Справа № 487/1748/17
Провадження № 2-а/487/132/17
26.10.2017 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді -Нікітіна Д.Г.,
при секретарі - Плетенчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ГУ НП України в особі лейтенанта поліції Мельник Андрія Євгеновича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
28.03.2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дії інспектора 3 роти 4 батальйону УПП в м. Миколаєві щодо складання постанови серії АР № 639511 від 20.03.2017р. про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень за порушення ст. 122 ч.2 КупАП, незаконними також просив визнати постанову серії АР № 639511 від 20.03.2017р. про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначив, що постанова АР № 639511 від 20.03.2017 року винесена законно та обґрунтовано.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що під час патрулювання 20.03.2017 року інспекторами Управління патрульної поліції м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Мельником А.Є. та Тимчаль Б.Р. було виявлено порушення Правил дорожнього руху, а саме водій транспортного АЗЛК 408 з державним номерним знаком НОМЕР_1, здійснюючи маневр на перехресті вул. 1-а Лінія та пр-ту Миру, не увімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 ПДР України.
Патрульними було роз'яснено ст.ст. 268, 307, 308 КУпАП гр. ОСОБА_3 після чого було винесено Постанову по факту вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. відповідно до санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ст. 285 КУпАП позивача було ознайомлено зі змістом Постанови, після чого йому було вручено копію.
На підставі ст. 69 КАС України, доказами у адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли є підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 4 Наказу №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» від 07.11.2015 року передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених частинами першою, другою, третьою статті 122 КпАП України.
Частиною 2 ст. 122 КпАП України передбачено відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно вимог ст. 251 КпАП України доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків…, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 288 ч. 1 п. 3 КпАП України постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд у порядку, визначеному КАС України.
Врахувавши ст. 222 КпАП України, ст. 278 КпАП України, що до його компетенції належить розгляд адміністративної справи за порушення правил дорожнього руху, з'ясувавши всі обставини які підлягаю зясуванню під час розгляду адміністративної справи (ст. 280 КУпАП), оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), додержуючись вимог ст. 258 КУпАП, наказу 1395 від 07.11.2015 року «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853, тобто пройшов правову експертизу на відповідність його Конституції та законодавству України, відповідно до п. 1.3 Загальних положень «Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації», за порушення вимог Правил дорожнього руху України винесено, на місці вчинення правопорушення, відносно гр. ОСОБА_6 постанову АР №758685 від 02.12.2016 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Ч. 4 ст. 258 КУпАП зазначає, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 Кодексу. Крім того, згідно з частиною п'ятою цієї статті якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Пункт 4 Розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 визначає, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Таким чином, співробітником патрульної поліції м. Миколаєва правомірно не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а винесено саме постанову.
Щодо визнання протиправними дій інспектора 3 роти 4 батальйону УПП в м. Миколаєві щодо складання постанови відносно ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу, то суд вважає що дії поліцейського не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, тому оскарження його дій не можуть бути предметом спору.
Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
А тому оцінка дій поліцейського щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задоволенню не підлягають, оскільки адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Сукупністю досліджених судом належних допустимих доказів, узгоджених між собою, а саме: відеозаписом із місця події, постановоюу справі про адміністративне правопорушення від 20.03.2017 року серії АР №639511, підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_3. З огляду на викладене, оскаржувана постанова, яка винесена з дотриманням ст. 283 КУпАП, є правомірною та скасуванню не підлягає. Доводи позивача суд розцінює критично, оскільки дане твердження не підкріплено жодним доказом, та фактично свідчить про суб'єктивне тлумачення позивачем норм чинного законодавства України з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєне правопорушення.
Керуючись ст. ст. 11, 159, 160-163 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_3 до Управління патрульної поліції у м. Миколаєві ГУ НП України в особі лейтенанта поліції Мельник Андрія Євгеновича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови через Заводський районний суд міста Миколаєва.
Суддя Д.Г. Нікітін