Справа № 477/1912/13-ц
Провадження № 2/477/950/13
09 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді - Семенової Л.М.,
при секретарі - Федоровській Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Жовтневого району Миколаївської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
10 липня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будовами та спорудами по вулиці Гагаріна № 8 в с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області, на земельну ділянку площею 0, 22 га, розташовану за цією ж адресою, а також земельну ділянку площею 6,41 га, що знаходиться в межах території ОСОБА_2 сільської ради.
В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 10 червня 2012 року помер її чоловік ОСОБА_3, після смерті якого залишилося вищевказане спадкове майно.
Вона проживала із чоловіком на час його смерті, а тому є спадкоємцем, який спадщину прийняв. За оформленням спадщини вона звернулася до нотаріальної контори, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв'язку з помилками в правовстановлюючому документі щодо місця розташування житлового будинку, в якому зазначено його знаходження по вулиці “Гагаріга” замість вірного “Гагаріна”.
Щодо земельних ділянок, то спадкодавцем не було вчинено дій щодо присвоєння земельній ділянці площею 0, 22 га кадастрового номеру, через що вона позбавлена можливості надати для нотаріального оформлення всі необхідні документи, а саме: витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку або витягу з поземельної книги.
Крім того, в ході підготовки документів для нотаріального оформлення своїх спадкових прав, нею було втрачено оригінал правовстановлюючого документу відносно права власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 6,41 га, тому за захистом своїх спадкових прав вона була змушена звернутися до суду із цим позовом.
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила справу розглянути у її відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 сільська рада Жовтневого району Миколаївської області звернулася до суду із заявою, в якій позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання за нею права власності на вище вказаний житловий будинок та земельні ділянки визнала та просила справу розглянути у відсутність їх представника.
Дослідивши письмові докази по справі, в межах заявлених позовних вимог, суд встановив, що за даними свідоцтва про шлюб І-АБ № 205225, позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 з 28 листопада 1970 року (а.с. 14).
Згідно свідоцтва про смерть І-ФП № 159739, ОСОБА_3 помер 10 червня 2012 року, про що виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Жовтневого району Миколаївської області було здійснено актовий запис про смерть за № 25 від 13.06.2012 року (а.с. 15).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 25.06.1998 року, Державного акту на право власності на землю серії МК № 08186 та Державного акту серії МК № 069282, на час смерті ОСОБА_3 належали житловий будинок № 8 по вул. Гагаріна в с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області, земельна ділянка для обслуговування цього будинку площею 0,22 га та земельна ділянка площею 6,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 23 - 26).
За даними Жовтневої державної нотаріальної контори Миколаївської області, спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлого 10 червня 2012 року, не заводилася (а.с. 38), проте за відомостями ОСОБА_2 сільської ради на час смерті спадкодавця ОСОБА_3 із ним проживала та була зареєстрована його дружина - позивачка по справі ОСОБА_1П (а.с. 16).
Підстави, з яких позивачка була змушена звернутися до суду із цим позовом підтверджуються листом нотаріуса від 09.04.2013 року № 349/01-16, яким ОСОБА_1 роз'яснено про неможливість видачі їй свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно у зв'язку з розбіжностями в написанні адреси розташування житлового будинку в правовстановлюючому документі, а також ненаданням позивачкою всіх документів, необхідних для оформлення спадкових прав на земельні ділянки - витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку або витягу з поземельної книги (а.с. 27).
Вказане також встановлено судом з огляду правовстановлюючого документу на житловий будинок - свідоцтва про право на спадщину від 25 червня 1998 року, згідно якого ОСОБА_3 прийняв у спадок після смерті ОСОБА_4 житловий будинок № 8, розташований по вулиці “Гагаріга” в с.Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 24).
Також за даними відділу Держземагентства у Жовтневому районі Миколаївської області від 30.09.2013 року, у Державному земельному кадастрі відсутні дані (тобто не присвоєно кадастрового номеру) про земельну ділянку площею 0,22 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, належну ОСОБА_3 відповідно до Державного акту № МК № 08186 (а.с. 40).
Відповідно до пп.4.20 п. 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Мінюстом України 22.02.2012 року за № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а на земельну ділянку, в тому числі, після надання витягу з Державного земельного кадастру про відсутність обмежень на земельну ділянку або витягу з поземельної книги.
Допущена в свідоцтві про право на спадщину відносно житлового будинку помилка в написанні адреси розташування житлового будинку як “Гагаріга” замість вірного “Гагаріна” перешкоджає позивачці в оформленні нотаріально своїх спадкових прав, однак розташування житлового будинку саме за адресою: Миколаївська область Жовтневий район с.Шевченкове вул. Гагаріна, 8, підтверджується наявними у справі письмовими доказами.
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 069282, виданого 02.08.2004 року, також вбачається про належність спадкодавцю земельної ділянки площею 6,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Втрата оригіналу вищевказаного правовстановлюючого документу, з огляду на положення вищевказаного Порядку, є перешкодою у вчиненні нотаріальної дії.
Щодо земельної ділянки площею 0,22 га, то згідно ст.1 Закону України “Про Державний земельний кадастр”, Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
За ст.3 цього Закону слідує про обов'язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти (земельні ділянки, розташовані на території України).
Згідно п. 109 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17.10.2012 року № 1051, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою власника земельної ділянки.
Проте як встановлено судом, спадкодавцем - власником вищевказаної земельної ділянки за життя не були вчинені дії щодо присвоєння їй кадастрового номеру та відкриття поземельної книги, що перешкоджає позивачці в наданні нотаріусу всіх документів, необхідних для нотаріального оформлення спадкових прав .
Відповідно до положень ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Положення ч.1 ст.15 та ст.392 ЦК України вказують, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
З наведеного, та встановивши, що відповідно до положень ст.ст. 1261, 1268 ЦК України, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем майна після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, проте через вищевказані обставини позбавлена можливості нотаріального оформлення своїх спадкових прав, встановивши належність вище вказаного майна спадкодавцю, суд вважає, що відповідно до ст. 16 ЦК України, цивільне право ОСОБА_1 підлягає захисту судом шляхом визнання за нею права власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого 10 червня 2012 року в с.Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області, право власності на:
- житловий будинок № 8 з господарськими будовами та спорудами, що розташовані по вулиці Гагаріна в с. Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області;
- земельну ділянку площею 0,22 га для індивідуального будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по вулиці Гагаріна №8 в с.Шевченкове Жовтневого району Миколаївської області, що зазначена в Державному акті серії МК № 08186, виданому 13 січня 1997 року на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради народних депутатів від 06.05.1996 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 428;
- земельну ділянку площею 6,41 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території ОСОБА_2 сільської ради Жовтневого району миколаївської області, що зазначена у Державному акті на право власності на земельну ділянку серії МК № 069282, виданого 2 серпня 2004 року на підставі розпорядження Жовтневої районної державної адміністрації від 19 лютого 2004 року № 66-р, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 141.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М. Семенова