Справа № 474/832/17
Провадження № 1-кп/474/93/17
Іменем України
30.10.17 року смт. Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду угоду про примирення в рамках кримінального провадження № 12017150200000357 від 20.09.2017р. за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Врадіївка Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 06.10.2014р. Врадіївським районним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 186 КК України до 120 годин громадських робіт;
- 23.06.2015р. Врадіївським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком один рік п'ять місяців, на підставі ст. 75 КК України (2001р.) звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на один рік, ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 13.07.2016р. звільнено від відбування покарання у зв'язку із закінченням іспитового строку;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, -
встановив:
18.10.2017р. до Врадіївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та угода про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що 20.09.2017р. близько о 02 год. 00 хв. проїжджаючи на своєму автомобілі “ВАЗ-21099”, державний номерний знак НОМЕР_1 біля території Фермерського господарства “Рідний край В”, яке розташоване в с. Нововасилівка Врадіївського району Миколаївської області, помітив на даній території комбайн марки “CLAAS LEXION 480”, в цей час у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на таємне викрадення, шляхом зливання з паливного бака комбайна, дизельного пального. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поїхав до місця свого мешкання, де взяв три пластикових каністри об'ємом по двадцять літрів кожна та гнучкий гумовий шланг, після чого направився до території Фермерського господарства “Рідний край В”, де близько 03 год. 00 хв. шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з паливного баку комбайна марки “CLAAS LEXION 480”, реєстраційний номер НОМЕР_2 за допомогою гумового шлангу наповнив одну з каністр дизельним паливом, об'ємом двадцять літрів, вартістю 404 грн. Під час того, коли ОСОБА_5 намагався заповнити іншу каністру, то помітив проїжджаючих поблизу працівників поліції, у зв'язку з чим залишив викрадене дизельне пальне у каністрі об'ємом 20 літрів, пусту каністру об'ємом 20 літрів, а також свій автомобіль марки “ВАЗ 21099”, державний номерний знак НОМЕР_1 з порожньою каністрою об'ємом 20 літрів у багажнику та з місця вчинення злочину втік, однак в подальшому повернувся.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано органами досудового розслідування за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Досудовим розслідуванням встановлено обставини, які в силу приписів ст. 66 КК України пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину (п. 1) та не встановлено обставин, які в силу приписів ст. 67 КК України обтяжують покарання.
26.09.2017р. ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
17.10.2017р. потерпілий ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12017150200000357 від 20.09.2017р., з одного боку та підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 з іншого боку, відповідно до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, уклали угоду про примирення, яка була направлена до суду разом з обвинувальним актом.
30.10.2017р. потерпілий ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12017150200000357 від 20.09.2017р., з одного боку та обвинувачений у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 з іншого боку, відповідно до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, уклали угоду про примирення, яку в судовому засідання подали на затвердження суду, виклавши її зміст наступним чином.
Слідчим СВ Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області майором поліції ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Врадіївського відділу Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області юристом 1 класу ОСОБА_3 висунута підозра ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю смт. Врадіївка, Врадіївського району, Миколаївської області, громадянину України, освіта середня, непрацюючому, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимому, про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 20.09.2017р. близько о 02 год. 00 хв. проїжджаючи на своєму автомобілі “ВАЗ-21099”, державний номерний знак НОМЕР_1 біля території Фермерського господарства “Рідний край В”, яке розташоване в с. Нововасилівка Врадіївського району Миколаївської області, помітив на даній території комбайн марки “CLAAS LEXION 480”, в цей час у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на таємне викрадення, шляхом зливання з паливного бака комбайна, дизельного пального. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поїхав до місця свого мешкання, де взяв три пластикових каністри об'ємом по двадцять літрів кожна та гнучкий гумовий шланг, після чого направився до території Фермерського господарства “Рідний край В”. Близько 03 год. 00 хв. шляхом вільного доступу, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з паливного баку комбайна марки “CLAAS LEXION 480”, реєстраційний номер НОМЕР_2 за допомогою гумового шлангу наповнив одну з каністр дизельним паливом, об'ємом двадцять літрів, вартістю 404 грн. Під час того, коли ОСОБА_5 намагався заповнити іншу каністру, то помітив проїжджаючих поблизу працівників поліції, у зв'язку з чим залишив викрадене дизельне пальне у каністрі об'ємом 20 літрів, пусту каністру об'ємом 20 літрів, а також свій автомобіль марки “ВАЗ-21099”, державний номерний знак НОМЕР_1 з порожньою каністрою об'ємом 20 літрів у багажнику та з місця вчинення злочину втік, але в подальшому повернувся.
Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, а саме: незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не доведений до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 66 КК України: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину (п. 1).
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно ст. 67 КК України: відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Сторони угоди про примирення, з одного боку обвинувачений ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні, з іншого боку потерпілий ОСОБА_4 погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Із запропонованим видом та мірою покарання згодні: обвинувачений ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладення та затвердження даної угоди для сторін є:
а) для обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку.
Підстави оскарження обвинувального вироку, яким затверджена ця угода в апеляційному порядку, що визначені в ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, що визначені п. 1 ч. 3 ст. 424 КПК України, підозрюваному роз'яснені і є зрозумілими.
б) для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
Передбачені у цій нормі права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, заявлення клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів обвинуваченому роз'яснено і є зрозумілими.
в) для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положенням статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що виконання зобов'язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди.
Відповідно до ст. 476 КПК України, у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_5 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.
Угода складена 30.10.2017р. в 3-х екземплярах та підписана обвинуваченим ОСОБА_5 , потерпілим ОСОБА_4 .
В судовому засіданні ОСОБА_5 повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та зазначив, що йому цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид покарання, яке буде застосоване до нього у разі затвердження угоди судом. ОСОБА_5 повідомив про добровільність своєї позиції та просив затвердити угоду про примирення. Вказав, що має змогу сплатити штраф, оскільки працевлаштований у Фермерському господарству “Рідний край В” із заробітною платнею у розмірі 4 000 грн.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив добровільність укладання угоди про примирення та те, що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України. Також зазначив, що обвинувачений працевлаштований у Фермерському господарству “Рідний край В” із заробітною платнею у розмірі 4 000 грн. Просив затвердити угоду про примирення.
Прокурор просив затвердити угоду та винести вирок на підставі угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.
Статтею 471 КПК України визначено, що в угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов'язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов'язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Зміст угоди про примирення, укладеної 30.10.2017р. між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
При цьому щодо внесення змін до угоди шляхом подання до суду угоди про примирення в нових редакціях, які прийняті судом до розгляду, слід зазначити, що відповідно до п. 12 узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 13 від 11.12.2015р. “Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод”, якщо в угоді наявні недоліки, які за своїм змістом не є суттєвими, зокрема угода вміщує суперечності, неточності, що обумовлено, переважно, правовою необізнаністю сторін, з огляду на заборону, передбачену ч. 8 ст. 474 КПК, щодо повторного звернення з угодою в одному кримінальному провадженні правильним видається надання судом можливості сторонам уточнення укладеної угоди, внесення відповідних змін до її змісту. При цьому такі зміни мають бути погоджені між сторонами, відображені в журналі судового засідання, технічному записі та судовому рішенні.
В судовому засіданні, на підставі наданих прокурором матеріалів кримінального провадження, достовірно встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення. Умови угоди повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Покарання, запропоноване сторонами є покаранням, яке відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, які пом'якшують його покарання та обставин, які обтяжують покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 468 та ч. 1 ст. 469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:
для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;
для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.
З огляду на вищевикладене в сукупності, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 30 жовтня 2017 року про примирення, укладеної між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 , та призначення останньому узгодженого сторонами покарання, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. При цьому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який є особою раніше судимою, обставину, яка пом'якшує покарання - щире розкаяння та активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
На підставі ст. 100 КПК України, речові докази по справі: гнучкий гумовий шланг чорного кольору, три каністри об'ємом по 20 літрів, які переданні на зберігання до кімнати речових доказів Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області підлягають знищенню, як такі, які не представляють ніякої цінності; дизельне паливо, об'ємом 20 літрів, яке передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 , підлягає залишенню останньому, як законному власнику.
Керуючись ст.ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, ст.ст. 374, 474, 475 КПК України, суд, -
засудив:
Затвердити угоду про примирення від 30 жовтня 2017 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017150200000357 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Речові докази:
- гнучкий гумовий шланг чорного кольору, три каністри об'ємом по 20 літрів, які зберігаються в кімнаті речових доказів Врадіївського ВП ГУНП в Миколаївській області знищити, як такі, які не представляють ніякої цінності;
- дизельне паливо, об'ємом 20 літрів, яке знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 , залишити останньому, як законному власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 473 КПК України, наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:
для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу;
для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.
Згідно ч. 3 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку:
обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;
прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно вручити прокурору, засудженому та потерпілому.
Суддя ОСОБА_1