19.10.2017
Справа №489/2578/17
Провадження №2-а/489/300/17
іменем України
19 жовтня 2017 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Матяєвої С.І., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача Якименка О.В., представника відповідача Тарасюк І.Є., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м.Миколаєві Якименка Олександра Володимировича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Позивач просить скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції м.Миколаєва 1 роти 3 батальйону лейтенанта поліції Якименка О.В. серії БР №464888 від 01.05.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі незаконними, як незаконну, провадження по справі закрити у в'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 19 жовтня 2017 року залучено до участі у справі як другого відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
За змістом постанови серії БР №464888 від 01.05.2017 року водій ОСОБА_1, 01.05.2017 року о 00 год. 10 хв. в м.Миколаєві по вул.Московська, керуючи транспортним засобом Хонда CR-V з державним номерним знаком НОМЕР_1, проїхав перехрестя з проспекту Центральний на заборонений сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3 е) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, позивач пояснив, що перетинав вулицю на зелений сигнал світлофору, який дозволяв рух, жодних доказів правопорушення на місці зупинки транспортного засобу під час розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не було надано.
Відповідач та представник відповідача заперечували проти позову, оскільки під час патрулювання на службовому автомобілі інспектори патрульної поліції безпосередньо спостерігали, як транспортний засіб позивача проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора.
Допитана як свідок інспектор патрульної поліції ОСОБА_6 пояснила, що спостерігала, як автомобіль позивача пропустив транспортний засіб, який рухався по перехрещуваній дорозі, та продовжив рух по вул.Московській на червоний сигнал світлофора.
Згідно ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.8.7.3 е) Правил дорожнього руху червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Частиною 2 ст.122 КУпАП передбачено відповідальність зокрема, за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.69 Кодексу адміністративного судочинства доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Показаннями технічних засобів із функцією відеозапису не зафіксовано самого факту правопорушення, пояснення поліцейських Якименко О.В. та ОСОБА_6 також не можуть бути прийняті судом як допустимі докази правомірності дій посадової особи при винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки містять суб'єктивну оцінку співробітниками правоохоронного органу обставин події.
Враховуючи, що позивач заперечує проти вчинення ним правопорушення, жодного належного та допустимого доказу факту вчинення такого правопорушення відповідачами суду не надано, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови підлягають задоволенню.
Вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки адміністративним судом не розглядається по суті справа про адміністративне правопорушення, а перевіряється законність рішення про накладення адміністративного стягнення.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 71, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати винесену відносно ОСОБА_1 постанову серії БР №464888 від 01.05.2017 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги і може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Суддя