Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" жовтня 2017 р.Справа № 922/3404/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Светлічного Ю.В.
при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.
розглянувши справу
за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
до Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25), м. Харків
про стягнення 136000,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 довіреність №30 від 01.08.2017р.;
відповідача - ОСОБА_2 довіреність №4/14-144п/Нх від 02.10.2017р.;
Харківське обласне Територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25), про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн., накладеного рішенням Адміністративної колегії Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.06.2016р. № 65-р/к у справі № 1/01-208-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", та пені у розмірі 68000,00 грн., нарахованої за несвоєчасну сплату штрафу. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2040,00 грн.
Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.
Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, проте зазначав, що знаходиться в тяжкому фінансовому становищі, у зв'язку із прийняттям позивачем у справі рішення про стягнення з відповідача штрафу він не має змоги приймати участь у процедурі державних закупівель, а отже реалізувати в такий спосіб свій конкурентноздатний товар. Також, відповідач зазначив про зниження обсягу виготовлення продукції у порівнянні із минулими роками. Також, відповідач зазначив, що на даний час у господарському суді Харківської області знаходиться ще дві справи та загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 272000,00 грн. Крім того, відповідач має зобов'язання з податковим повідомленням - рішенням. На банківському рахунку знаходяться грошові кошти, яких не достатньо для одноразового погашення суми боргу перед позивачем. Відповідач проти наявності боргу перед позивачем не заперечує та має намір погасити заборгованість у добровільному порядку, проте одночасне стягнення з відповідача суми боргу може привести до зупинення діяльності відповідача, тому просить розстрочити виконання рішення строком на 36 місяців.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Харківським обласним Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України 16.06.2016р. прийнято рішення №65 - р/к у справі №1/01-208-15 (далі по тексту - №65 - р/к), яким визнано, що Державне підприємство "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25)" та ТОВ Компанія "Нова Ера" погодивши під час участі у торгах на закупівлю за державні кошти цистерн, резервуарів та вмістищ металевих інших (придбання контейнерів для збирання побутових відходів), які проводились Департаментом житлового господарства Харківської міської ради, свої пропозиції конкурсних торгів з метою забезпечення перемоги ДП "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25)", вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.1 ст.50, п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (далі по тексту - рішення №65 - р/к).
Враховуючи наведене, відповідно до ст.52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" пунктом 2 резолютивної частини рішення №65 - р/к на Державне підприємство "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25)" (далі по тексту - позивач) накладений штраф у розмірі 68000,00 грн.
Окрім того, у резолютивній частині рішення №65-р/к зазначено, що згідно частини третьої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф повинен бути сплачений у двомісячний строк з дня одержання рішення. Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Відповідно до частини першої статті 60 зазначеного Закону рішення органів Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня одержання може бути оскаржене до господарського суду. Згідно з частиною 8 статті 56 зазначеного Закону суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти днів з дня сплати штрафу надіслати до територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Копію рішення №65-р/к позивач направив відповідачу супровідним листом №02-26/1-1746 від 17.06.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 66102217418789 (арк. 13-14). Вказаний супровідний лист було вручено повноважному представнику відповідача 21.06.2017р. (арк. спр.15).
Таким чином, рішення №65-р/к вручено відповідачу 21.06.2017р.
Статтею 6 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України є органами Антимонопольного комітету України.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення органів Антимонопольного комітету України є обов'язковими до виконання.
Згідно з частиною третьою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.
Отже, відповідач повинен був сплатити накладений рішенням № 96-р/к штраф у розмірі 68000,00 грн. до 22.08.2016 (включно), з урахуванням абзацу четвертого частини другої статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідач звертався до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення № 65-р/к, але рішенням господарського суду від 07.09.2016р. у справі №922/2580/16 у задоволенні позову Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25) до Харківського обласного Територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним зазначеного рішення було відмовлено. Вказане рішення першої інстанції було залишено без змін постановами: апеляційної інстанції від 26.10.2016 р., та касаційної інстанції від 14.12.2016р.
Отже, дане рішення є дійсним та таким, що відповідно до частини другої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є обов'язковим для виконання.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений законом строк (до 22.08.2016р. включно) штраф у розмірі 68000,00 грн. не сплатив, позивач, керуючись ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахував відповідачеві пеню у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочки загальний розмір якої складає 68000,00 грн. (розрахунок пені, арк. 34-35).
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Згідно з п. 16 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має такі повноваження: звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені та стосові зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Враховуючи вищевикладені обставини, положення закону і те, що відповідач у встановлений строк у добровільному порядку не сплатив штраф у розмірі 68000,00 грн., накладений Рішенням №65-р/к, та пеню у розмірі 68000,00 грн., нараховану за несвоєчасну сплату штрафу, суд вважає позовні вимоги правомірними обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідач звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання рішення строком на 36 місяців, посилаючись на тяжке фінансове становище відповідача.
Присутній представник позивача у судовому засіданні проти надання розстрочки виконання рішення відповідачу заперечував та просив у ії задоволенні відмовити.
Згідно п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній із сторін.
За таких обставин виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу у контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого у статті 8 Конституції України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, суд забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Як зазначав Вищий господарський суд України у постанові пленуму №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", згідно п. 7.1.2 п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.
За змістом пункту 7.2 зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати па увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її" самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ч. 1 ст. 32 ГПК України).
Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем сума боргу визнається та те, знаходження відповідача у тяжкому фінансовому становищі, що підтверджується доданими відповідачем до заяви документами, з метою не допущення погіршення фінансового стану підприємства відповідача суд вважає за необхідне заяву відповідача про розстрочення виконання рішення задовольнити та розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/3404/17 за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25) на 36 місяців рівними частинами.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 17, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. ст. 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. ст. 1, 2, 4-3, 32-36, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25)" (61051, м. Харків, вул. Кюї Цезаря, 44, код ЄДРПОУ 08680879) на користь Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України зі місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджет 21081100 (символ звітності 106) штраф у розмірі 68000,00 грн. та пеню у розмірі 68000,00 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25)" (61051, м. Харків, вул. Кюї Цезаря, 44, код ЄДРПОУ 08680879) на користь Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, 6, під'їзд, 1 пов., кім. 32, код ЄДРПОУ 22630473, р/р 35216072011358, банк одержувача - Державна казначейська служба України, МФО 820172) судовий збір у розмірі 2040,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/3404/17 за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Державного підприємства "Підприємство Олексіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області (№ 25) на 36 місяців рівними частинами.
Повне рішення складено 26.10.2017 р.
Суддя ОСОБА_3