Номер провадження: 22-ц/785/5779/17
Номер справи місцевого суду: 493/1874/16-ц
Головуючий у першій інстанції Мясківська І. М.
Доповідач Колесніков Г. Я.
24.10.2017 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Колеснікова Г.Я.,
суддів - Ващенко Л.Г., Калараша А.А.,
за участю секретаря Ярахмедова Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро технічної інвентаризації» (далі-ТОВ «Бюро технічної інвентаризації») та його оцінювача ОСОБА_5, товариства з обмеженою відповідальністю «Перспектива експерт» (далі-ТОВ «Перспектива експерт») та його оцінювача ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю «Ліга експерт» (далі-ТОВ «Ліга експерт») та його оцінювача ОСОБА_7 про визнання недійсними договорів підряду, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 травня 2017 року,
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом.
Зазначав, що в провадженні Балтського районного суду Одеської області з 2015 року знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до нього, ОСОБА_2, про поділ спільного майна подружжя, у якій позивачка свої вимоги обгрунтувала:
-висновком будівельно-технічного дослідження (далі-висновок будівельно
технічного дослідження, висновок) ринкової вартості та варіантів розподілу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, виконаного 07 вересня 2015 року оцінювачем ТОВ «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_5;
-звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки для ведення особистого
селянського господарства (далі - звіт про експертну грошову оцінку, звіт), розташованої по АДРЕСА_1, виконаного 07 грудня 2015 року оцінювачем ТОВ «Перспектива Експерт» ОСОБА_6;
-рецензією вищенаведеного звіту, виконаного 07 грудня 2015 року оцінювачем ТОВ
«Ліга експерт» ОСОБА_7,
на підставі яких просила збільшити розмір частки спільного майна подружжя.
Посилаючись на те, що:
- під час укладення договорів підряду, в т.ч. й від його імені, на
підставі яких складено висновок та звіт, він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та не давав це своєї згоди;
-зазначені договори не є дрібними побутовими угодами та укладені з перевищенням
повноважень одного із подружжя,
позивач ОСОБА_2 просив визнати їх недійсними на підставі ст.ст.203,215,228 ЦК України.
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 04 травня 2017 року у позові ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Неправильність рішення суду обґрунтовано неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_4, який одночасно є й представником ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, матеріали витребуваних цивільних справ Балтського районного суду Одеської області № 493/1845/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя; № 493/356/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, перевіривши законність і обґрунтованість суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_8 у задоволенні позовних вимог про визнання договорів підряду недійсними суд першої інстанції виходив з того, що вони є безпідставними, оскільки під час їх укладення права позивача не було порушено, висновки проведених експертних досліджень не мали юридичних наслідків та не вплинули на рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 грудня 2016 року, що дійсною метою звернення ОСОБА_2 до суду було намір завдати шкоду ОСОБА_3
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст.15, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 3 ст.16 ЦК України передбачено, що суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Частинами 2-4 ст. 13 ЦК України встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 09 серпня 2014 року від якого мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись, крім іншого, на те, що з 25 червня 2015 року шлюбні відносини з ОСОБА_8 припинено та просив розглянути позов у його відсутність.
ОСОБА_9 позовні вимоги визнала і також просила розглянути справу у її відсутність (т.2 а.с.43-45).
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 05 квітня 2016 року шлюб між сторонами розірвано (т.1а.с.9).
Таким чином встановлено, що ОСОБА_8 сам визнав, що шлюбні відносини з відповідачкою припинилися в червні 2015 року.
За таких обставин ОСОБА_3 не повинна була в подальшому узгоджувати з позивачем ті свої дії та рішення, які не були пов'язані, наприклад, з розпорядженням спільним майном подружжя, та вправі була сама або через свого представника у вересні 2015 року замовляти проведення дослідження, оцінювання майна тощо.
Крім того, у вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8 про поділ спільного майна подружжя, в якому уточнивши вимоги просила відступити від засади рівності часток спільного майна подружжя виділивши:
- їй у власність 2/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, який
розташований за адресою: АДРЕСА_1 2/3 частин земельних ділянок площею 0,1000 га та 0,0532 га за вказаною адресою;
-у власність ОСОБА_2 1/3 частину зазначених об'єктів нерухомості.
Викладаючи обставини, якими ОСОБА_3 обгрунтувала свої вимоги, остання
послалася на :
-висновок будівельно-технічного дослідження з визначення ринкової вартості та
варіантів розподілу житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого по АДРЕСА_1, виконаного 07 вересня 2015 року оцінювачем ТОВ «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_5;
-звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки для ведення особистого
селянського господарства, розташованої по АДРЕСА_1, виконаного 07 грудня 2015 року оцінювачем ТОВ «Перспектива Експерт» ОСОБА_6;
-рецензію вищенаведеного звіту (далі- рецензія), виконаного 07 грудня 2015 року
оцінювачем ТОВ«Ліга експерт» ОСОБА_7 (т.1а.с.10-70,71-99,100-105, т.2 а.с 48-51,52-54 ).
Копії зазначених доказів були отримані ОСОБА_8 та його представником ОСОБА_10
Після ознайомлення з ними, вони заяву про фальшивість письмових доказів або про сумнів в їх достовірності суду, який розглядає справу про поділ майна, подружжя, не заявили (ч.2ст.185 ЦПК України).
Рішенням Балтського районного суду Одеської області від 09 грудня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено частково (т.2 а.с.30-33).
Суд поділив спільне майно подружжя, виділивши кожному по ? спірного нерухомого майна.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 частково суд виходив з того, що малий розмір сплачуваних відповідачем аліментів на утримання малолітньої дитини не може служити підставою для збільшення частки спільної сумісної власності подружжя на будинок, а тому частки подружжя є рівними.
Рішення суду першої інстанції сторонами та їх представниками не оскаржено та набрало законної сили.
Апеляційним судом також встановлено, що згідно висновку будівельно-технічного дослідження та додатків до нього, робота з проведення оцінки здійснена на підставі заяви представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 від 19 вересня 2015 року (т.1а.с.12,13,30).
Виходячи зі змісту повноважень представника ОСОБА_4, визначених у довіреності від 01 вересня 2015 року, останній мав право в інтересах ОСОБА_3 звернутися із зазначеною заявою до ТОВ «Бюро технічної інвентаризації».
Тому правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання недійсним договору, стороною якою він не був та яким не порушено його права та законні інтереси, немає (т.2 а.с.47).
Звертаючись до суду із позовними вимогами про визнаннянедійсним договору на виконання робіт № РЕ-674 від 07 грудня 2015 року з тих підстав, що він його з ТОВ «Перспектива Експерт» не укладав, ОСОБА_2 не надав суду оригінал або копію цього договору.
Із змісту звіту про експертну грошову оцінку вбачається, що він містить посилання на договір № РЕ-674 від 07 грудня 2015 року, укладений між ТОВ «Перспектива Експерт» та ОСОБА_2 (т.1а.с.71-99).
Відповідач ОСОБА_6 (оцінювач ТОВ «Перспектива Експерт») у письмових запереченнях позов не визнала та зазначила, що якби ОСОБА_2 не замовляв би грошову оцінку земельної ділянки, то товариство не мало б у своєму розпорядженні первинну документацію на земельну ділянку та не могло б виконати оцінку (т.1а.с.153).
Оригінал договору № РЕ-674 від 07 грудня 2015 року або його копія сторонами під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції не надавалися, відсутні таки докази й у витребуваній справі № 493/1845/15-ц.
Клопотання про витребування у ТОВ «Перспектива Експерт» зазначеного доказу ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_10 в судах не заявляли.
Таким чином, має місце твердження відповідача ОСОБА_6 про укладення договіру підряду саме з ОСОБА_2, яке підтверджено посиланням на письмовий доказ (звіт про експертну грошову оцінку), та заперечення ОСОБА_2 щодо укладення ним такого договору.
Відповідно до ч.4ст.60 ЦПК України доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Оскільки слова одного рівноцінні словам другого, то за відсутності письмових доказів, які б свідчили про те, що спірний договір ОСОБА_2 не укладався, надавати перевагу доводам позивача неправильно.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що права та охоронювані законом інтереси ОСОБА_2 відповідачами не порушувалися, що підстав для визнання недійсними договорів підряду не існує.
Крім того, колегія суддів зазначає, що:
- чинне законодавство не передбачає можливості оспорювати докази надані однією із сторін в одній цивільній справі, іншою із сторін в іншій цивільній справі;
-позовні вимоги до ТОВ «Ліга експерт» та його оцінювача ОСОБА_7 взагалі не
заявлялися, а тому вони безпідставно притягнуті позивачем ОСОБА_2 до участі у справі в якості відповідачів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що висновком будівельно-технічного дослідження та звітом про експертну грошову оцінку грубо порушено його конституційні права є надуманими, безпідставними та спростовуються наведеними вище доказами.
Керуючись ст.ст.303,304,п.1ч.1ст.307,ст.308,ст.ст.313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 04 травня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно,
Суддя апеляційного суду
Одеської області Г.Я. Колесніков