ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.10.2017Справа №910/13390/17
За позовом Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірма «Рігонда-Сервіс» Українського регіонального техно-торговельного центра «Рігонда» м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк»
про визнання недійсним договору
Суддя Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача Гребенченко О.А. (дов. від 01.08.2017);
від відповідача Шкурко Ю.М. (дов. № 62 від 14.09.2017);
встановив :
Дочірнє підприємство акціонерного товариства фірма «Рігонда-Сервіс» Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда» м. Київ звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» про визнання недійсним іпотечного договору від 23.08.2007, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироником О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4932.
Позовні вимоги мотивовані тим, що іпотечний договір від імені позивача укладений без відома позивача і підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень (цивільної дієздатності) на вчинення такого договору.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.08.2017 порушено провадження у справі №910/13390/17, розгляд справи призначено на 05.09.2017.
01.09.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, у якому просив застосувати строк позовної давності до заявлених вимог та відмовити у задоволенні позову.
Судове засідання призначене на 05.09.2017 не відбулось, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О.
Враховуючи те, що суддя Демидов В.О. вийшов з лікарняного, судом відповідно до ухвали від 06.09.2017 справу №910/13390/17 призначено до розгляду на 26.09.2017.
25.09.2017 представником позивача через загальний відділ суду подано письмові пояснення щодо поданого відповідачем відзиву на позовну заяву та заяви відповідача про застосування строку позовної давності.
В судовому засіданні 26.09.2017 судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.10.2017.
12.10.2017 представником відповідача через загальний відділ суду подано клопотання про зупинення провадження у справі №910/13390/17 до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі №2607/8368/12.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.10.2017 задоволено клопотання представників сторін про продовження строку вирішення спору у справі № 910/13390/17, продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 24.10.2017.
18.10.2017 відповідач через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
23.10.2017 представник позивача через загальний відділ діловодства суду подав пояснення по справі щодо наявності поважних причин пропуску строку позовної давності та на клопотання про зупинення провадження по справі.
В судовому засіданні 24.10.2017 судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.10.2017.
Представники сторін з'явилися у судове засідання 25.10.2017, надали пояснення по справі.
Розглянувши у судовому засіданні 25.10.2017 клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №910/13390/17 до набрання законної сили рішенням у кримінальній справі №2607/8368/12, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, враховуючи наведені нижче обставини.
Стаття 79 Господарського процесуального кодексу України закріплює вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зокрема господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Також господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи; надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Однак, позивачем не наведено суду у чому саме полягає неможливість розгляду даної справи, тобто неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини у цій справі, до вирішення кримінальної справи №2607/8368/12, що розглядається іншим судом, у зв'язку із чим клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає. Аналогічну правову позицію наведено у п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18.
З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 25.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
23.08.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк» (далі - відповідач, іпотекодержатель) та Дочірнім підприємством Акціонерного товариства «Рігонда-сервіс» Укранський регіональний техно-торгівельний центр «Рігонда», представником якого на підставі Статуту є директор ОСОБА_4, (далі - позивач, іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, який було нотаріально посвідчено Мироником О.В. нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4932, відповідно до п. 1.1 якого відповідно до цього договору забезпечується іпотекою виконання іпотекодавцем зобов'язань за договором кредиту. За умовами договору кредиту іпотекодавець, зокрема, зобов'язаний повернути іпотекодержателю кредит у розмірі 750 000,00 доларів США до 22.08.2010, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом у розмірі, що встановлений договором кредиту, неустойку у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту і цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги.
Відповідно до п. 1.2 договору для забезпечення своїх зобов'язань за договором кредиту іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку наступне майно: нежилі приміщення №№ 1-7 групи приміщень №45 (в літ. А) загальною площею 111,30 кв.м. та нежилі приміщення №№ 1, 2, 3 (групи приміщень №50), з №1 по № 12 (групи приміщень №51) (в літ. Б) загальною площею 154,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 74.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі дублікату договору купівлі-продажу нежилого приміщення, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. 09.07.2007 за №1888, дублікат зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 09.07.2007, замість втраченого договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого Шепелюк О.Г., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 08.09.2006 в реєстрі за № 3643, договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1557726, право власності за яким зареєстроване КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 01.08.2007 у реєстровій книзі №64п-121 за номером 5446-п, договору купівлі-продажу нежилого приміщення, посвідченого 19.04.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г., реєстровий №1250. Договір зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за №2038978, право власності зареєстровано в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 09.07.2007 у реєстровій книзі №16п-136 за № 2299-п.
Предмет іпотеки за цим договором передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями, у тому числі тими, що не можуть бути відокремлені від предмету іпотеки без його пошкодження або зниження його вартості (системи опалення, газо- та/або енергопостачання, водопроводу та каналізації, заповнення дверних та віконних пройм тощо). Вартість предмету іпотеки за згодою сторін цього договору становить 5 050 000 грн., що за офіційним курсом НБУ становить 1 000 000 доларів США.
Згідно з п. 4.2 Статуту Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірма «Рігонда-Сервіс» Українського регіонального техно-торговельного центра «Рігонда» м. Київ підприємство управляється директором. Директор призначається та звільняється від посади наказом президента АТ «Рігонда-Сервіс». При призначенні директора на посаду з ним заключається договір (контракт), в якому обумовлюються права, обов'язки і відповідальність директора підприємства.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2017 у справі №826/26309/15 задоволено адміністративний позов ОСОБА_6 та зобов'язано Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про скасування записів про заміну свідоцтва про державну реєстрацію на підставі втрати свідоцтва про державну реєстрацію (номер запису 10741080002013131 від 18.06.2007 року) та про заміну керівника на ОСОБА_4 та засобів зв'язку на телефон та телефакс 216-3959 (номер запису 10741070003013131 від 19.06.2007 року). Зобов'язано Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про зміну відомостей про керівника юридичної особи. Стягнуто з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_6 974,40 грн.
Вказаним рішенням суду установлено, що 18.06.2007 державному реєстратору Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації третьою особою подано документи для зміни свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи у зв'язку з його втратою, а саме квитанція, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про втрату або заміну свідоцтва про державну реєстрацію, квитанція, яка підтверджує внесення реєстраційного збору за заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою або пошкодженням, заява про заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою від 18.06.2007, довіреність від 24.05.2007 б/н за підписом Державного підприємства ОСОБА_6
На підставі поданих документів державним реєстратором було здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрації дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс» Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда» на нове.
Також, 19.06.2007 державному реєстратору Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації третьою особою подано документи для внесення до єдиного державного реєстру змін до відомостей про керівника юридичної особи, а саме реєстраційна картка «форма №4» від 19.06.2007, довіреність від 14.06.2007 б/н за підписом директора підприємства ОСОБА_4, завірену копію наказу президента АТ фірма «Рігонда-Сервіс» ОСОБА_7 від 25.05.2007 про призначення директором дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс» Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда» ОСОБА_4
На підставі поданих документів державним реєстратором було внесено до ЄДР зміни відомостей про керівника дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс» Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда», а саме змінено ОСОБА_6 на ОСОБА_4
Водночас, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 06.10.2008 по справі №10/104 визнано протиправними реєстраційні дії №10741070003013131 від 19.06.2007 та №10741080002013131 від 18.06.2007 проведені Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному реєстрі стосовно зміни керівника, засобів зв'язку, заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв'язку з його втратою та зобов'язано Шевченківську районну у місті Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру записи про скасування записів про заміну свідоцтва про державну реєстрацію на підставі втрати свідоцтва про державну реєстрацію (номер запису 10741080002013131 від 18.06.2007 р.) та про зміну керівника на ОСОБА_4 та засобів зв'язку на телефон та телефакс 216-3959 (номер запису 10741070003013131 від 19.06.2007).
Також вказаним рішення адміністративного суду установлено, що відповідно до умов Контракту від 15.02.1994, укладеного між АТ фірма «Рігонда-сервіс» та ОСОБА_6, останнього призначено на посаду директора Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс» Український регіональний технологічний центр «Рігонда».
Наказом президента АТ фірма «Рігонда-сервіс» ОСОБА_7 від 25.05.2007 №678 звільнено ОСОБА_6 та призначено директором Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірми «Рігонда-Сервіс» Український регіональний технологічний центр «Рігонда» ОСОБА_4
Поряд з цим до матеріалів вказаної адміністративної справи надано копії листа ОСОБА_7, яким останній повідомляє про те, що він в травні 2007 року не видавав і не підписував Наказу про звільнення ОСОБА_6, а також, що АТ фірма «Рігонда-сервіс» 16.05.2001 виключена з реєстру підприємств Латвійської республіки та довідки, виданої Реєстром підприємств Міністерства юстиції Латвійської республіки, відповідно до якої АТ фірма «Рігонда-сервіс» 16.05.2001 вилучена з реєстру підприємств.
З огляду на вказане позивач посилався на те, що іпотечний договір від імені позивача укладений без відома позивача і підписаний особою, яка не мала необхідного обсягу повноважень (цивільної дієздатності) на вчинення такого договору, а тому просив визнати недійсним іпотечний договір від 23.08.2007, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироником О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4932.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Спір у справі виник у зв'язку із оспорювання позивачем законності Договору.
Згідно із частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За приписами частин 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно із роз'ясненнями, наведеними в п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Отже, в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
Юридична особа вчиняє правочини через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 Цивільного кодексу України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами. Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ст. 97 Цивільного кодексу України).
Так, відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Як зазначалося вище, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2017 у справі №826/26309/15 задоволено адміністративний позов ОСОБА_6 та зобов'язано Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про скасування записів про заміну свідоцтва про державну реєстрацію на підставі втрати свідоцтва про державну реєстрацію (номер запису 10741080002013131 від 18.06.2007 року) та про заміну керівника на ОСОБА_4 та засобів зв'язку на телефон та телефакс 216-3959 (номер запису 10741070003013131 від 19.06.2007 року). Зобов'язано Шевченківську районну у м. Києві державну адміністрацію внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про зміну відомостей про керівника юридичної особи. Стягнуто з Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації за рахунок державних асигнувань на користь ОСОБА_6 974,40 грн.
Вказаним судовим рішенням установлено, що директором Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірма «Рігонда-Сервіс» Українського регіонального техно-торговельного центра «Рігонда» м. Київ є ОСОБА_6, який був призначений на підставі контракту від 15.02.1994, і наказу про його звільнення та призначення директором ОСОБА_4 президентом АТ фірма «Рігонда-сервіс» ОСОБА_7 не видавалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про те, що станом на дату підписання іпотечного договору ОСОБА_4 не був директором Дочірнього підприємства акціонерного товариства фірма «Рігонда-Сервіс» Українського регіонального техно-торговельного центра «Рігонда» м. Київ, а отже не мав повноважень на укладення а підписання від імені позивача іпотечного договору та здійснення будь-яких дій щодо нерухомого майна позивача.
Разом з тим у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку із пропуском строку позовної давності, з наступних підстав.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч.4. ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовну заяву було подано до суду 10.08.2017 року, в той час як оспорюваний іпотечний договір було укладено 23.08.2007, тобто поза межами трирічного строку позовної давності (майже через 10 років).
Відповідач звернувся до суду із заявою про застосування строку позовної давності.
Доказів того, що до винесення постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2017 у справі №826/26309/15 позивач не знав або не міг знати про порушення свого права або про особу, яка його порушила, позивачем не надано.
Крім того матеріали справи містять постанову слідчого в ОВС СУ ГМВС України в м. Києві про проведення виїмки від 28.10.2008 у зв'язку із порушенням кримінальної справи №18-00336 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 190 КК України, відповідно до якої проведено виїмку у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироник О.В. оригіналу іпотечного договору між ТОВ Комерційний банк «Експобанк» та Дочірним підприємством акціонерного товариства фірма «Рігонда-Сервіс» Український регіональний техно-торговельний центр «Рігонда», посвідченого 23.08.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироник О.В., та оригіналів всіх документів, що стали підставою для посвідчення вищевказаного іпотечного договору.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до суду з позовами до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Експобанк» про визнання недійсним іпотечного договору, проте ухвалами господарського суду м. Києва від 27.05.2009 та від 26.03.2012 у справі №34/69 позовні заяви були залишені без розгляду.
Вказані обставини підтверджують те, що позивач знав про порушення його прав з 2007-2008 років, проте з цим позовом до суду звернувся лише 10.08.2017.
За приписами п.2.2 зазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, за змістом ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Аналогічна позиція міститься також в постанові від 12.06.2007 Верховного Суду України у справі №П-9/161-16/165.
Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 Цивільного кодексу України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.
Підсумовуючи все вищевикладене та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку що вимоги позивача є обґрунтованими, однак у зв'язку із поданням позову після спливу строку позовної давності та у зв'язку з не наведенням жодних причин поважності пропуску такого строку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складене та підписане 30.10.2017.
Суддя В.О. Демидов