11 жовтня 2017 рокуСправа № 921/455/17-г/7
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Стадник М.С.
розглянув справу
за позовом: Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вул. Лисенка, 20а, Тернопіль, Тернопільська область, 46002
до відповідача: Великоберезовицької селищної ради вул. Ст. Бандери, 26, ОСОБА_1, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724
про зобов'язання Великоберезовицьку селищну раду виконати рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №40-р/к від 24.11.2016р.
За участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2, довіреність №18/511 від 19.06.17р. (дійсна до 19.06.2018р.);
відповідача - селищний голова ОСОБА_3, посвідчення №б/н б/д (дійсне до 31.12.2020р.), НОМЕР_1, виданий 17.01.2009р.
Суть справи:
Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося із позовом до Великоберезовицької селищної ради про зобов'язання Великоберезовицьку селищну раду виконати рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №40-р/к від 24.11.2016р.
Ухвалою суду від 28.07.2017р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.08.2017р.
Ухвалою суду від 15.08.2017р. відкладено розгляд справи на 22.09.2017р., для надання можливості сторонам подати витребувані судом матеріали.
У судових засіданнях 22.09.2017р. та 25.09.2017р. оголошено перерву до 25.09.2017р. та 03.10.2017р. відповідно, для надання можливості відповідачу подати додаткові матеріали.
Ухвалою суду від 25.09.2017р., за клопотанням представника відповідача, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжений на 15 днів - по 11.10.2017р.
Ухвалою суду від 03.10.2017р. відкладено розгляд справи на 11.10.2017р., для надання можливості відповідачу подати витребувані судом матеріали та забезпечити участь повноважного представника у судовому засіданні для надання пояснень по предмету спору.
Представник позивача у судовому засіданні 11.10.2017р. підтримав позовні вимоги та звернув увагу суду на наступне: - Великоберезовицька селищна рада, встановлюючи орендну плату, зобов'язана забезпечити рівний доступ всіх суб'єктів до оренди землі; - відповідач може встановлювати розмір орендної плати на власний розсуд, однак розмір відсоткових ставок за землі, що відносяться до однієї категорії, повинен бути єдиний, оскільки в іншому випадку це створюватиме окремим суб'єктам господарювання несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами; - при прийнятті рішення №40-р/к від 24.11.2016р. на засіданні адміністративної колегії АМК був присутній представник Великоберезовицької селищної ради ОСОБА_4, який визнав факт вчинення порушення та зазначив, що селищна рада вживатиме заходів для його усунення, що підтверджується протоколом №129 від 24.11.2016р., однак станом на даний час відповідачем не надано доказів приведення договорів оренди у відповідність до рішення АМК. Вважає, що рішення №40-р/к від 24.11.2016р., яке не оскаржене відповідачем у двохмісячний строк у встановленому законом порядку, підлягає до виконання шляхом встановлення суб'єктам господарювання однакових розмірів відсоткових ставок орендної плати від нормативної грошової оцінки земельних ділянок однакового цільового призначення.
Представник відповідача (ОСОБА_5М.) в процесі розгляду справи заперечував проти позову та пояснив, що правопорушення конкурентного законодавства усунуто шляхом прийняття Великоберезовицькою селищною радою рішення №101 від 17.06.2016р., яким затверджено Положення про встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, які знаходяться у віданні Великоберезовицької селищної ради. При цьому, доказів внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, зазначених у рішенні Великоберезовицької селищної ради №657 від 14.07.2015р., на вимогу суду не надав. Селищний голова ОСОБА_3 в судовому засіданні 11.10.2017р. повідомив суду, що станом на даний час виготовлено тільки проекти додаткових угод до діючих договорів оренди земельних ділянок, зазначених у рішенні №657 від 14.07.2015р., які сторонам не направлені, та визнав правомірність позовних вимог.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін, встановив:
- адміністративною колегією Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за результатами розгляду матеріалів справи №865-АД, винесено рішення №40-р/к від 24.11.2016р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким:
1/ визнано дії Великоберезовицької селищної ради по встановленню суб'єктам господарювання різних розмірів орендної плати від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з однаковим цільовим призначенням порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 3 статті 50 та абзацом 8 частини другої статті 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, в частині дій внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;
2/ зобов'язано Великоберезовицьку селищну раду в трьохмісячний термін з дня одержання рішення вжити заходи щодо припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом встановлення суб'єктам господарювання однакових розмірів відсоткових ставок орендної плати за земельні ділянки однакового цільового призначення; про виконання рішення повідомити територіальне відділення протягом трьох місяців з дня одержання рішення з наданням підтверджуючих документів.
Підставою для прийняття рішення колегії стало встановлення рішенням Великоберезовицької селищної ради №657 від 14.07.2015р. "Про укладення додаткової угоди до діючих договорів оренди земельних ділянок" різних відсоткових ставок орендної плати за орендовані окремими суб'єктами господарювання земельні ділянки однакового цільового призначення.
Слід зазначити, що відповідач правом на оскарження рішення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка передбачає право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, не скористався.
Як випливає із матеріалів справи, відповідач копію рішення адміністративної колегії №40-р/к від 24.11.2016р. одержав 05.12.2016р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №4772400243074 від 25.11.2016р., строк оскарження рішення закінчився 06.02.2017р. і рішення набрало законної сили., а строк для виконання відповідачем рішення закінчився 06.03.2017р., оскільки згідно ч. 2 ст. 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Великоберезовицька селищна рада надіслала Адміністративній колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України лист №224 від 20.03.2017р., у якому просила продовжити виконання рішення №40-р/к строком до трьох місяців, а саме до завершення поділу земельних ділянок, укладення відповідних договорів оренди землі та державної реєстрації права користування зазначеними земельними ділянками.
Листом №7/306 від 06.04.2017р. Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило відповідача про те, що строк виконання рішення №40-р/к закінчився 06.03.2017р., у зв'язку з чим селищна рада пропустила термін заявляти клопотання про його продовження та зазначило, що при неотриманні до 21.04.2017р. відповідних матеріалів про виконання рішення територіальне відділення вирішуватиме дане питання у судовому порядку.
Відповідач у встановлений строк не надав доказів щодо виконання рішення №40-р/к, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, оцінивши подані сторонами докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
При цьому, суд виходив із наступного:
- встановлення, розвиток і забезпечення торгових та інших чесних звичаїв ведення конкуренції при здійсненні господарської діяльності в умовах ринкових відносин регулюються Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України №5 від 19.04.1994р. (в редакції розпорядження №169-р від 29.06.1998р.) (далі - Правила), а також іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів (стаття 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення.
Згідно ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України (стаття 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні дії органів місцевого самоврядування. Антиконкурентними діями органів місцевого самоврядування є, зокрема, прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування, які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції (стаття 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Отже, в розумінні наведених норм, дії Великоберезовицької селищної ради по встановленню суб'єктам господарювання різних розмірів орендної плати залежно від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з однаковим цільовим призначенням, є порушенням законодавства про захист економічної у вигляді антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування, в частині дій, внаслідок яких окремим суб'єктам господарювання створюються дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України (правова позиція, викладена у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011р. №15).
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Так, в даному випадку належними доказами виконання рішення колегії є додаткові угоди про внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок, укладених із суб'єктами господарювання, зазначеними у рішенні Великоберезовицької селищної ради №657 від 14.07.2015р. щодо розміру орендної плати, яка б відповідала ставкам орендної плати, встановленої у Додатку №1 до Положення про встановлення розміру ставок орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, які знаходяться у віданні Великоберезовицької селищної ради, яке затверджене рішенням Великоберезовицької селищної ради №101 від 17.06.2016р.
В процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів на підтвердження виконання рішення №40-р/к від 24.11.2016р., зокрема, додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок укладених із суб'єктами господарювання, а навпаки підтверджено не укладення таких станом на день прийняття рішення судом, а тому позовна вимога підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлена, підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами.
Доводи відповідача не приймаються до уваги, так як не спростовують обставини встановлені рішенням адміністративної колегії.
Судовий збір в сумі 1 600,00 грн. покладається на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82, ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Зобов'язати Великоберезовицьку селищну раду виконати рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №40-р/к від 24.11.2016р.
3. Стягнути з Великоберезовицької селищної ради (вул. Ст. Бандери, 26, ОСОБА_1, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724, ідентифікаційний код - 04393462) на користь Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Лисенка, 20а, Тернопіль, Тернопільська область, 46002, ідентифікаційний код - 21157616) 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.
Повне рішення складено "25" жовтня 2017р.
Суддя М.С. Стадник