Справа № 487/4812/17
Провадження № 2/487/2399/17
(заочне)
18.10.2017 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Плетенчук О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
13.09.2017 року предстаник МТСБУ Чехоєва Н.М. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути в порядку регресу з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України: кошти у розмірі понесених витрат 22188,36 гривень, витрати по сплаті послуг аварійного комісара 550,00 гривень та судовий збір, мотивуючи тим, що винним у ДТП, згідно постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.07.2016 року визнано ОСОБА_1. На час дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, а тому страхові відшкодування потерпілому були відшкодовані Моторним (транспортним) страховим бюро України, до якого звернувся потерпілий. Відповідач добровільно не відшкодував на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України витрати пов'язані з виплатами потерпілому.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі та просив справу слухати без його участі, проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив та не надав заяву про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованого у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Згідно вимог ч.1 ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення, яке відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що Заводським районним судом м. Миколаєва від 08.07.2016 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.05.2016 року о 13 годині 25 хвилин перед поворотом ліворуч не переконався в безпечності свого маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3.
ОСОБА_4 - власник транспортного засобу ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2, звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди заподіяної під час дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України №6844 від 02.09.2016 року були нараховані кошти на відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП, які відповідно до платіжного доручення були виплачені в сумі 22188 грн. 36 коп. та витрати по сплаті послуг аварійного комісара в розмірі 550,00 гривень
Відповідно до платіжного доручення № 6844рв від 06 вересня 2016 року, Моторне (транспортне) страхове бюро України нарахувало сумі 22188 грн. 36 коп. в рахунок страхового відшкодування.
Відповідно до платіжного доручення № 255рв від 01 серпня 2016 року, Моторне (транспортне) страхове бюро України нарахувало сумі 550 грн. в рахунок сплати послуг аварійного комісара.
Відповідно до ст.41 п.41.1 п.п. а Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Згідно ст.1.6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів власники транспортних засобів-юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди, довіреності або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.
Відповідно до ст.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Моторне (транспортне) страхове бюро України відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.
Статтею 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст.1191 ЦК України та ст.38 ч.1 п.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до положень п. 40.3 ст.40 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів МТСБУ має право залучати аварійних комісарів у порядку, встановленому уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у ст. 41 цього Закону.
Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідач ОСОБА_1 винний в скоєнні ДТП, що призвело до пошкодження застрахованого автомобіля, тому відповідно до приписів вищенаведених правових норм, звернення Моторного (транспортного) страхового бюро України з позовом про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування являється обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що відповідають способам захисту цивільних прав, характеру та змісту цивільно-правових відносин, не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст.ст.79, 84, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 1600,00 гривень.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України грошові кошти в розмірі 22738,36 гривень в рахунок відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 1600,00 гривень судового збору.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з моменту проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк і в порядку, передбачені ст. ст. 294,296 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 10 днів з дня отримання рішення.
Суддя Д.Г. Нікітін