Справа № 127/20431/17
Провадження № 2-а/127/836/17
25 жовтня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого - судді Воробйова В.В.,
при секретарі Завадюк О.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Павич О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці клопотання представника позивача про закриття провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці про зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Адміністративний позов мотивований тим, що з 28.09.2004 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Вінниці та отримує пенсію за віком з 22.06.2016 року призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 21.08.2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці із заявою про перерахунок його пенсії з врахуванням періоду роботи 1991 - 1999 років, оскільки протягом 1991 - 1999 років він був офіційно працевлаштований в HB TOB «Брокерська контора «Світязь» та отримував заробітну плату, з якої роботодавець сплачував всі страхові внески відповідно до діючого законодавства. Також, позивач у своїй заяві просив зарахувати період навчання на денному підготовчому відділенні інституту Донського державного аграрного університету з 14.11.1972 року по 01.10.1973 року в трудовий стаж та розрахунок його пенсії. Проте відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії, оскільки ТОВ «Брокерська контора «Світязь» за період своєї діяльності в період 1991 -1999 років заробітну плату у звітах не показував і внесків не сплачував. Щодо вимог ОСОБА_1, зарахування періоду навчання на денному підготовчому відділенні інституту, відповідач зазначив, що в матеріалах пенсійної справи відсутні будь які підтверджуючі документи щодо стажу за вказаний період.
На підставі вищенаведеного, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів та просив зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Вінниці зарахувати до його страхового стажу період працевлаштування в HB TOB «Брокерська контора «Світязь» з січня 1991 року по грудень 1999 року. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України ум. Вінниці здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 за двоскладовою формулою з урахуванням коефіцієнту заробітної плати величиною 5,60000 за період 1991 року по 1995 року (60 календарних місяців). Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у м. Вінниці зарахувати трудовий стаж з 14.11.1972 року по 01.10.1973 рік та виплатити позивачу різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в межах строку позовної давності.
Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду у встановлений законом строк, в яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача і за результатами розгляду яких, суд дійшов висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, тому справу було призначено до судового розгляду.
Під час судового розгляду справи за клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 25.10.2017 року провадження у адміністративній справі №127/20431/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці про зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці зарахувати до страхового стажу позивача період працевлаштування в НВ ТОВ «Брокерська контора «Світязь» з січня 1991 року по грудень 1999 року та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком за двоскладовою формулою з урахуванням коефіцієнту заробітної плати величиною 5,60000 за період з 1991 року по 1995 рік (60 календарних місяців) закрито.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити із підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача Павич О.С. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, посилаючись на викладене в письмових запереченнях і просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Додатково суду пояснила, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» не передбачено зарахування до трудового стажу часу навчання на річних підготовчих курсах при вищих навчальних закладах (Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 11.11.1994 року № 01-3/1000-02-2), а тому період з 14.11.1972 року по 27.07.1973 року зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1, немає підстав.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що з 28.09.2004 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Вінниці та отримує пенсію за віком з 22.06.2016 року призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 18).
21.08.2017 року позивач звернувся до УПФ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок призначеної йому пенсії із врахуванням періоду його навчання на денному підготовчому відділенні інституту Донського державного аграрного університету з 14.11.1972 року по 01.10.1973 року та зарахувати його в трудовий стаж (а.с. 4-5).
Листом від 06.09.2017 року №2278/06-32-2/021, відповідач відмовив ОСОБА_1, у проведенні перерахунку пенсії, у зв'язку із не поданням ним необхідних документів, що підтверджували б спірні періоди його роботи та навчання (а.с.6-8).
З архівної довідки Донського державного аграрного університету № 37 від 21.09.2004 року, вбачається, що ОСОБА_1 був зарахований з 01.12.1972 року слухачем денного підготовчого відділення інституту та згідно наказу №198 від 27.07.1973 року, з 01.10.1973 року зарахований в перелік студентів 1 курсу денного відділення зоотехнічного факультету (а.с. 12).
Нормою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до видів трудової діяльності, які зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію віднесено навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів,підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Суд не бере до уваги твердження відповідача, викладені в його запереченнях про те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення», не передбачено зарахування до трудового стажу часу навчання на річних підготовчих курсах при вищих навчальних закладах (Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 11.11.1994 року № 01-3/1000-02-2), оскільки вказані доводи ґрунтуються на нормах, які не діяли на час існування спірних відносин.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Слід звернути увагу на те, що на час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався Постановою Ради Міністрів СРСР № 590 від 03 серпня 1972 року «Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій».
Підпунктом «и» статті 109 вказаного положення визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, «совпартшколах», школах профрухів, на «робфаках» (термін «робочий факультет», «робфак» в 1970-80-их роках вживався як синонім підготовчих відділень ВУЗів), перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі. При призначенні пенсій по старості періоди вказані у підпункті «и» зараховуються в стаж при умові, що цим періодам передувала робота в якості робітника чи службовця, або служба в складі Військових сил СРСР».
Навчання позивача на підготовчому відділенні Українського інституту інженерів водного господарства здійснювалося у повній відповідності з вищевказаним нормами законодавства, яке діяло на той час.
Необхідно також звернути увагу на те, що підготовчі відділення при вищих навчальних закладах були створені у відповідності до Постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 20.08.1969 року № 681 «Про організацію підготовчих відділень при вищих навчальних закладах» та Постанови ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР від 08.10.1969 року №573.
Вказані нормативно-правові акти передбачали, що: 1) «при організації підготовчих відділень передбачається проведення учбових занять по денній, вечірній та заочній формах навчання; створення відділень при наявності не менше 100 слухачів, які навчаються з відривом і без відриву від виробництва; строк навчання з відривом від виробництва - 8 місяців, без відриву від виробництва - 10 місяців» (п.2 обох документів); 2) «на підготовчі відділення приймаються особи з закінченою середньою освітою з числа передових робітників, колгоспників і демобілізованих з рядів Збройних Сил СРСР. Молоді робітники і колгоспники, які вступають на підготовчі відділення, повинні мати стаж практичної роботи (не менше одного року). Відбір і направлення молоді на ці відділення здійснюються безпосередньо керівниками промислових підприємств, установ, організацій транспорту і зв'язку, радгоспів, колгоспів, командуванням військових частин за рекомендацією партійних, комсомольських і профспілкових організацій» (п. 3 обох документів); 3) «слухачам підготовчих відділень, зарахованим на навчання з відривом від виробництва, виплачується, стипендія в розмірі, встановленому для студентів І курсів вищих учбових закладів (п. 5 та 10 відповідно), при яких організовані підготовчі відділення, у відповідності з постановою Ради Міністрів СРСР від 9 липня 1963 року № 774 та розпорядження Ради Міністрів УРСР від 27 липня 1963 року № 1114».
Крім цього відповідно до вище вказаних нормативно-правових документів було розроблено та затверджено Положення про підготовче відділення при вищому навчальному закладі (Накази Міністерства вищої та середньої освіти СРСР №712 від 26.09.1969 року; №394 від 17.05.1971 року; №468 від 31.05.1974 року та №504 від 14.07.1987 року, згідно з яким: а) «час навчання на підготовчому відділенні не перериває трудового стажу» (пункт 21); в) «особам зарахованим на підготовче відділення видається квиток слухача», «на слухачів підготовчого відділення поширюються права та обов'язки, встановлені для студентів вищого навчального закладу» (пункт 9-10).
У відповідності до ст. 48 КЗпП України та ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це означає, що трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами тільки у випадках відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637).
Пункт 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої Постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 року передбачав, що «студентам, особам, що навчаються, аспірантам та клінічним ординаторам, які мають трудові книжки, навчальний заклад вносить записи про час навчання на денних відділеннях, в тому числі підготовчих, вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, в партійних школах і школах профрухів. Підставами для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів осіб, що навчаються, аспірантів, клінічних ординаторів». Положення аналогічного змісту збережено і в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року.
Відповідно до п.1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
В трудовій книжці позивача ОСОБА_1, відсутні записи про його навчання на денному підготовчому відділенні інституту Донського державного аграрного університету (а.с. 22-23), проте з архівної довідки Донського державного аграрного університету № 37 від 21.09.2004 року, вбачається, що ОСОБА_1 був зарахований з 01.12.1972 року слухачем денного підготовчого відділення інституту та згідно наказу №198 від 27.07.1973 року, з 01.10.1973 року зарахований в перелік студентів 1 курсу денного відділення зоотехнічного факультету (а.с. 12).
Отже, з зазначених норм можна зробити висновок, що позивач, як слухач підготовчого відділення, з точки зору правового статусу, був повністю прирівняний у правах до студентів вищого навчального закладу, в тому числі і в частині включення часу навчання до страхового стажу, проте період навчання вказаний позивачем у позовних вимогах а саме з 14.11.1972 року по 01.10.1973 року не співпадає із доказами, які наявні в матеріалах справи, зокрема як вже було зазначено вище з архівної довідки Донського державного аграрного університету № 37 від 21.09.2004 року, вбачається, що ОСОБА_1 був зарахований з 01.12.1972 року слухачем денного підготовчого відділення інституту та згідно наказу №198 від 27.07.1973 року, з 01.10.1973 року зарахований в перелік студентів 1 курсу денного відділення зоотехнічного факультету (а.с. 12), тобто період навчання позивача на денному підготовчому відділенні інституту Донського державного аграрного університету становить з 01.12.1972 року по 01.10.1973 року, тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Слід також звернути увагу, що позивачем у своїх позовних вимогах не було визначено дати з якої слід провести відповідний перерахунок пенсії, а тому у відповідності до вимог ст.11 КАС України, суд вважає, що слід зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з 01.09.2017 року (із заявою про такий перерахунок позивач звернувся до відповідача 21.08.2017 року), оскільки відповідно до ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
В частині 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України закріплено, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та взаємному зв'язку та враховуючи положення чинного законодавства України, суд вважає, що заявлений адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.
В силу ст. 94 КАС України, суд вважає за можливе стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці за рахунок його бюджетних асигнувань 640,00 грн. судового збору в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6, 8, 11, 17, 71, 72, 94, 104, 158, 160-163 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці ОСОБА_1 у зарахуванні трудового стажу за період з 01.12.1972 року по 01.10.1973 року в розрахунок його пенсії.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці зарахувати трудовий стаж ОСОБА_1 за період з 01.12.1972 року по 01.10.1973 року в розрахунок його пенсії, здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням трудового стажу за період з 01.12.1972 року по 01.10.1973 року та виплатити йому різницю між фактично отриманою пенсією та належною до виплати починаючи з 01.09.2017 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України м.Вінниці за рахунок його бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір в розмірі 640,00 (шістсот сорок) грн.
Постанова суду може бути оскаржена через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Текст постанови суду виготовлений у повному обсязі 30 жовтня 2017 року.
Суддя: