18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"24" жовтня 2017 р. Справа № 925/483/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. С. Терещенко, 40-А
в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області, м. Черкаси, вул. Смілянська, 131
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про зобов'язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення,
за участю повноважних представників сторін:
прокурор: Головня І.Я. - прокурор відділу - за посадою;
позивача: участі не брав;
відповідача: ОСОБА_1 - підприємець - особисто.
Прокурор звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Черкаська область, Катеринопільський район, с. Рачиха - про зобов'язання повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення власнику.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.07.2017р. у справі №925/599/17 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області відмовлено у задоволенні позову про визнання договору поновленим. Рішення суду набрало законної сили 28.07.2017р. Суду надано примірник рішення з доказами набрання ним законної сили. Рішення не оскаржено.
В судовому засіданні:
Прокурор вимоги підтримав.
Представник позивача надав клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач повідомив суду, що він прострочив строк на звернення про продовження терміну оренди землі на три дні. Рішенням господарського суду йому відмовлено у продовженні оренди спірної ділянки. Рішення суду ним не оскаржувалось. Надіється на закон про розпорядження земельними ділянками громадою села. Продовжує вносити плату за користування земельною ділянкою. Письмового відзиву відповідач не надав. Пропозицій по врегулюванню спору не подано.
Інших доказів учасниками не надано.
Суд вважає, що сторони та прокурор належним чином були повідомлені про час і місце розгляду спору.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі доказами та матеріалами відповідно до приписів ст. 75 ГПК України без участі позивача, відхиливши його клопотання про відкладення розгляду справи за безпідставністю.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.
Катеринопільська районна державна адміністрація в особі ВО голови РДА Ткаченка М.В. та приватний підприємець ОСОБА_1 02.11.2006р. уклали договір оренди землі (далі - Договір). Даний договір зареєстрований у Катеринопільському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.11.2006р. за №15-06-787-0002.
ФОП ОСОБА_1 не дотримано вимоги статей 15, 33 Закону України «Про оренду землі» та статті 18 Закону України «Про оцінку земель». Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області висловило своє заперечення в поновленні Договору та направило лист з трьома примірниками акту приймання-передачі земельної ділянки 01.12.2016р. вих. № 32-23-0.52-16350/2-16.
Предметом Договору оренди є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в адміністративних межах Радчиської сільської ради за межами населеного пункту. Зокрема, п.2 Договору передбачає, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,1 га ріллі в масиві поля №13.
22.11.2006р. земельна ділянка, яка є об'єктом оренди, була передана ФОП ОСОБА_1 у користування, про що складений відповідний акт прийому-передачі.
Пункт 8 Договору передбачає, що договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Враховуючи положення ЗУ «Про оренду землі», строк дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 02.11.2006р. між Катеринопільською РДА (як орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (як орендарем) - закінчився 11.11.2016р. Як наслідок, відповідач не має правових підстав використовувати земельну ділянку зі вказаної дати.
Пунктом 21 договору передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 13.02.2017р. вих. №8-23-0.270-14/105-17, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 8,1 га поза межами населеного пункту Радчиської сільської ради Катеринопільського району не проводилась.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки відсутня, Катеринопільською районною радою не затверджувалась.
Середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі (землі державної власності сільськогосподарського призначення), з урахуванням коефіцієнта індексації відповідно до пункту 2 статті 289 Податкового кодексу України, станом на 01.01.2017р. по:
Єрківській селищній раді с. Радчиха Катеринопільського району, за 1га становить 37970,419 грн.
Таким чином нормативна грошова оцінка земельної ділянки сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Радчиської сільської ради Катеринопільського району поза межами населеного пункту площею 8,1 га становить 307 560,394 грн.
Відповідно до довідки Радчиської сільської ради №160/53-17 від 25.01.2017р. - земельною ділянкою, яка знаходиться в адміністративних межах села Радчиха поза межами населеного пункту загальною площею - 8,1 га користується та веде господарську діяльність ФОП ОСОБА_1
Використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення ФОП ОСОБА_1 в адміністративних межах Радчиської сільської ради також підтверджується сплатою нею податків за використання вказаних земельних ділянок за період 2015 року та по серпень 2016 року згідно інформації Звенигородської ОДПІ ГУ ДФС в Черкаській області від 09.11.2016р. за №7438/23-12-13-019.
Наразі ФОП ОСОБА_1 продовжує використовувати земельну ділянку поза межами населеного пункту та не виконує вимоги Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області щодо повернення ділянки згідно умов договору оренди, який закінчився в 2016 році.
Згідно з приписами ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Згідно п. 20 Договору, передача земельної ділянки здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 785 ЦК України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства та є обов'язковими для виконання сторонами.
Ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Таким чином, відповідач використовує спірну земельну ділянку сільськогосподарського призначення дотепер без достатніх правових підстав, чим порушує вимоги земельного законодавства.
Відповідно до пункту 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення
Стаття 16 ЦК України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України, з-поміж інших, встановлює одним із способів захисту цивільних прав та інтересів - відновлення становища, яке існувало до порушення.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
У статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Стаття 14 Конституції України встановлює, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Таким чином, законність використання земельних ділянок водного фонду, безперечно становить інтерес держави.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99, із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підставою представництва інтересів держави у судах є наявність порушеного або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що виникають у відносинах між ними або державою.
У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання законності при використанні землі, як основного національного багатства, яке перебуває під особливою охороною держави, забезпечення раціонального використання та охорони земель.
Подання Звенигородської місцевої прокуратури позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при використанні земель державної та комунальної власності.
Невиконання Відповідачем умов договору оренди щодо повернення майна після припинення дії вказаного договору, незаконне використання вказаної земельної ділянки та отримання доходів від її використання порушує права держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області на розпорядження, володіння та користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, що стало причиною звернення прокурора та позивача до суду для захисту порушеного права та інтересів держави.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, з огляду на таке.
Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.
Стаття 41 Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
За частиною четвертою вказаної статті 41 Конституції України, а також ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право власності є непорушним.
Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» від 21.09.2006р. №185-V (далі - Закон №185-V) управління об'єктами державної власності здійснюється уповноваженими органами влади з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Дія спірного договору оренди земельної ділянки від 02.11.2006р. закінчилась 21.11.2016р.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 12.07.2017р. у справі №925/599/17 ФОП ОСОБА_1 відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки від 02.11.2006р. Рішення суду набрало законної сили.
Однією з умов застосування віндикаційного позову - є відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов'язально-правових способів.
На підставі ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахування нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи викладене, у зв'язку з відсутністю у відповідача будь - яких правових підстав для користування спірною ділянкою за межами населеного пункту, захист права власності держави на землю може бути реалізований через зобов'язальну дію повернення незаконно утримуваної земельної ділянки.
Відповідач у судовому засіданні не надав доказів правомірності використання спірної ділянки з 22.11.2016р. та на момент прийняття рішення судом.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.
Суд вважає, що прокурор використав належний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки такий спосіб передбачено ст.ст. 15-16 ЦК України.
Прокурор вірно визначився з виключною підсудністю справи - приписи ч. 8 ст. 16 ГПК України - за місцем знаходження спірної ділянки.
Належить зобов'язати відповідача - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 - повернути з незаконного володіння на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 8,1 га, загальна нормативна грошова оцінка якої становить 307 560,394 грн., що знаходиться в адміністративних межах Радчиської сільської ради за межами населеного пункту та перебувала у нього до 11.11.2016 в оренді згідно договору від 02.11.2006 р.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає до задоволення.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь прокуратури 4613,41 грн. судового збору пропорційно оціночній вартості земельної ділянки.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Зобов'язати відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1
повернути з незаконного володіння на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області
земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 8,1 га, загальна нормативна грошова оцінка якої становить 307 560,394 грн., що знаходиться в адміністративних межах Радчиської сільської ради за межами населеного пункту та перебувала у нього до 11.11.2016р. в оренді згідно договору від 02.11.2006р.
Стягнути з відповідача - фізичну особу-підприємця ОСОБА_1, 20511, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, номер рахунку в банку невідомий
на користь прокуратури Черкаської області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 286, код ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172
4613,41 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 25.10.2017р.
Суддя Г.М. Скиба