Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" жовтня 2017 р.Справа № 922/2650/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши справу
за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", м. Перечин
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Технології підйому", с. Руська Лозова
про та за зустрічним позовом до про стягнення 294900,00 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Технології підйому", с. Руська Лозова Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", м. Перечин стягнення 40418,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача (за первісним позовом) - ОСОБА_2 довіреність б/н від 09.06.2017р.;
відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_1 довіреність б/н від 01.08.2017р.;
Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Технології підйому", в якій позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 294 900,00 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору №1022/770 від 22.09.2016р., що був укладений між сторонами, а саме щодо невиконання відповідачем ремонту крану. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 4423,50 грн.
06.09.2017р. до господарського суду Харківської області надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "НВК Технології підйому" до ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" про стягнення 40418,00 грн., що складається з: суми основного боргу у розмірі 32700,00 грн. (залишок оплат за виконані за договором роботи); пені у розмірі 4388,07 грн.; 2669,60 грн.; 3% річних у розмірі 661,17 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.09.2017р. судом було прийнято зустрічну позовну заяву ТОВ "НВК Технології підйому" до ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" про стягнення 40418,00 грн. для спільного розгляду із первісною позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2017р. клопотання відповідача (за первісним позовом) про продовження строку розгляду справи - задоволено та продовжено строк розгляду справи до 23.10.2017р. Клопотання відповідача (за первісним позовом) про відкладення розгляду справи задоволено. Розгляд справи відкладено на "18" жовтня 2017 р. о 14:00.
У судовому засіданні 18.10.2017р. оголошувалась перерва до 23.10.2017р. о 14:00.
Присутній представник позивача (за первісним позовом) у судовому засіданні первісні позовні вимоги підтримував та просив первісний позов задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №2053), який надано через канцелярію господарського суду 04.10.2017р., оскільки відповідачем (за первісним позовом) роботи по ремонту крану із заводським номером 68 не здійснювалися та даний кран був у справному стані та втручання спеціалістів не потребував. Зазначав, що відповідачем за первісним позовом були виконані роботи по ремонту крану із заводським номером 77, проте вони були виконані не якісно, про що свідчить акт ДП "Закарпатський експертно - технічний центр", що наданий позивачем (за первісним позовом). У зв'язку із не якісним виконанням робіт позивач звернувся до іншого виконавця по ремонту крану із заводським номером 77 ТОВ "ПРОФІ - КРАН СЕРВІС", який на даний час виконав ремонтні роботи та вони прийняті за актом приймання - передачі робіт від 06.07.2017р. Також, позивач (за первісним позовом) зазначав, що документи надані позивачем (за зустрічним позовом) не підтверджують виконання ним робіт по ремонту крану із заводським номером 68, на виконання умов договору укладеного між сторонами.
Присутній представник відповідача (за первісним позовом) у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував та наполягав на задоволенні зустрічного позову.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
22.09.2016 року між ТДВ “Перечинський лісохімічний комбінат” (замовник за договором, далі по тексту - позивач) та ТОВ “НВК Технології підйому” (виконавець за договором, далі по тексту - відповідач) було укладено договір №1022/770 (далі по тексту - договір). У відповідності до умов цього правочину виконавець зобов'язався виконати власними силами та матеріалами комплекс робіт з ремонту техніки - кранів козлових електричних ККТ-5 за заводським №68, та за заводським №77, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити вищевказані роботи та матеріали на умовах передбачених договором.
Між сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 23.09.2016р., згідно якої сторони внесли зміни до умов договору, а саме до пунктів 1.3, п.3.2., п.4.2.1, п.4.2.3, п.6.13., п.6.14., 6.15. договору.
А саме: пункт 3.2 договору викладено в наступній редакції: замовник перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок виконавця наступному порядку: 141 000,00 грн. (аванс) - у строк до 12.10.2016року (включно); 153 900,00 грн. (другий платіж) - у строк до 24.11.2016року (включно); 32 700,00 грн. (остаточний розрахунок) - протягом 5 робочих днів з дати підписання акту виконаних робіт;
Пункт 4.2.1 договору викладено в наступній редакції: розпочати передбачені даним договором роботи з 12.10.2016 року.
П.4.2.3 договору викладено в наступній редакції: виконати всі обумовлені договором роботи і здати їх у належному вигляді у термін до 30 (тридцяти) робочих днів, з моменту зарахування другого платежу на розрахунковий рахунок виконавця, чи домовились про можливий перегляд строків виконання робіт, у випадку ненадання замовником виконавцю матеріалів, перелік яких передбачений додатками до цього договору, техніки для монтажу крана, чого приміщення для виконання додаткових робіт, несприятливих погодних умов (дощ, сніг , ожеледиця, температури нижче -5 °С)".
Доповнено договір пунктами 6.13,6.14 та 6.15 наступного змісту: в разі невчасної оплати за виконані роботи замовник виплачує виконавцю пеню у розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення.
П.6.14. договору, в разі порушення строків виконання робіт, передбачених цим договором, Виконавець виплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від оплаченої за роботи суми за кожен день прострочення.
П.6.15 договору, замовник несе відповідальність за матеріали надані виконавцю, для виконання робіт, та несе відповідальність за роботи, які виконуються в рамках додаткових угод.”
У відповідності до п.4.2.3 договору (в редакції за додатковою угодою №1 віл 23.09.2016 року) виконавець зобов'язаний виконати всі обумовлені договором роботи і здати їх у належному вигляді у термін до 30 (тридцяти) робочих днів, з моменту зарахування другого платежу на розрахунковий рахунок виконавця.
Позивач (за первісним позовом) на виконання умов договору здійснив перерахування попередньої оплати, а саме: перший платіж: 12.10.2016 року (платіжне доручення №2032); другий платіж: 24.11.2016 року (платіжне доручення №3087).
Позивач зазначає, що акт приймання - передачі виконаних робіт між сторонами не підписаний.
З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що має право на відмову від договору та відшкодування збитків в порядку ч.2 ст. 849 ЦК України та п.6.9. договору у розмірі 294900,00 грн.
Відповідач у справі подав до суду зустрічний позов про стягнення останнього платежу за договором укладеним між позивачем та відповідачем у розмірі 32700,00 грн. та зазначає про виконання робіт за договором у строки ним передбачені. Також, позивачем (за зустрічним позовом), у зв'язку із простроченням платежу за договором були нараховані: пеня у розмірі 4388,07грн., інфляційні у розмірі 2669,60 грн., та 3% річних у розмірі 6611,17 грн.
Позивач (за зустрічним позовом) зазначає, що роботи за договором ним виконані та надає первинну документацію на підтвердження виконання робіт, та зазначає про відмову позивача (за первісним позовом) від підписання акту приймання - передачі робіт, про що свідчить відмітка представника позивача (за зустрічним позовом) на акті. Також, відповідач надав докази повторного направлення акту прийому - передачі виконаних робіт від 23.12.2017р., що направлений 01.09.2017р.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд прийшов до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснюватись свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч. 2 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до норм статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Договір, що укладений між сторонами є договором підряду.
За умовами договору відповідач (за первісним позовом), як виконавець за договором взяв зобов'язання по ремонту техніки: двох кранів козлових електричних: ККТ-5 за заводським №68, та за заводським №77. Позивач (за первісним позовом), як замовник за договором прийняв зобов'язання прийняти і оплатити роботи виконані виконавцем.
В подальшому сторони внесли зміни до договору, та погодили зобов'язання відповідача (за первісним позовом) по ремонту одного крану козлового електричного: ККТ-5 за заводським номером 68.
Позивачем (за первісним позовом) було переховано передоплату у розмірі 294900,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, що містяться у матеріалах справи. Залишком оплати по договору є сума у розмірі 32700,00 грн.
Позивач (за зустрічним позовом) подав до суду зустрічний позов про стягнення останнього платежу за договором укладеним між позивачем та відповідачем у розмірі 32700,00 грн. та зазначає про виконання робіт за договором у строки ним передбачені. Також, позивачем (за зустрічним позовом), у зв'язку із простроченням платежу за договором були нараховані: пеня у розмірі 4388,07грн., інфляційні у розмірі 2669,60 грн., та 3% річних у розмірі 6611,17 грн.
Документом, що підтверджує належне виконання виконавцем відповідачем (за первісним позовом) своїх зобов'язань за договором є наявність підписаного акту приймання - передачі виконаних робіт (п.5.1. договору).
ОСОБА_3 позивач (за зустрічним позовом) зазначає, що документами підтверджуючими виконання робіт вважає: звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №№ 126, 127,128, 130, 131, 132 від 20.10.2016 року; посвідченнями на відрядження на працівників ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" для виконання договору №1022 від 22.09.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на підставі наказу від 30.09.2016р. №26 з відмітками ТДВ "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ ЛХК" про прибуття 01.10.2016 та вибуття 18.10.2016; звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №№157-163 від 12.2016 року: посвідченнями на відрядження на працівників ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" для виконання договору № 1022 від 22.09.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі наказу від 23.11.2016 №28 з відмітками ТОВ "ПЕРЕЧИНСЬКИЙ ЛХК" про прибуття 24.11.2016 та вибуття 08.12.2016; звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт №№164 - 169 від 12.2016 року; посвідченнями на відрядження на працівників ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" для виконання договору №1022 від 22.09.2016 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на підставі наказу від 09.12.2016 № 29 з відмітками про прибуття 11.12.2016р. та вибуття 23.12.2016р.; звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 1 від 25.01.2017 року; посвідченням на відрядження технічного директора ТОВ "НВК ТЕХНОЛОГІЇ ПІДЙОМУ" для виконання договору №1022 від 22.09.2016 ОСОБА_3 на підставі наказу від 22.01.2017 №1 з відмітками про прибуття 23.01.2017 та вибуття 24.01.2017.
Також, позивач (за зустрічним позовом) зазначає про відмову відповідача (за зустрічним позовом) від прийняття робіт та відмову від підписання акту надання послуг № 12/23-1 від 23 грудня 2016 року з ремонту козлового крану ККТ-5.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Здійснивши оцінку наданих позивачем (за зустрічним позовом) доказів суд прийшов до висновку, що звіти про використання коштів, посвідчення про відрядження, підтверджують прибуття спеціалістів ТОВ "НВК "Технології підйому" на територію ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат", використання ними авансових коштів, виданих на відрядження, що не заперечується замовником, однак дані документи не підтверджують належне виконання робіт та їх завершення.
Також позивачем (за зустрічним позовом) не надано жодних відомостей із зазначенням які саме ремонтні роботи було виконано та які саме матеріали було використано та встановлено на кран замовника.
Відповідно до приписів статей 853, 882 ЦК України за договором підряду, відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у останнього обов'язку щодо їх оплати.
Згідно ч. 4 ст. 882 ЦК України, акт, підписаний однією стороною, є належним доказом виконання роботи, за умови, що судом не визнано мотиви відмови від підписання іншою стороною.
Щодо зазначення позивача (за зустрічним позовом) про не прийняття виконаних ним робіт та відмову від підписання акту прийому - передачі від 23.12.2016р. за №12/23-1, матеріали справи не містять доказів направлення акту прийняття - передачі робіт замовнику за договором - позивачем (за первісним позовом) та відповідачем (за зустрічним позовом).
До зустрічного позову надано лише докази повторного направлення акту наданих послуг №12/23-1 від 23.12.2016 року, на адресу ТОВ ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" 01.09.2017р. про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, тобто безпосередньо перед поданням зустрічного позову.
Враховуючи вищевикладене, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.
Згідно п.6.9 договору, у випадку порушення виконавцем строків виконання робіт, передбачених п.4.2.3. договору, даний договір вважається розірваним, а сума попередньої оплати (п.3.1. договору) вважається такою, що отримана виконавцем безпідставно (відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України) і підлягає поверненню протягом трьох банківських днів з моменту отримання виконавцем відповідного повідомлення замовника. Зміст повідомлення повинен містити інформацію про відмову від договору та вимогу про повернення суми попередньої оплати. Доказом отримання письмового повідомлення можуть бути будь - які документи одержані від засобів поштового зв'язку (в тому числі й інформація отримана із загальнодоступних інтернет - ресурсів).
Судом встановлено, що позивач (за первісним позовом) 21.06.2017р. направив відповідачу повідомлення про розірвання договору, в якому зазначив про відмову від договору та вимагав повернути грошові кошти у розмірі 294900,00 грн. у обумовлений сторонами строк (лист за вих.№339/02 від 20.06.2017 року, аркуш справи №18). Докази направлення зазначеного повідомлення позивачем (за первісним позовом) на адресу відповідача (за первісним позовом) містяться у матеріалах справи (аркуш справи №19).
За інформацією отриманою із загальнодоступного інтернет - ресурсі (сервіс відстеження пересилання поштових відправлень Українського державного підприємства За інформацією отриманою із загальнодоступного інтернет - ресурсі (сервіс відстеження пересилання поштових відправлень Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта") відправлення за штриховим ідентифікатором № 8920001170130 вручене за довіреністю представнику відповідача 05.07.2017 року. поштового зв'язку "Укрпошта") відправлення за штриховим ідентифікатором № 8920001170130 вручене за довіреністю представнику відповідача 05.07.2017 року.
Відтак, згідно домовленості сторін (п.6.9 договору), відповідач (за первісним позовом) мав можливість для повернення безпідставно отриманих коштів до 10.07.2017 року. ОСОБА_3 відповідач (за первісним позовом), який був обізнаний про повідомлення про розірвання договору згідно п.6.9. договору, свого зобов'язання перед позивачем (за первісним позовом) не виконав та грошові кошти у розмірі 294900,00 грн. не повернув, та під час розгляду справи продовжував наполягати на виконанні робіт за договором, що не відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищенаведене та те, що матеріали справи не містять належного виконання відповідачем (за первісним позовом) робіт за договором, а саме ані прийняття робіт за актом прийняття - передачі робіт від 23.12.2016р., ані первісної документації, суд приходить до висновку проте, що договір №1022/770 від 22.09.2017р., що був укладений між позивачем та відповідачем є розірваним.
Враховуючи розірвання договору, укладеного між сторонами, правовідносини сторін щодо повернення авансового платежу, сплаченого на його виконання, є позадоговірними і до них застосовуються норми глави 83 Цивільного кодексу України.
Аналогічної правової позиції притримується і Вищий господарський суд України, про що зазначається у постановах: від 18.04.2012р. у справі №5023/9115/11; від 15.08.2012р. у справі №11/5009/8090/11; від 30.08.2012р. справі №15/5005/2635/2012.
Виходячи зі змісту ст. 1212 ЦК України положення цієї статті застосовуються не лише у випадках, коли особа набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), а також, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України безпідставно набуте майно повертається також і у випадках, коли має місце повернення виконаного однією зі сторін у зобов'язанні.
В силу цієї статті термін "майно" включає в себе не тільки майно в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України, а і грошові кошти.
Зі змісту вищезазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов'язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала.
Враховуючи вищенаведене та те, що договір №1022/770 від 22.09.2017р., що був укладений між позивачем та відповідачем є розірваним, та зважаючи на те, що відповідачем не виконані роботи на всю суму, що не спростовано відповідачем (за первісним позовом) під час розгляду справи, відповідач (за первісним позовом) утримує грошові кошти перераховані йому в якості оплати у розмірі 294900,00 грн. безпідставно, тому він зобов'язаний повернути вказані кошти позивачу на підставі ст.1212 ЦК України, відповідно до цього первісні позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача за первісним позовом.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 846, 849 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Технології підйому" (62332, Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул.. Бєлгородська, буд. 8, код ЄДРПОУ 37632175) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (89200, Закарпатська область, м. Перечин, вул. Ужанська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00274105) безпідставно отримані кошти у розмірі 294900,00 грн. та судовий збір у розмірі 4423,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 26.10.2017 р.
Суддя ОСОБА_10