іменем України
"18" жовтня 2017 р. Справа № 145/1130/17
Провадження № 2/145/671/2017
Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого Кіосак Н. О.
за участю секретаря Віценко К.А.,
позивачки ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем. ІНФОРМАЦІЯ_5 року у них народилася дочка ОСОБА_3.
Спільне життя у них з відповідачем не складається.
Вони з відповідачем проживають окремо.
Дочка проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Відповідач добровільно коштів на утримання дочки не надає.
На даний час вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6
Їй важко самостійно забезпечувати потреби доньки, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом. Крім того, у неї на утриманні знаходиться старша дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідач є працездатним. Постійного місця роботи у нього немає. Отримує дохід за рахунок тимчасових заробітків, сезонних робіт.
Оскільки відповідач не має постійного місця роботи, нерегулярний мінливий дохід, згідно ст. 184 СК України, відповідач повинен сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі.
Вона позбавлена можливості працювати. Відповідач працює і має можливість надавати кошти на її утримання до досягнення донькою трьохрічного віку.
Просить стягувати із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 1500 гривень, щомісяця до досягнення донькою повноліття.
Стягувати з ОСОБА_2 на її користь щомісяця аліменти на її утримання в сумі 500 грн. до досягнення донькою - ОСОБА_3 трьохрічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць просить допустити до негайного виконання.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити з підстав, викладених у заяві, пояснила, що у неї є власний будинок в АДРЕСА_1. Вона не працює, доглядає за дитиною. Транспортних засобів не має. У неї є ще дочка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 За даною дитиною вона мати - одинока. Вони з дитиною здорові.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав повністю, пояснив, що працює в СТОВ «Агромаш» с. Красне з 05.09.2017 р. Інших утриманців, транспортних засобів, власної нерухомості не має.
Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про її народження (а.с.2). Дитина перебуває на утриманні позивачки.
Відповідно до ст.180 СК України утримання дітей до досягнення ними повноліття є обов'язком обох батьків.
Як зазначено у статті 3 Конвенції "Про права дитини", схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.89 N 44/25, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.91 N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 даної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» України та ст. 141 СК України, батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Розірвання шлюбу між батьками чи проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч.2 ст.91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 СК України.
Відповідно до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2017 р." прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років на даний час становить 1426 грн. з 1 грудня - 1492 грн. в місяць.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від: 05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, а відтак обоє з батьків зобов'язані спільно забезпечити отримання дітьми прожиткового мінімуму.
Крім того, відповідно до ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За наведених обставин, враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 не працює, доглядає за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає із двома дітьми, а відповідач працездатний, інших утриманців не має, офіційно не працевлаштований, сплата аліментів в погодженому сторонами розмірі є обґрунтованою.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка від сплати судового збору у даній справі звільнена.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог суд присуджує судовий збір з відповідача з врахуванням мінімального розміру судового збору.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 212-215, 223, 367 ЦПК України, ст.ст. 84, 180-182, 184 СК України,
вирішив:
Позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 26.07.2017 р. до повноліття дитини.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в сумі 500 (п'ятсот) гривень, щомісячно, починаючи з 26.07.2017 року і до досягнення донькою - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4
Стягнути з ОСОБА_2 в прибуток держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н. О. Кіосак