Справа № 477/1852/17
Провадження № 2/477/1018/17
30 жовтня 2017 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді - Семенової Л.М.,
при секретарі судового засідання - Сірюк С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Михайло-Ларинської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, третя особа без самостійних вимог - приватний нотаріус Берднікова А.Б., про визначення часток у спільному майні,
22 вересня 2017 року позивач звернулася до суду із позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить визнати належні ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року та їй по 1 / 2 частки у спільному сумісному майні, а саме: земельній ділянці площею 0, 19 га за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер: НОМЕР_1, що розташована в АДРЕСА_1
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті її чоловіка ОСОБА_4, в той же час позбавлена можливості оформити спадкові права щодо вищевказаної земельної ділянки, через невизначення часток у праві їх спільної сумісної власності щодо цього майна, а тому була змушена звернутися до суду із цим позовом.
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач Михайло-Ларинська сільська рада Вітовського району Миколаївської області свого представника в судове засідання не направила, про причину його неявки не повідомила, будь-яких письмових пояснень з приводу заявленого позову не надіслала, хоча про час та місце судового розгляду повідомлена належно, про що свідчать дані зворотнього поштового повідомлення.
Дослідивши письмові докази у справі, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі поданих доказів, судом встановлено наступне.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 8).
За даними копії спадкової справи, заведеної після його смерті приватним нотаріусом Вітовського районного нотаріального округу миколаївської області ОСОБА_5, єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 є його дружина - позивач по справі ОСОБА_1.
Інші спадкоємці - діти спадкодавця та позивача, від прийняття спадщини відмовились. На ім'я позивачки видано свідоцтва про право на спадщину на інше, не охоплене даним позовом майно, в тому числі на 1/ 2 частину житлового буднику, що розташований на земельній ділянці, про визначення часток якої просить позивач.
Підстави, з яких позивач була змушена звернутися до суду із цим позовом підтверджуються змістом постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 07 серпня 2017 року (а.с. 11), а саме: видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вище вказану земельну ділянку, та підставою такої відмови є не визначення частки, належної спадкодавцю.
За даними свідоцтва про право власності на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2, площею 0,19 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), остання належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 9).
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю.
Відповідно до ст. 370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Частиною 2 ст. 372 ЦК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними.
Відповідно до п. 3.4 роз'яснення спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року відповідно до ст. 1226 ЦК України частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. Частинами 1,2 ст. 71 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна. На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя, який є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності. За змістом ст. 357 ЦК України вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Встановивши, що можливість нотаріального оформлення прав позивача на спадщину у вищевказаному майні вичерпана до визначення частки спадкодавця у ньому, відповідно до положень ст. 16 ЦК України, ч.1 ст. 357, 370, 372 ЦК України, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
Визначити частки ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року (актовий запис про смерть № 25, здійснений виконавчим комітетом Михайло-Ларинської сільської ради Вітовського району Миколаївської області 08 грудня 2016 року), та ОСОБА_1 у спільному сумісному майні, а саме: земельній ділянці площею 0, 19 га за цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, за кожним по 1/ 2 (одній другій) частині.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення або отримання його копії.
Суддя Л.М. Семенова