36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.10.2017 р. Справа №917/1417/17
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК КРАЙТ", 36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 51А
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит Річ", 36010, м.Полтава, вул. Половка, 64
про стягнення 16305,81 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з'явився
Після виходу з нарадчої кімнати в судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі-продажу №343 від 07.12.2016 р. в розмірі 16305,81 грн., з яких: 13 508,91 грн. - основний борг; 2 542,64 грн. - проценти за користування чужими коштами; 254,26 грн. - 3 % річних.
Представник позивача в судове засідання не з"явився та в попередніх судових засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач явку представника у засідання не забезпечив. Ухвали суду, які направлялися відповідачу за адресою, вказаною у позові та підтверджується відомостями, що містяться на веб-сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, повернулися до суду з відміткою поштового відділення "адресат не значиться".
Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо), то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача у справі про дату, час та місце розгляду справи.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частину 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989 р.).
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі Смірнова проти України).
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, відсутність клопотання щодо продовження строку вирішення спору, суд не оцінює неявку представника відповідача у судове засідання як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
07 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю " ТВК КРАЙТ» (далі - Позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Візин Річ" (далі - Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу №343 (далі - Договір, копія додається).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Позивач зобов'язується передати товар (будівельні, оздоблювальні матеріали тощо) за договірними цінами у номенклатурі, кількості та за описом, визначених у накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а Відповідач зобов'язується прийняти цей товар і оплатити.
Згідно з п.3.1 Договору, розрахунки за товар між Позивачем і Відповідачем здійснюються з відстроченням платежу на період семи календарних днів з моменту поставки товару, але не пізніше останнього числа календарного місяця, в якому виконувалась закупівля, шляхом перерахування коштів у повному обсязі на розрахунковий рахунок Позивача.
Відповідно до п.4.1. Договору право власності на товар переходить до відповідача після підписання накладних на складі про прийняття Товару.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що Відповідач згідно даного Договору несе відповідальність перед Позивачем за порушення строків та повноти сплати коштів за товар та сплачує 3% річних від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання по перерахуванню коштів за товар , індекс інфляції та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Погашення заборгованості здійснюється погодженому сторонами порядку - відсотки, визначені у п.7.3.Договору, пеня, 3% річних та індекс інфляції, залишок заборгованості.
Відповідно до п.7.3. Договору, після витоку строку відстрочення платежу, в разі невиконання Відповідачем грошового зобов'язання, Відповідач за користування чужими грошима Позивача зобов'язаний сплатити проценти за користування згідно ст..536 ЦК України у розмірі 30% річних від суми боргу.
За видатковими накладними: N56788 від 02.12.2016p., N56789 від 02.12.2016p., N56916 від 05.12.2016p., N57003 від 07.12.2016p., N57007 від 07.12.2016p., N57102 від 09.12.2016p., N57154 від 09.12.2016р., N57170 від 10.12.2016 p., N57171 від 10.12.2016p., N57169 від 10.12.2016p., N57203 від 12.12.2016p., N57216 від 12.12.2016p., №57224 від 12.12.2016p., N 57283 від 13.12.2016p., N57286 від 13.12.2016p., N57339 від 14.12.2016p., N57348 від 14.12.2016p., N57390 від 15.12.2016 p., N 57399 від 15.12.2016р., №57428 від 15.12.2016p., N 57652 від 16.12.2016р., N57709 від 19.12.2016p., N57728 від 19.12.2016p., N57848 від 21.12.2016p., N57893 від 22.12.2016p., N57967 від 23.12.2016p., N 57992 від 25.12.2016р. та довіреністю N 4 від 30 листопада 2016р. Відповідачем було отримано товар на суму 31 730,62 грн.
Відповідач частково оплатив поставлений Позивачем товар, що підтверджується платіжними дорученнями з відмітками банківської установи №35 від 14.12.2016 року, №46 від 21.12.2016 року, №52 від 26.12.2016 року на суму 18261,66 грн.
У зв'язку із цим Позивач направив Відповідачу відповідні акти звірки за 2016 рік та загалом 2016-2017 роки, але Відповідач оплату заборгованості не здійснив.
Таким чином, основний борг за Договором купівлі - продажу №343 від 07.12.2016 року становить 13508,91 грн.
Крім того, на підставі п.7.2 та п.7.3 Договору, позивачем нараховано відповідачу проценти за користування чужими грошима у розмірі 30% - 2542,64 грн., а також 3% річних в розмірі 254,26 грн.
При винесенні рішення суд виходить з наступного:
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов"язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтями 525, 530, 610, 629 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов"язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.2. Договору передбачено, що Відповідач згідно даного Договору несе відповідальність перед Позивачем за порушення строків та повноти сплати коштів за товар та сплачує 3% річних від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання по перерахуванню коштів за товар, індекс інфляції та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
На підставі вищевикладеного позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.
Заявлені позивачем вимоги про стягнення 403,47 грн. 3% річних, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених сум, оскільки при перевірці їх розміру судом не було виявлено їх завищення з боку позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.3 Договору передбачено, що після витоку строку відстрочення платежу, у разі невиконання Покупцем грошового зобов"язання, Покупець з користування грошима Продавця зобов"язаний сплатити проценти а користування чужими коштами у розмірі 30% річних від суми боргу.
Беручи до уваги різну правову природу процентів, передбачених статтею 536 Цивільного кодексу України, і процентів, що стягуються відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, а також відсутність у чинному законодавстві обмежень, одночасне стягнення процентів, передбачених, зокрема, статтею 536 Цивільного кодексу України, і відшкодування інфляційних збитків за весь час прострочення, а також сплата трьох процентів річних від простроченої суми, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, є правомірним (за умов, що такі вимоги заявлені кредитором).
Отже, заявлені до стягнення 30% річних в розмірі 2 542,64 грн., нараховані правомірно та підлягають стягненню.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об"єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Судові витрати відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 32, 33,43,49, ст.80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Візит Річ" (36010, м. Полтава, вул. Половка, 64, код ЄДРПОУ 325365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВК КРАЙТ" (36007, м. Полтава, вул. М.Бірюзова, 51А, код ЄДРПОУ 331489) заборгованість в розмірі 16305,81 грн., з яких: 13 508,91 грн. - основний борг; 254,26 грн. - 3 % річних 2 542,64 грн. - проценти за користування чужими коштами, а також 1684,00 витрати на сплату судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 30.07.2017 року
Суддя Гетя Н.Г.