Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"24" жовтня 2017 р. Справа № 922/2375/15
вх. № 2375/15
Суддя господарського суду: Калантай М.В.
при секретарі судового засідання: Семенов О.Є.
розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна
компанія "Нафтогаз України", м.Київ
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі",
м.Харків
про стягнення коштів в сумі 83364973,28 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №14-77 від 14.04.2017
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №38-2072/470 від 10.05.2012
від ВДВС: не з'явився
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.05.2015 позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено, стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь позивача 54336657,10грн. основного боргу, 11200753,17грн. пені, 1356753,80грн. 3% річних, 16470809,21грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 73080,00грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016, рішення господарського суду Харківської області від 13.05.2015 скасовано в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 5600376,55грн. та судового збору в сумі 4969,44грн. і прийнято в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задоволено в сумі 5600376,55грн. пені та 68110,56грн. судового збору. В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь КП "Харківські теплові мережі" 2484,72грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
22 грудня 2015 року господарським судом Харківської області видано наказ про стягнення ,з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь КП "Харківські теплові мережі" 2484,72грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
04 вересня 2017 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (далі за текстом - ВДВС), в якій просить:
1) Визнати незаконними дії ВДВС щодо винесення 08.08.2017 в межах виконавчого провадження ВП№50149035:
- постанови про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 248,47грн.;
- постанови про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00грн.
2) Визнати недійсними постанови ВДВС від 08.08.2017, винесені в межах виконавчого провадження ВП№50149035, про:
- стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 248,47грн.;
- стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00 грн.
27 вересня 2017 року представником позивача подана заява про збільшення вимог скарги, відповідно до якої він додатково заявив вимоги про: визнання незаконною бездіяльність ВДВС стосовно незакінчення виконавчого провадження ВП №50149035 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 22.12.15 №922/2375/15, а також про зобов'язання ВДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №50149035 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з наказом господарського суду Харківської області від 22.12.15 № 922/2375/15.
Дана заява прийнята судом до розгляду ухвалою від 27.09.2017. За результатами розгляду даної заяви суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII 1 ГПК тощо.
Так, згідно частини 4 статті 22 ГПК України позивач до прийняття рішення у справі має право, зокрема, збільшити розмір позовних вимог.
При цьому, відповідно до пункту 3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично йдеться про подання іншого позову.
Заява ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про збільшення вимог скарги не відповідає вимогам статей 22, 121-2 ГПК України, оскільки скаржником заявлено дві нові вимоги, які обґрунтовані іншими правовими нормами та стосуються інших дій (бездіяльності) ВДВС, що мали місце в інший період часу, ніж дії, оскаржувані у первісній скарзі. Отже, такі нові вимоги не можуть бути розглянуті в межах первісної скарги, оскільки у даному випадку йдеться про подання іншої скарги (скарг).
Також, суд звертає увагу і на те, що при заявлені заяви про збільшення вимог скарги позивачем не були дотримані строки на оскарження, передбачені статтею 121-2 ГПК України.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви про збільшення вимог скарги та розглядає вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в редакції первісної скарги.
В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити скаргу.
Відповідач у відзиві та його представник у судовому засіданні погодився з доводами позивача та просив суд задовольнити скаргу позивача.
ВДВС у відзиві проти доводів скарги заперечив, посилаючись на її необґрунтованість та невідповідність висновків скаржника вимогам чинного законодавства. Також просив розглядати скаргу за відсутності свого представника.
Відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Розглянувши скаргу на дії ВДВС, суд вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
12 лютого 2016 року ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50149035 з примусового виконання наказу №922/2375/15 від 22.12.2015 господарського суду Харківської області про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на користь КП "Харківські теплові мережі" 2484,72грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№50149035 боржнику вказано про необхідність самостійно виконати рішення у 7-денний термін.
Дана постанова отримана ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 19.02.2016, а тому він мав самостійно сплатити заборгованість у розмірі 2484,72грн. в строк до 26.02.2016, однак даний обов'язок не виконав.
02 березня 2017 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" подав до ВДВС заяву про закінчення виконавчого провадження №50149035 у зв'язку з тим, що борг в сумі 2484,72грн. погашено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог відповідно до заяви від 01.08.2016 №26-5034/1.8-16.
08 серпня 2017 року ВДВС винесено постанову про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" виконавчого збору у розмірі 248,47грн.
Також 08.08.2017 ВДВС винесено постанову про стягнення з ПАТ "НАК "Нафтогаз України" витрат виконавчого провадження у сумі 300,00грн.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" з вищевказаними постановами від 08.08.2017 не погодилося, та звернулося до господарського суду з даною скаргою, в якій просить визнати незаконними дії ВДВС щодо винесення постанов від 08.08.2017 про стягнення виконавчого збору у розмірі 248,47грн. та витрат виконавчого провадження у розмірі 300,00грн., а також визнати вказані постанови від 08.08.2017 недійсними.
Суд не погоджується з доводами скаржника, виходячи з наступного.
Пунктом 7 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 №1404-VIII) встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього закону.
Виконавче провадження ВП№50149035 відкрито згідно постанови ВДВС від 12.02.2016, тобто під час дії Закону України "Про виконавче провадження" (від 21.04.1999 № 606-ХІV).
Відповідно до пункту 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (від 21.04.1999 № 606-ХІV), яка діяла станом на момент закінчення встановленого ВДВС строку для добровільного виконання боржником рішення (26.02.2016), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
За таких обставин, оскільки боржник своєчасно не погасив заборгованість у добровільному порядку, ВДВС правомірно стягнув з нього виконавчий збір у розмірі 248,47грн.
Відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" (від 21.04.1999 № 606-ХIV) витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Враховуючи частину другу статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (від 21.04.1999 № 606-ХIV) у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Таким чином, ВДВС мав підстави для стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, розмір яких визначений ВДВС у сумі 300,00грн.
Посилання боржника на те, що ВДВС були порушені норми Закону України "Про виконавче провадження" (від 02.06.2016 №1404-VIII), судом не приймаються, оскільки, вони суперечать пункту 7 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, яким встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Отже, оскільки виконавчі дії щодо примусового виконання наказу №922/2375/15 від 22.12.2015 були розпочаті під час дії Закону України "Про виконавче провадження" (від 21.04.1999 № 606-ХIV), ВДВС правомірно здійснював виконавчі дії, у тому числі щодо винесення оспорюваних постанов від 08.08.2017 ВП№50149035, саме у відповідності до Закону від 21.04.1999 № 606-ХIV.
Пунктом 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
За таких обставин, суд вважає за необхідне скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відхилити.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України,
Скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві відхилити.
Суддя Калантай М.В.