Справа № 127/17205/17
Провадження № 2/127/5073/17
23.10.2017 Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Сичука М.М.,
при секретарі Конецул О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Позивач повідомила, що вона з відповідачем перебували в шлюбі, який було розірвано згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2014 року.
Від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має можливість її надавати. За таких обставин, позивач просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 33% частки від його доходу (заробітку), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з тих підстав, що не в змозі сплачувати заявлений позивачем розмір аліментів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 07.09.2010 року Відділом РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який було розірвано згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2014 року.
Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-АМ № 189593 від 07.02.2011 року.
Згідно довідки, виданої ТОВ «ЖЕО» від 11.08.2017 року № 6847, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з нею за даною адресою проживає донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні з'ясовано, що відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча має можливість її надавати.
Між сторонами виникли правовідносини врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дитину і його виконання.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних батьків, інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» 17.05.2017 № 2037-VIII внесено ряд змін та доповнень до Сімейного кодексу України, так зокрема внесено зміни в ч. 2 ст. 182 СК України та згідно даних змін передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також статтю 183 СК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд, визначаючись щодо зміни розміру аліментів, враховує те, що відповідач здорова, працездатна особа та може надавати матеріальну допомогу (доказів неможливості надання такої допомоги відповідачем суду не надано), зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, взаємний обов'язок батьків по їх утриманню, встановлені обставини, що мають значення в їх сукупності, вважає справедливим стягнення аліментів на утримання доньки в розмірі 1/4 частки від доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто про часткове задоволення позову.
Судом враховані всі обставини, передбачені ст.182 СК України.
Аліменти в контексті ст. 191 СК України, підлягають стягненню з дня звернення до суду, тобто з 11.08.2017 року.
На підставі ст. 367 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 640,00 грн. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180- 183,191 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 11.08.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: