Справа № 147/510/17
Провадження №11-кп/772/1242/2017
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач : ОСОБА_2
24 жовтня 2017 року м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області в складі:
Головуючого : ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 27.07.2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12017020300000097 від 16.04.2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, маючого середню освіту, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого :
- 11.10.2001 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України на 1 рік обмеження. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 02.10.2002 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 25.12.2002 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 24.06.2003 року Староміським районним судом м. Вінниці за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України на 4 роки 8 місяців позбавлення волі;
-22.03.2007 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 187, ст.70 ч.4 КК України на 4 років 3 дні позбавлення волі. Звільнений 27 липня 2007 року по відбуттю строку покарання;
- 31.10.2008 року Староміським районним судом м. Вінниці за ст. 15, ч.3 ст. 185, ст.69 КК України на 3 роки 10 місяців обмеження волі. Звільнененого 25.02.2011 року з Крижопільської виправної колонії на підставі постанови Крижопільського районного суду Вінницької області від 18.02.2011 року в силу ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 2 дні;
- 28.03.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 24.06.2014 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч.2 ст. 186, ч.4 ст. 70 КК України на 4 роки позбавлення волі;
- 10.02.2015 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.1 ст. 70, ч.4 ст. 70 КК України на 4 роки 4 місяці позбавлення волі. Звільненого 31.10.2016 року з Вінницької виправної колонії № 86 згідно ухвали Вінницького міського суду від 20.10.2016 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 23 дні;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора : ОСОБА_8
обвинуваченого : ОСОБА_7
захисника : ОСОБА_6
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу , просив вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 27.07.2017 року відносно ОСОБА_7 змінити, застосувавши ст. 75 КК України та звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням.
Обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 27.07.2017 року змінити в частині призначеного покарання, а саме застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Вироком Чечельницького районного суду Вінницької області від 27.07.2017 року визнано ОСОБА_7 винним у скоєнні кримінального злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Вінницького міського суду від 10 лютого 2015 року і призначено остаточне покарання 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 16 квітня 2017 року.
Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 16 квітня 2017 року до набрання вироком законної сили.
Вирішено долю речових доказів .
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 297 (двісті дев'яносто сім) гривень витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи №2429/17-21 від 25.05.2017 року, 618 (шістсот вісімнадцять) гривень 60 копійок витрат на проведення судово-дактилоскопічної експертизи слідів пальців рук № 275-Д від 26.04.2017 року .
Як убачається з вироку ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за вчинення наступного.
16.04.2017 року, знаходячись в с. Тростянчик, Тростянецького району, Вінницької області, достовірно знаючи, що настоятель місцевого храму ОСОБА_9 , буде проводити пасхальну службу в місцевому храмі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, близько 01 години 30 хвилин відшукавши за місцем, де тимчасово перебував сокиру, яку взяв із домогосподарства ОСОБА_10 за адресою АДРЕСА_2 , та після цього ОСОБА_7 прибув до домогосподарства ОСОБА_9 , що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , де повторно, таємно, за допомогою сокири розбивши віконну шибку вхідних дверей житлового будинку, відчинивши защібку дверей, проник в приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав компресор марки "Дніпро-М" моделі "ПВК 24-1" чорного кольору, який згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2429/17-21 від 25.05.2017 року ринковою вартістю становить 2306.76 грн, . Викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 мотивовано тим, що Чечельницьким районним судом Вінницької області від 27.07.2017 року призначено занадто суворе покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , оскільки не враховано те, що його підзахисний щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, з місця злочину не тікав ,повністю відшкодував майнову шкоду потерпілій, яка претензій до нього не має . Крім того, має батька похилого віку, який знаходиться в хворобливому стані та якому необхідний постійний догляд, до затримання мав постійну роботу, проживав з жінкою, яка на даний час вагітна .
Таким чином, на думку захисту , суд першої інстанції при ухваленні рішення, мав всі підстави для застосування ст.69 та 75 КК України та звільнення його підзахисного від відбування покарання з випробуванням.
Вимоги апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 мотивовано тим, що суд при ухваленні вироку не взяв до уваги його щире каяття у вчиненні злочину, повне відшкодування матеріальної шкоди потерпілій, яка претензій до нього не має, позитивну характеристику за місцем проживання , а також те, що на його утриманні перебуває неповнолітня донька, він має батьків пенсійного віку, батько тяжко хворіє, він один у сім'ї.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 , який просив відмовити в задоволенні апеляційних скарг, вважає вирок суду законним та обґрунтованим, обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 , які просили задоволити апеляційні скарги, з підстав, викладених у апеляційних скаргах, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Судом першої інстанції провадження розглянуто відповідно до вимог ст.349 КПК України.
Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України , кваліфікація не оспорюється.
Відповідно ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, суди повинні суворо додержуватись вимог даної норми закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що впливають на покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував особу обвинуваченого, який , будучи неодноразово судимий за вчинення злочинів різного ступеня тяжкості, в тому числі корисливого характеру, маючи непогашену та не зняту судимість, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та вчинив новий тяжкий злочин, що свідчить про наявність у обвинуваченого стійких злочинних нахилів, прийняв обставини, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, а саме визнання витни та щире каяття, наявність обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання це рецедив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння .
Відповідно до ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визначається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею ( частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
Суд апеляційної інстанції вважає, що, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину , який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, суд першої інстанції враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину , який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів , особу винного визначив покарання в дотримання вимог ст.65 КК України, керуючись роз'ясненнями, які викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, яке є необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_7 .
Враховуючи наведене, апеляційний суд, не вбачає підстав, передбачених ст.414 КПК України для зміни покарання та для задоволення вимог апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 ..
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, суд апеляційної інстанції,-
Відмовити в задоволенні апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 ..
Вирок Чечельницького районного суду Вінницької області від 27.07.2017 року щодо ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою в той самий строк з дня отримання копії судового рішення.
Судове рішення апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно ч.4 ст.532 КПК України з дня його проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3
Згідно з оригіналом:
Суддя: