплачено стипендію в розмірі 31 795,57 грн.
11 травня 2017 року позивачем надіслано ОСОБА_2 вимогу (претензію) про виконання зобов'язання, яка залишилася без реагування.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи викладенні обставини, з огляду на той факт, що відповідач будучи призначеною після закінчення вищого навчального закладу, на посаду лікаря - педіатра в Шумську ЦРЛ Тернопільської області, не дотримавшись взятих на себе зобов'язань згідно Типової угоди №53 від 01.09.2006 року про підготовку фахівців з вищою освітою звільнилася 24.12.2014 р. з посади лікаря - педіатра Шумської ЦРЛ Тернопільської області за власним бажанням не відпрацювавши за місцем розподілу, як вимагалося, не менше як три роки, з огляду на наявність фактичних витрат на підготовку відповідача як фахівця, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_2 в користь позивача вартість фактичних витрат на навчання та виплачених стипендійних виплат в сумі 96 288,54 гривень.
Крім того, зважаючи на вимоги ст.88 ЦПК України, суд вважає, слід стягнути із відповідача в користь ДВНЗ ТДМУ ім.І.Я. ОСОБА_1 МОЗ України,понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212, 224-226, 228, 232, 233 ЦПК України, ст.ст. 526, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, суд, -
Позов Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет імені ОСОБА_1 Міністерства охорони здоров'я України» до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (м. Тернопіль вул. Корольова, 8/92) в користь Державного вищого навчального закладу «Тернопільський державний медичний університет ОСОБА_1» (м. Тернопіль, ОСОБА_5, 1, р/р 31254266104491 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 02010830) 96 288 (дев'яносто шість тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 54 коп. затрачених на навчання в університеті, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із позовом в суд, а також 350 (триста п'ятдесят) грн. 00 коп., затрачених позивачем на оповіщення у встановленому порядку відповідача про час і місце судового розгляду.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяОСОБА_6