26.10.2017 року Справа № 912/1965/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),
суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.
секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.
представники сторін:
від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від відповідача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
від третіх осіб: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2017 р. у справі
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до відповідача Управління соціального захисту населення
Маловисківської районної державної адміністрації
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Маловисківської районної державної адміністрації та Маловисківської міської ради
про стягнення 176 082,00 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2017 р. (суддя Макаренко Т. В. ) у справі № 912/1965/17 позовні вимоги задоволено повністю - стягнуто з Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованість в сумі 176 082,00 грн. та судовий збір в сумі 2 641,23 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду, та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач посилається на те, що станом на день розгляду справи кошти зазначеної субвенції Управлінню не виділені та кошторисом не затверджені, а тому в даний час немає можливості погасити кредиторську заборгованість, що утворилася станом на 01.01.2016 року. Виділені та затверджені Управлінню кошти субвенції на 2016 рік в першу чергу будуть спрямовані на погашення кредиторської заборгованості, яка уторилася станом на початку року. Таким чином, кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 за 2015 рік буде погашена після виділення та затвердження коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремим категоріям громадян у порядку, визначеному чинним законодавством по мірі надходження коштів з державного бюджету у межах планових сум субвенції передбачених кошторисом на відповідний період.
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов до суду 25.10.2017 р. електронною поштою, Позивач повідомляє суд, що проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити оскаржуване рішення в силі, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, просить суд розглянути справу без участі його представника.
В обгрунтування своїх заперечень Позивач зазначає на те, що ст. 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначається забезпечення організації пасажирських перевезень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування покладається на приміських маршрутах загального користування, що не виходять за межі району, на районні державні адміністрації. Крім того, Позивач посилається на те, що станом за серпень 2016 року (в апеляційній скарзі зазначається саме за маршрут Паліївка - Мала Виска) начальником управлінням праці та соціального захисту населення Маловисківської райдержадміністрації було підписано Акт звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між ФОП ОСОБА_3 та головним розпорядником коштів місцевого бюджету. Отже, на думку Позивача, відсутність бюджетних коштів на відповідні цілі передбачених у видатках Державного бюджету України на 2016 рік не є підставою для звільнення від відповідальності останнього за порушення зобов'язання.
Третя особа у клопотанні, що надійшло до суду поштою просить суд розглянути справу без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами та повідомляє, що апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі.
Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.10.2017 р. у справі № 912/1965/17, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 26.10.2017 р.
У судове засідання 26.10.2017 р. представники сторін та третіх осіб не з'явилися. Про час та місце судового засідання були належним чином повідомлені, проте своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися.
У судовому засіданні 26.10.2017 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 03.04.2014 р. між Маловисківською РДА ( Організатор ) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 ( Перевізник ), було укладено Договір про перевезення пасажирів на внутрішньорайонному автобусному маршруті № 1, за умовами п. 1 якого Організатор надає Перевізникові право на перевезення пасажирів у режимі руху (звичайному) для приміського перевезення за маршрутом № 1, Злинка - Мала Виска ( 6.50/12.00, понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця) згідно із затвердженим паспортом даного маршруту з 04.04.2014 р. до 04.04.2017 р., а Перевізник зобов'язується надавати транспортні послуги населенню транспортними засобами, на яких дозволяється здійснювати перевезення пасажирів на умовах, передбачених цим Договором.
Відповідно до п. 15 розділу 2 Договору Перевізник здійснює перевезення пільгових категорій громадян відповідно до чинного законодавства, згідно з додатком 1 до даного договору. Укладає з управлінням соціального захисту населення райдержадміністрації договір, у якому встановлюється розмір компенсації витрат перевізника внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів, механізм її виплати, про що повідомляє Організатора у 10-ти денний термін.
Відповідно до п. 1 розділу 3 Договору він діє з 04.04.2014 р. до 04.04.2017 р.
Сторонами також підписано зміни до договору № 1 від 03.04.2014 р.
На виконання п. 15 розділу 2 Договору Перевізником укладено з Управлінням соціального захисту населення Маловисківської районної державної Договір № 40 від 01.06.2015 р. на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, предметом якого, відповідно до п. 1.1., є здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміському автомобільному транспорті за маршрутом Злинка - Мала Виска відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" та Постанови КМУ від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".
Відповідно до п. 2.1. Договору про перевезення пасажирів на внутрішньорайонному автобусному маршруті № 1 від 03.04.2014 р., укладеного між Маловисківською районною державною адміністрацією ( Платник ) та ФОП ОСОБА_3 ( Перевізник ), Перевізник зобов'язується забезпечувати перевезення пільгових категорій громадян, які мають право на безоплатний проїзд у приміському транспорті загального користування відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п. 2.2. Договору Перевізник зобов'язаний до 25 числа місяця, наступного за звітним, направляти Платнику розрахунок витрат на здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, затверджених головою районної державної адміністрації на приміських маршрутах ( Постанова КМУ № 256 та № 117) , а саме: згідно списку вказувати повністю ініціали осіб, пільгових категорій населення, які скористалися безоплатним проїздом на відповідному маршруті та акт звірки розрахунків за формою № 3-пільга.
Платник відповідно до п. 2.3. Договору відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету", Бюджетного кодексу України та Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VIII внесено зміни до законів України щодо вилучення права для окремих категорій громадян на пільговий проїзд зобов'язаний здійснювати компенсаційні виплати за пільгове перевезення окремих категорій громадян в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, а саме в межах суми 76 554 тис. грн.
Також, Платник зобов'язаний проводити звірку з Єдиним державним автоматизованим реєстром осіб, які мають право на пільги та у разі виникнення розбіжностей не проводити розрахунків до уточнення.
Згідно з п. 3.1. Договору Платник здійснює розрахунки з Постачальником по мірі надходження коштів з Державного бюджету протягом 5 банківських днів у межах затверджених бюджетних асигнувань відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".
Розділом 4 визначено відповідальність сторін.
Відповідно до п. 6.1. Договору він діє з 01.06.2015 р. до 31.12.2015 р.
03.11.2014 р. між Маловисківською РДА ( Замовник ) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 ( Перевізник ), було укладено Договір про перевезення пасажирів на внутрішньорайонному автобусному маршруті № 3, умови якого є аналогічними Договору № 1 від 03.04.2014 р., однак предметом Договору є перевезення за маршрутом № 3, рейси № 1/2, 3/4 Мала Виска - Лозуватка ( 07:45/08:20, 11:35/12:10, понеділок, вівторок, четвер, п'ятниця) з 04.11.2014 р. по 04.11.2017 р.
Договір № 3 діє з 04.11.2014 р. по 04.11.2017 р. Сторонами також підписано зміни до договору № 3 від 03.11.2014 р.
На виконання п. 15 розділу 2 Договору Перевізником укладено з з Управлінням соціального захисту населення Маловисківської районної державної Договір № 50 від 01.06.2015р. на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, предметом якого, відповідно до п. 1.1., є здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміському автомобільному транспорті за маршрутом Злинка - Мала Виска відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" та Постанови КМУ від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".
Відповідно до п. 2.3. даного договору відшкодування відбувається в межах суми 60 000 тис. грн. Строк дії договору відповідно до п. 6.1. діє з 01.06.2015 р. по 31.12.2015 р.
Інші умови Договору № 50 є тотожними умовам Договору № 40.
03.11.2014 р. між Маловисківською РДА ( Замовник ) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 ( Перевізник ) укладено Договір про перевезення пасажирів на внутрішньорайонному автобусному маршруті № 4, умови якого є аналогічними Договору № 1 від 03.04.2014 та № 3 від 03.11.2014р., однак предметом Договору є перевезення за маршрутом № 4, рейси № 1/2, 3/4 Паліївка - Мала Виска ( 07:00/10:10, 11:00/13:10, понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця ) з 04.11.2014 р. по 04.11.2017 р.
Договір № 4 діє з 04.11.2014 р. по 04.11.2017 р. Сторонами також підписано зміни до договору № 4 від 03.11.2014 р.
На виконання п. 15 розділу 2 Договору Перевізником укладено з відповідачем Договір № 49 від 01.06.2015р. на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, предметом якого, відповідно до п. 1.1., є здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян у приміському автомобільному транспорті за маршрутом Злинка - Мала Виска відповідно до Постанови КМУ від 04.03.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" та Постанови КМУ від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги".
Відповідно до п. 2.3. даного договору відшкодування відбувається в межах суми 82 000 тис. грн. Строк дії договору відповідно до п. 6.1. Договору з 01.06.2015 р. по 31.12.2015 р.
Інші умови Договору № 49 є тотожними умовам Договорів № 40 та № 50.
На виконання умов вищезазначених договорів про перевезення пасажирів, Позивачем у 2015-2016 роках було надано послуги з приміського перевезення пільгової категорії населення на загальну суму 518 636,00 грн., що підтверджується актами звірки на надання пільг. Жодних зауважень щодо якості та обсягів наданих Перевізником послуг від Організатора та Управління не надходило. Докази, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач частково оплатив надані пільги зокрема на суму 342 554,00 грн. Залишок боргу становить 176 082,00 грн.
ФОП ОСОБА_3 звернулась до Відповідача з претензіями від 24.05.2017р., в яких повідомила про наявність заборгованості за надані протягом 2015 та 2016 років послуги з пільгового перевезення громадян автомобільним транспортом у приміському сполученні та просила сплатити суму боргу у розмірі 176 082,00 грн.
Листом № 1354 від 01.06.2017 р. Відповідач повідомив, що компенсаційні виплати за пільговий проїзд здійснюються за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та зазначив, що відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік" видатків на компенсацію пільгового проїзду не передбачено.
У листі № 1353 від 01.06.2017 р. відповідач зазначив, що договір № 50 на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян діяв з 01.06.2015 р. до 31.12.2015 р. В 2016р. договір на компенсаційні виплати за пільговий проїзд громадян за маршрутом Паліївка - Мала Виска між ФОП ОСОБА_3 та УСЗН Маловисківської райдержадміністрації не укладався, відтак, на думку Відповідача, проводити відшкодування за вказаний в претензії період не має підстав.
В той же час, Позивач посилається на те, що 08.06.2016 р. було складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 035354 в розмірі 170 грн. через безпідставну відмову ФОП ОСОБА_3 від передбаченого законом пільгового перевезення пасажирів. Крім того, станом за серпень 2016 року начальником управління праці та соціального захисту населення Маловисківської райдержадміністрації було підписано акт звіряння взаєморозрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між ФОП ОСОБА_3 та головним розпорядником коштів місцевого бюджету.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення ФОП ОСОБА_3 з позовом у даній справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Зокрема, відносини з перевезення пасажирів регулюються спеціальним щодо даного виду правовідносин Законом України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про автомобільний транспорт" забезпечення організації пасажирських перевезень на міських автобусних маршрутах загального користування покладається на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту.
Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
За приписами ч. 1 ст. 31 Закону України "Про автомобільний транспорт" відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
За змістом ч. 1 ст. 43 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
В свою чергу, в силу ч. 2 ст. 29 Закону України "Про автомобільний транспорт" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
Умови відшкодування компенсацій, зокрема, за пільгові перевезення пасажирів автомобільним транспортом перевізникам визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. № 256 (далі - Порядок),
Виходячи із змісту пунктів 2, 2-1 вказаної Постанови розпорядниками коштів місцевих бюджетів щодо розрахунків з постачальниками послуг визначені управління праці та соціального захисту населення, зокрема таким розпорядником є і відповідач.
Вказане також підтверджується п. 1.3 Порядку відшкодування витрат від пільгового перевезення окремих категорій громадян автомобільним транспортом до комплексної цільової Програми для пільгових категорій населення району на 2016 рік, затв. рішенням Маловисківської районної ради № 87 від 20.07.2016, відповідно до якого відшкодування витрат за перевезення пільгових категорій населення, відповідно до вимог чинного законодавства, здійснюється на підставі укладених Перевізником договорів Управлінням соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації.
Як зазначено у п. 1 Порядку, в ньому, відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України, визначається механізм фінансування компенсаційних виплат також й за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
В силу п. 2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення проводиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міста Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 218 Господарського кодексу України, що кореспондуються з приписами ст. 617 Цивілького кодексу України, у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За приписами п.2 ст. 916 ЦК України замовник зобов'язаний сплатити перевізнику обумовлену плату за послугу за домовленістю.
Ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
Судом першої інстанцій правомірно не взято до уваги посилання Відповідача на відсутність бюджетного призначення на відшкодування пільг за надані Позивачем послуги.
Згідно з п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013 р., відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017р. № 905/2358/16.
Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 р. та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 р. також зазначено, що відсутність бюджетного фінансування ( бюджетних коштів ) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 15.05.2012 р. у справі № 3-28гс12 та постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2012р. у справі № 15/5027/715/2011.
За таких обставин, Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Зобов'язання щодо виплати субсидій, допомог, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частини 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30.06.2011р. № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що "...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).".
Отже, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Враховуючи наведене, а також те , що Відповідач доказів сплати відшкодування коштів за надані послуги пільговим категоріям громадян в сумі 176 082,00 грн. не надав, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог ФОП ОСОБА_3 до Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації, оскільки відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2016 рік не виправдовує бездіяльність Відповідача і не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.
З огляду на наведене, викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення місцевого господарського суду.
Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Маловисківської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2017 р. у справі № 912/1965/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена у повному обсязі 27.10.2017 року
Головуючий суддя І.М. Кощеєв
Суддя О.С. Євстигнеєв
Суддя В.О. Кузнецов