Справа № 473/3480/17
іменем України
"30" жовтня 2017 р. м. Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши матеріали, що надійшли від Вознесенського ВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 Кодексу про адміністративні правопорушення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, пенсіонер, зареєстрований та фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обліковий номер платника податків НОМЕР_1,-
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія АА №678701 від 21.09.2017 року, - 21 вересня 2017 року близько 16-00 год. громадянин ОСОБА_2 погрожував своїй доньці громадянці ОСОБА_3 фізичною розправою, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та виганяв з дому.
Посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч.1 ст.173-2 КУпАП як насильство в сім'ї психологічного характеру.
ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, - не визнав, вказавши, що сварка мала місце, але нецензурною лайкою він нікого не ображав, фізичною розправою не погрожував, у нього в сім'ї склалися неприязні стосунки з донькою та її чоловіком, які намагаються постійно провокувати його на сварки. Пояснив, що донька і зять тримали свиней, які йому заважають, хоча він є власником будинку, а зять і донька проживають в ньому, хоча і мають власне житло. Вказав, що 21.09.2017 року сварка дійсно мала місце, але на адресу доньки він висловлювався літературними словами, які хоч і є образливими, проте навіть використовуються у Біблії, таким як слово «повія».
Свідок ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м.Вознесенськ, Миколаївської області, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_5), пояснила, що 2 роки свиней з чоловіком вони вже не тримають, вказала, що вважає, що факт образи мав місце. Стверджувала, що батько погрожував її вбити, виганяв із будинку, висловлювався на її адресу нецензурною лексикою, хоча слова, які вона назвала, - є образливими, неприємними, проте літературними словами, зокрема такими, що вказують на назву психічного захворювання - «дебіл», та називав її повією.
Свідок ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9) пояснив, що ОСОБА_2 намагається довести до того, щоб вони виїхали з будинку. Вказав, що саме 21.09.2017 року він не чув нецензурної лайки з боку ОСОБА_5, проте сказане ним є образливим і свідчить про те, що ОСОБА_2 намагається зробити все, щоб вони з дружиною не жили в будинку, який належить ОСОБА_2
Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З показів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також письмових матеріалів про те, що:
- згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія АА №678701 від 21.09.2017 року 21 вересня 2017 року близько 16-00 год., громадянин ОСОБА_2 погрожував своїй доньці громадянці ОСОБА_3 фізичною розправою, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та виганяв з дому;
- згідно із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21.09.2017 року, яка надійшла від ОСОБА_3 про те, що 21.09.2017 року близько 16-00 год. її батько ОСОБА_2 погрожував їй фізичною розправою, а також ображав нецензурною лайкою;
- згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_3, з яких вбачається, що 21.09.2017 року приблизно о 16-00 год. її батько ОСОБА_2 погрожував їй фізичною розправою, а також ображав її нецензурною лайкою. Має намір її вигнати з хати з чоловіком та неповнолітніми дітьми. Змушує її написати відмову, що він її батько. Намагався вчинити бійку з нею, провокував її, при цьому був присутній її чоловік ОСОБА_4, який все це бачив та чув;
- згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 21.09.2017 року про те, що 21.09.2017 року о 16-00 год. він знаходився за вище вказаною адресою та в цей час на подвір'ї, де він проживає, його тесть ОСОБА_2 чіплявся до його дружини ОСОБА_3, ображав нецензурною лайкою, а також погрожував їй фізичною розправою, провокував на бійку, змушував його дружину, щоб вона відмовилась від нього як батька, а також провокував ОСОБА_4 на якісь дії. Після чого його дружина викликала поліцію;
- згідно із письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.09.2017 року, який пояснив, що 21.09.2017 року приблизно о 16-00 год. він підійшов до свого зятя ОСОБА_4 і сказав, щоб він забрав скати з підвалу бо він буде наводити порядок, білити. Він відповів йому, що скати він забирати не буде, там і так можна пройти, вони не заважають. На прохання ОСОБА_2 ОСОБА_4 не відреагував, а відповів йому, що чи є нього є такі гроші, щоб заплатити за них у разі якщо їх викрадуть. Підійшла дочка та сказала, що це її скати, там і так можна пройти. Після цього виникла сварка між ОСОБА_2 та його дочкою, під час якої він її не ображав, не погрожував. Вона провокувала сварку;
- згідно із висновком ДОП Вознесенського ВП ГУНП від 21.09.2017 року - 21.09.2017 року до ЧЧ Вознесенського ВП ГУНП надійшла заява від гр. ОСОБА_3, в якій вона просить притягнути до відповідальності її батька. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в зв'язку з тим, що він вчинив з нею сварку, в ході якої погрожував їй фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою та виганяв з дому. Проведеною перевіркою за даним фактом було встановлено з пояснень заявниці, що 21.09.2017 року близько 16-00 год. її батько гр. ОСОБА_2 вчинив з нею сварку, в ході якої погрожував їй фізичною розправою, ображав нецензурною лайкою та виганяв з дому. Цей факт підтверджується поясненнями чоловіка заявниці гр.ОСОБА_4 Громадянин ОСОБА_2 сварку з донькою не заперечує, але при цьому вказує, що нікого не ображав і з дому не виганяв;
- вбачається, що факт застосування ОСОБА_2 нецензурної лексики підтверджено не було, проте підтверджено, що з його боку по відношенню до ОСОБА_3 мали місце дії, які є погрозами, образами, що є насиллям психологічного характеру в розумінні визначень, наданих в ст.1 Закону України від 15.11.2001 року «Про попередження насильства в сім'ї», згідно із якою насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю;
психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення насильства в сім'ї психологічного характеру.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує дані про його особу, а так як він є пенсіонером, тому відносно нього не можна застосувати громадські роботи з огляду на положення ч.2 ст.30-1 КУпАП.
З огляду на вік ОСОБА_2 суд не може застосувати відносно нього адміністративний арешт, хоча такий вид покарання і передбачений в санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до статей 1, 8 Конституції Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Вирішуючи цю справу, відповідно до цього принципу, суд враховує, що згідно з ч.1 ст.33 чинного КУпАП «стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України», тобто цей нормативно-правовий акт не містить положень, які б дозволяли суду призначити більш м'яке покарання, ніж передбачено відповідною статтею Кодексу. За цих обставин, з першого погляду, суд мав би накласти на правопорушника адміністративне стягнення виключно у вигляді та в розмірі, які передбачені санкцією відповідної статті КУпАП, не дивлячись на явно несправедливий і надмірний характер такого покарання.
Але враховуючи дані про особу, яка притягується до відповідальності, та те, що адміністративний арешт в даній ситуації не є співмірним покаранням із ступенем тяжкості вчиненого ОСОБА_2 діянням, враховуючи те, що він є пенсіонером за віком, суд вважає, що для досягнення визначеної в ст.23 КУпАП мети адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, необхідно і достатньо накласти більш м'яке за своїм видом адміністративне стягнення, ніж передбачено ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170,00 грн.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, ст.4 ч.2 п.5 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі ч.1 ст.173-2 КУпАП, керуючись ст.ст.30-1, 40-1, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати відносно нього стягнення більш м'яке, ніж передбачене санкцією цієї статті, а саме у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 170,00 грн., які слід перерахувати на р/р 31114106700007 Одержувач: Державний бюджет м. Вознесенськ, Банк одержувача: УДК в Миколаївській області, Код банку 38037770 МФО: 826013, Код платежу: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп., які сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 820019, Рахунок отримувача 31215256700001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу: судовий збір.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя
Вознесенського міськрайонного суду (підпис) ОСОБА_6
Згідно оригіналу: Суддя: