ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
26 жовтня 2017 року Справа 923/1001/17
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. розглянувши заяву Об'єднання співвласників житлового будинку "Метеор" про забезпечення позову
за позовом: Об'єднання співвласників житлового будинку "Метеор", м.Херсон
до: Херсонської міської ради, м.Херсон
про визнання права власності
без участі представників сторін
Об'єднання співвласників житлового будинку "Метеор" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Херсонської міської ради про визнання незаконним набуття права власності Херсонською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 15.11.2011 за № 508 на нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, 15, загальною площею 148, 5 кв.м та визнати право власності на нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, 15, загальною площею 148, 5 кв.м за ОСЖБ "Метеор".
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву від 04.01.2017 про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на нежитлове приміщення цокольного поверху за адресою: м.Херсон, вул.Лавреньова, 15, загальною площею 148, 5 кв.м.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що листом № 8-6205-32/2 від 9.06.2017 ОСЖБ "Метеор"повідомлено, що Херсонською міською радою вживаються заходи щодо відчуження спірного майна.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 N 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом без проведення окремого судового засідання.
Господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, не знайшов підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Окрім того, як роз'яснено у м п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (із змінами, внесеними відповідно до Постанови ВСУ №2 від 12.06.2009), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача.
Однак позивач не подав жодного доказу на підтвердження доводів про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову зі сторони відповідача.
Відповідно, підстави для забезпечення позову станом на 26.10.2017 судом не встановлені.
У п. 4 Постанови ВГСУ № 16 роз'яснено, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Ухвали господарських судів набирають законної сили в день їх винесення, якщо інше не передбачено законом (зокрема, частинами п'ятою та шостою статті 122-11 ГПК України) (п.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
В п.6 Постанови № 6 роз'яснено наступне: статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.
Разом з тим, у Рішенні КСУ від 28.04.2010 № 12-рп/2010 у справі № 1-30/2010 (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду) роз'яснено, що в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України стосовно можливості апеляційного оскарження ухвал суду щодо забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення позову у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України необхідно розуміти як такі, що передбачають право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали про відмову в забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову.
Відповідно, статті 67 та 106 ГПК України стосовно можливості апеляційного оскарження ухвал суду про відмову в забезпеченні позову не можуть суперечити положенням пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України.
Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд, -
1.Відмовити у задоволенні заяви Об'єднання співвласників житлового будинку "Метеор" від 04.10.2017 про забезпечення позову.
2. Копії даної ухвали надіслати сторонам у справі.
Суддя В.В.Литвинова