Справа №127/19007/17
Провадження №1-кп/127/1478/17
30 жовтня 2017 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_3 ,
сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 13 в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Жабелівка, Вінницького району Вінницької області, українця, громадянина України, який зареєстрований та проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше судимого:
- 11.09.2017 року Тиврівським районним судом Вінницької області за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 1581 гривень,
у вчиненні злочину передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України, відомості про який внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017020020002237 від 06.07.2017 року, -
14.05.2017року біля о 10:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи у кухні орендованої квартири за адресою АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_5 діючи повторно, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом завантажування в автомобіль таксі, викрав холодильник білого кольору марки «Samsung» моделі «RL17MB», вартість якого згідно висновку експерта №4130/17-21 від 13.07.2017 року становить 5875 гривень 91 копійок .
Після чого, ОСОБА_4 , місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном залишив, викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 5875 гривень 91 копійок.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та суду пояснив, що він дійсно вчинив злочин за обставин, викладених в обвинувальному акті, а саме: він винаймав квартиру та звідти викрав холодильник, який потім здав в ломбард, а отримані кошти витратив на власні потреби.
Зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд вважає недоцільним досліджувати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечують учасники процесу. З'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, на підставі допиту обвинуваченого, дослідження витягу з кримінального провадження № 12017020020002237 (т.1 а.с.24), висновку судово-товарознавчої експертизи № 4130/17-21 від 13.07.2017 року ( т.1 а.с. 20-22), протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 ( т.1 а.с. 23), суд приходить до висновку про винність обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані стороною обвинувачення докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Зокрема, судом враховано особу ОСОБА_4 , який є раніше судимим (т.1 а.с. 26-27, 29-35,36-38), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.1 а.с.40-41), посередньо характеризується за місцем проживання (т.1 а.с.39), має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 2008 року народження та ОСОБА_7 2011 року народження ( т.1 а.с. 44-45).
Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає щире каяття.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого злочину, який вину у вчиненні злочину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому покарання необхідне та достатнє для його перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ним нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді обмеження волі волі в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України. Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.09.2017 року допустити до самостійного виконання, що узгоджується з позицією викладеною в абзаці 4 п. 22 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_4 просив звільнити його від відбування кримінального покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році”, оскільки на його утриманні знаходяться неповнолітні діти ОСОБА_6 2008 року народження та ОСОБА_7 2011 року народження ( т.1 а.с. 44-45). Зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_4 просить застосувати до нього Закон України “Про амністію у 2016 році”, суд вважає за можливе задовольнити заяву ОСОБА_4 та звільнити його від відбування призначеного за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2017 року кримінального покарання у зв'язку із застосуванням акту амністії.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 вартість проведення криміналістичного дослідження № 4130/17-21 від 13.07.2017 року (т.1 а.с.20-22), оскільки його проведення було зумовлено розслідуванням вчиненого ОСОБА_4 злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67 КК України, ст. ст. 124, 349 ч.3, 368, 370, 373, 374 КПК України, Закону України «Про амністію у 2016 році», Постанова Пленуму № 7 від 24.10.2003 року « Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі на підставі п. «в» ст. 1 Закону України “Про амністію у 2016 році” від 22.12.2016 року.
Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 11.09.2017 року за яким ОСОБА_4 призначено покарання у виді штрафу в розмірі 93 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1581 гривень виконувати самостійно.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна 198 гривень 00 копійок у відшкодування вартості проведення судово-товарознавчої експертизи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: