30.10.2017 Справа № 904/5093/17
За скаргою: Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія"
на бездіяльність посадових осіб Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
У справі:
за позовом Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", м. Херсон
до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення заборгованості у розмірі 8 543 735,45 грн. за договором поставки
Суддя Назаренко Н.Г.
Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія" звернулось до господарського суду з позовом в якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" суму основного боргу у розмірі 7 510 298,49 грн., 3% річних - 202 151,40 грн., інфляційні втрати - 831 285,56 грн. за договором поставки № 14-1843-02 від 03.11.2014.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2017 позов задоволено частково.
07.06.2017 на виконання зазначеного рішення видано наказ.
27.10.2017 на адресу Господарського суду Дніпропетровської області надійшла скарга на бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби № 497/07 від 25.10.2017, в якій скаржник просить:
- визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо не накладення арештів на поточні рахунки (грошові кошти) боржника - ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат";
- визнати незаконною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, щодо не надіслання на адресу публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 13.09.2017 року з ідентифікатором для доступу до інформації про виконавче провадження;
- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити заходів примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/5093/17, виданого 07.06.2017, шляхом накладення арешту на всі поточні рахунки (грошові кошти) ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат" у розмірі загальної суми стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження і штрафів.
Розглянувши зазначену скаргу, суд дійшов до висновку про повернення скарги без розгляду скаржнику з огляду на наступне.
Підпунктом 9.9 пункту 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських суддів України" №9 від 17.10.2012 року передбачено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження". У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.
У відповідності до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з п.п. 5.9, 6.1 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
З сукупного аналізу наведених вище норм вбачається, що належними доказами направлення на адресу сторонам копії позовної заяви з додатками є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо) та опис вкладення, які відповідають вимогам Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 (дата надання послуги (дата фіскального чеку) та дата відбитку поштового штемпелю на описі вкладення повинні співпадати) надані в оригіналі або належним чином засвідченій копії.
Скаржником в якості доказів направлення скарги з додатками сторонам надано фіскальні чеки від 25.10.2017 та описи вкладення до цінного листа від 24.10.2017, у зв'язку чим суд не може прийняти зазначені фіскальні чеки та описи вкладення в якості доказів направлення скарги з додатками відповідачу та ВДВС .
Також суд зазначає, що описи вкладення від 24.10.2017, надані скаржником в якості доказів направлення копії скарги сторонам, судом не приймаються, оскільки позовна заява, що надана до суду, датована 25.10.2017 (дата проставлена на першому аркуші скарги), описи вкладення до цінного листа, що мають підтверджувати направлення копії вищеозначеної скарги сторонам, свідчать про направлення скарги 24.10.2017 (тобто раніше дати її підписання), у зв'язку з чим зазначені описи вкладення до цінного листа від 24.10.2017 не можуть бути доказами направлення сторонам скарги від 25.10.2017, наданої до суду.
Крім того, суд зазначає, що фіскальні чеки від 25.10.2017 не можуть бути належними доказами направлення на адресу сторін скарги з додатками, оскільки з їх змісту не можливо встановити, що саме було направлено.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.6 ч.1 ст.63, ст.86, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути скаргу на бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби і додані до неї документи без розгляду.
Додаток:
- скарга на бездіяльність посадових осіб органів державної виконавчої служби № 797/07 від 25.10.2017 з додатками на 30 арк.;
- експрес-накладна № 59000291538852 на 1 арк.
Суддя ОСОБА_1