27.10.2017 року Справа № 904/1142/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідач;
суддів: Кузнецова В.О., Чус О.В.
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, адвокат, посвідчення №1778 від 02.06.2009р.;
від відповідача-1: ОСОБА_2, представник, довіреність б/н від 11.09.2017;
від відповідача-2: ОСОБА_3, представник, довіреність б/н від 01.02.2017р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир Одеса» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі №904/1142/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомир Одеса», м.Одеса
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбер», м.Дніпро
відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кременчукнафтопродуктсервіс», м.Кременчук, Полтавської області
про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 600 767,50грн., завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі №904/1142/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Провадження у справі в частині вимог до відповідача-1 припинено у звязку з відмовою позивача від позову до ТОВ «Скайбер».
Рішення мотивовано недоведеністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 у даній справі скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги до відповідача-2 задовольнити в повному обсязі
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для вирішення справи, і неправильним застосуванням норм матеріального й процесуального права.
Скаржник зазначає, що вина водія відповідача-2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої було пошкоджено наданий позивачу для перевезення товар, доведена постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 25.07.2016 року у справі №524/8113/14.
Факт пошкодження контейнеру та витік олії, яку перевозив автомобіль позивача, підтверджується, на думку апелянта, висновком експерта від 04.08.2014 року.
Скаржник вважає, що суд надав неналежну оцінку вказаним доказам.
Також не погоджується апелянт з висновком суду про відсутність доказів, які б підтверджували відповідність проведеного позивачем та ТОВ «Столес Лоджистік» заліку зустрічних однорідних вимог вимогам законодавства та про відсутність правових підстав для стягнення заявленої суми.
Відповвідач-1 надав письмові заперечення проти апеляційної скарги, вважає позовні вимоги недоведеними, відмову суду в їх задоволенні обгрунтованою.
Відповідач-2 у відзиві на апеляційну скаргу спростовує її доводи, вважає висновки оскаржуваного судового рішення законними. Просить суд відмовити в задоволенні вимог скаржника.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Матеріалами справи встановлено, що позивач, звернувшись до суду, просив стягнути з відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайбер» матеріальну шкоду, завдану йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 600 767,50 грн., а також судові витрати по справі та витрати на правову допомогу. Вказаний розмір спричиненої шкоди обгрунтовував тим, що ця сума є еквівалентом 22 067,17 доларів США, які відшкодовані ним ТОВ «Столес Лоджистік».
28.03.2017 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області до участі у справі залучено відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кременчукнафтопродуктсервіс».
05.04.2017 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути зазначені в позовній заяві суми з відповідача-2 на його користь.
11.05.2017 року позивач відмовився від позовних вимог щодо відповідача-1.
Відмова від позову правомірно прийнята судом першої інстанції та провадження у справі в цій частині припинено.
Правовою підставою заявлених до відповідача-2 позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомир Одеса» зазначило положення ст.ст.1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приписами п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” встановлено, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК ( 1540-06 ) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
Таким чином, норма статті 1166 Цивільного кодексу України вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення, а саме, наявності в діях особи протиправної поведінки, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди.
Згідно ч.1 ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до наданих доказів колегією суддів встановлено, що 16.07.2014 року між ТОВ «Столес Лоджистік» (Замовник) та ТОВ «Автомир Одеса» (Виконавець) було укладено договір на перевезення вантажів №16/07 (далі - Договір) (том 1 а.с.24-26).
Предметом даного договору є здійснення перевозок зовнішньоторговельних вантажів у міжнародному сполученні і виконання транспортно-експедиторського обслуговування вантажів у межах України (п.1.1 Договору)
Відповідно до п.3.1. Договору виконавець виконує доручення замовника з перевезення і доставки вантажів із морських портів на адресу одержувача, зазначеного замовником.
Згідно із п.5.2. Договору виконавець несе матеріальну відповідальність за втрату (недостачу або пошкодження) вантажу під час перевезення, що сталася з його вини, у розмірі вартості втраченого вантажу за ціною, зазначеною в рахунку вантажовідправника, а пошкодження вантажу у розмірі вартості втраченої якості.
Встановлено, що відповідно до умов Договору позивач здійснював перевезення товару - олії пресованої соняшникової в обсязі 22 070 кг. автомобілем марки «Рено Магнум-480», д.н.з. НОМЕР_1 (том 1 а.с.27-31).
28.07.2014 року автомобіль перевізника (позивача) потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, що підтверджується довідкою відділення ДАІ обслуговування Бобринецького району Кіровоградської області (том 1 а.с.33).
Згідно змісту довідки внаслідок ДТП автомобіль марки «Рено Магнум-480» д.н.з. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження у вигляді вибитого лівого габаритного ліхтаря, деформації заднього відбійнику, деформованої лівої сторони контейнеру №318834. Контейнеровоз д.н.з. ВН 6773ХР отримав пошкодження у вигляді відбитого лівого габаритного ліхтарю, деформованого заднього відбійнику, відбитого правого габаритного ліхтарю, деформованої лівої сторони контейнеру №318834.
Відповідно до постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25.07.2016 року у справі №524/8113/14-п водія автомобіля марки «Volvo FM-400» д.н.з АЕ 7661ЕВ ОСОБА_4, який на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем-2, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124, ст.139 ч.1 КУпАП (том 1 а.с.55-57).
Апелянт заявляв клопотання про витребування матеріалів вказаної справи та заявляв про безпідставність відмови в задоволенні такого клопотання судом першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що відсутня необхідність у витребуванні з Автозаводського районного суду м.Кременчука Полтавської області матеріалів адміністративної справи, оскільки зміст наявних у ній доказів відображено в постанові районного суду.
З зазначеної вище постанови вбачається, що дійсно, автомобіль позивача перевозив у момент ДТП олію, автомобіль відповідача-2 перевозив бензин. Будь-які дані про те, що в результаті ДТП було пошкоджено вантаж, що перевозив автомобіль позивача, вилив соняшникового масла, у постанові відсутні. Натомість, зазначено, що внаслідок ДТП водій автомобіля відповідача-2 допустив вилив паливно-мастильних матеріалів на залізобетонне покриття, що призвело до забруднення проїзної частини.
На підтвердження факту втрати позивачем вантажу ним надано до матеріалів справи висновок експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 04.08.2014 року (том 1 а.с.34-35).
Відповідно до зазначеного висновку предметом дослідження експерта був контейнер № TRHU 3186834.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно довідки відділення ДАІ обслуговування Бобринецького району Кіровоградської області від 28.07.2014 року встановлено деформацію контейнера №318834.
Отже, зробити висновок про те, що експертом було досліджено саме пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоді 28.07.2014 року контейнер позивача, підстави відсутні.
Також колегія суддів поділяє висновок оскаржуваного рішення про те, що предметом дослідження експерта було встановлення факту пошкодження контейнера та флексітканки з соняшниковою олією, а не дослідження факту нестачі товару - соняшникової олії.
Таким чином, експертне дослідження, на яке посилається позивач, відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не є належним доказом підтвердження факту завдання позивачу збитків та їх розміру.
Умовами договору на перевезення вантажів №16/17 від 16.07.2014 року (п.3.4 передбачена відповідальність перевізника за збереження вантажу.
Позивач стверджував, що ним проведено відшкодування завданої ТОВ «Столес Лоджистік» майнової шкоди в розмірі 269 146, 30 грн. шляхом підписання 28.02.2015 року протоколу про зарахування зустрічних однорідних вимог. Саме ця сума становила вартість пошкодженого товару на момент відшкодування, оскільки в договорі перевезення вона визначена в доларах США.
Згідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Колегія суддів вважає, що визначальним для вирішення питання щодо стягнення на користь відповідача шкоди в порядку ст.1191 Цивільного кодексу України є те, що позивач не довів факт пошкодження вантажу під час ДТП, його вартість, а відтак не довів наявність у нього підстав для відшкодування вартості товару вантажовласнику - ТОВ «Столес Лоджистік».
Сам факт відшкодування позивачем 269 146, 30 грн. шляхом підписання 28.02.2015 року протоколу про зарахування зустрічних однорідних вимог не є підставою для покладення відповідальності відповідача-2.
Отже, при розгляді апеляційної скарги позивач не спростував висновки суду, відмова в задоволенні позову є правомірною. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі № 904/1142/17 залишити без змін.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: В.О. Кузнецов
Суддя О.В.Чус
Підписано в повному обсязі 26.10.2017р.