"30" жовтня 2017 р.
№ 01-39/903/816/17
Суддя господарського суду Волинської області Кравчук А.М. розглянувши позовну заяву
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-Продтрейд", м. Ковель
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП", м. Нововолинськ
про стягнення 20 440 грн. 52 коп.
Встановив:
26.10.2017 року надійшла позовна заява № 1060 від 23.10.2017 року (вх. № 01-47/862/17) ТОВ "Юкон-Продтрейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" про стягнення 20 440 грн. 52 коп.
Позовна заява не може бути прийнята господарським судом Волинської області і підлягає поверненню без розгляду, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Згідно ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином, належним доказом відправлення сторонам позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
В порушення п. 2 ст. 57 ГПК України позивачем у позовній заяві (вхід. № 01-47/862 від 02.10.2017 року) не зазначено та не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме - опису вкладень в цінний лист.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження ТОВ "ВМП" є: Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 3.
Додана до позовної заяви копія службового чека від 24.10.2017 року підтверджує лише факт здійснення поштовим відділенням операції з пересилання кореспонденції за адресою: м. Нововолинськ ТОВ "ВМП" та не є належним доказом надіслання позовної заяви з додатками відповідачу, оскільки, яка саме кореспонденція направляється адресату вбачається лише з опису вкладення поштового відправлення.
З долученої копії службового чека також не вбачається, що зазначена позовна заява надіслана саме на адресу відповідача, оскільки в графі "куди" вказано лише м. Нововолинськ, вулиця і номер будинку відсутні.
Отже, копія службового чека також не може бути належним доказом надіслання позовної заяви з додатками відповідно до п. 6 ст. 63 ГПК України.
Згідно п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Про повернення скарги при порушенні стороною вимог процесуального законодавства щодо надсилання та надання доказів направлення касаційної скарги іншій стороні дійшов висновку ВГС України в ухвалах № 903/123/13 від 16.09.2013 року, №910/18138/14 від 03.08.2015р., №922/2660/15 від 26.10.2015 року, № 915/295/15 від 14.12.2015 року, № 916/2955/14 від 22.02.2016 року, № 908/1916/16 від 25.11.2016 року, № 25/5005/3077/2012 від 17.10.2017 року, Рівненський апеляційний господарський суд України в ухвалах №906/1010/16 від 21.09.2017 року, №903/493/17 від 11.09.2017 року, №906/1599/13 від 06.01.2017 року.
Вищий господарський суд України у п. 2.21 постанови Пленуму від 21.02.2013 року № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України” зауважив, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору подається до господарського суду тільки в оригіналі; копія, у тому числі виготовлена із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цього документу не може бути належним доказом сплати судового збору.
Позивачем в порушення п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви № 1060 від 23.10.2017 року (за вхід. № 01-47/862/17 від 26.10.2017 року) додано ксерокопію платіжного доручення № 3038 від 20.10.2017 року про сплату судового збору в розмірі 1 600,00 грн., яку не можна вважати належним доказом оплати судового збору за подання позовної заяви.
Про повернення касаційної скарги у разі неподання оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору дійшов висновку ВГС України в ухвалах № 905/3542/15 від 25.09.2017 року, № 905/1159/16 від 28.09.2017 року, № 905/1200/16 від 11 жовтня 2017 року, № 905/1051/16 від 13 жовтня 2017 року.
Відповідно до ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються господарському суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Юридичні особи різних форм власності мають право видавати копії лише тих документів, які виходять від них.
Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Додані до позовної заяви додатки не засвідчені належним чином.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Національним законодавством України (ст. 56 ГПК України) передбачено забезпечення права сторін на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.
Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати сторони про подання позову до суду шляхом направлення їм копії такої позовної заяви з додатками.
Згідно п. 6 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви без розгляду.
При цьому, судом враховано, що Конституція України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація відносно шляхів полегшення доступу до правосуддя № К (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, не визнають повернення позовної заяви обмеженням права доступу до суду.
Керуючись п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовну заяву № 1060 від 23.10.2017 року товариства з обмеженою відповідальністю "Юкон-Продтрейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" про стягнення 20 440 грн. 52 коп. на 23-ох арк. повернути позивачу без розгляду.
2. Роз'яснити сторонам, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя А. М. Кравчук