Справа № 480/298/16-к
Провадження 1-в/480/272/17
Ухвала
30 жовтня 2017 року Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві подання начальника Миколаївського районного сектору Миколаївського міського відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новогригорівка Миколаївського району Миколаївської області, не одруженого, з неповною середньою освітою, не працюючого, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
ОСОБА_3 вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 червня 2016 року визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на два роки. На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов'язано повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Миколаївський районний сектор Миколаївського міського відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції звернувся до суду з поданням про скасування звільнення ОСОБА_3 від покарання з випробуванням для відбування покарання, посилаючись на те, що контролювати поведінку засудженого неможливо, у зв'язку із тим, що засуджений не виконує покладені на нього судом обов'язки.
У судове засіданні представник органу пробації не прибув; подав на адресу суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.
Прокурор у судове засідання не з'явився; про час та дату розгляду подання повідомлений вчасно та належним чином.
Засуджений ОСОБА_3 у судове засідання не прибув; про час та дату розгляду подання повідомлений вчасно та належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Частинами 2, 3, 4 статті 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
Систематичним вчиненням правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про небажання стати на шлях виправлення, є вчинення засудженим протягом іспитового строку трьох і більше таких правопорушень.
Письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання застосовується у разі невиконання засудженим хоча б одного з обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом, за відсутності об'єктивних обставин, що фактично позбавляють засудженого можливості їх виконувати і документально підтверджені.
У пункті 10 постанови пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 “Про практику призначення судами кримінального покарання” роз'яснено, що згідно з ч. 2 ст. 78 КК суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов'язків, визначених ст. 76 КК, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.
У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК.
Якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч. 1 ст. 78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку.
Частиною 2 статті 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Роз'яснити, що у разі засудження особи за злочин, вчинений у період іспитового строку за попереднім вироком, визначеним у порядку статей 75, 79, 104 КК, та призначення покарання, яке згідно з частиною 3 статті 72 КК за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги статті 71 КК і визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за новий злочин, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про їх самостійне виконання.
Звертаючись до суду з поданням, орган пробації в його обґрунтування зазначає лише одну підставу, зокрема те, що засуджений ОСОБА_3 тричі притягався до адміністративної відповідальності: 21.04.2017 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП, 17.01.2017 за ст. 176 КУпАП та 28.03.2017 за ст. 176 КУпАП. Також представник органу пробації посилається на негативну характеристику ОСОБА_3 та відсутність постійної роботи.
Щодо характеристики ОСОБА_3 суд зазначає таке. Відповідно до довідок-характеристик Надбузької сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 21.11.2016, 23.12.2016, 29.03.2017 та 19.06.2017 всі вони за своїм змістом є подібними та однотипними, однак оцінка поведінки ОСОБА_3 за однакових умов містить розбіжності - ОСОБА_3 то характеризується негативно то нейтрально. Дослідивши вказані довідки-характеристики суд вважає, що ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо нейтрально. ОСОБА_3 не одружений, проживає зі співмешканкою, на проживання заробляє тимчасовими роботами по найму; за складом характеру спокійний, працьовитий, схильний до вживання алкоголю та крадіжок; участі у громадському житті села не приймає, однак до сільської ради надходили усні скарги від сусідів та жителів села на поведінку сім'ї.
Не дивлячись на наявність неодноразових усних скарг від сусідів і жителів села Сливине на поведінку ОСОБА_3 його було притягнуто всього тричі до адміністративної відповідальності: за куріння тютюнових виробів, у місцях де це заборонено законом та двічі за зберігання, без мети збуту, самогону.
Будь-яких даних які б підтверджували небажання засудженого ОСОБА_3 стати на шлях виправлення чи на подальшу неможливість такого виправлення суду не подано.
За таких обставин, суд вважає, що подання є передчасним і таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 78 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,-
постановив:
Відмовити у задоволенні подання начальника Миколаївського районного сектору Миколаївського міського відділу з питань пробації Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про скасування звільнення від призначеного покарання з випробуванням ОСОБА_3 .
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_1
30.10.2017