про повернення позовної заяви
"26" жовтня 2017 р.№ 916/2574/17
Суддя Смелянець Г.Є., розглянувши матеріали вх.№2732/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в
особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію
ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Евріка"
про звернення стягнення на предмет іпотеки, -
Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 звернулось до ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Евріка" з позовом, в якому просить господарський суд Одеської області звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 25.12.2007р. шляхом його продажу на підставі договору купівлі-продажу в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 (фермерського) господарства "Евріка" за кредитним договором №20/07- БME від 25.12.2007р. у розмірі 4592872,92 грн.
Водночас до позовної заяви додано заяву про відстрочення терміну сплати судового збору від 11.10.2017р. вих.22/2-26687 (за вх.№2-5622/17 від 24.10.2017р.), в якій позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання даної позовної заяви, із посиланням на постанову Правління НБУ від 19.03.2015р. №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20.03.2015р. №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" та від 22.02.2016р. №213 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та делегування повноважень ліквідатора".
Відповідно до ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.3.1. постанови пленуму ВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. №7, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Так, згідно з доводами позивача, неможливість сплати ним судового збору підтверджується обставинами щодо неплатоспроможності ПАТ "ВіЕйБі Банк" та тяжкого фінансового стану в силу проведення процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк", які є загальновідомими та не потребують доказування
Між тим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.20 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності. Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов'язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених частиною восьмою статті 39 цього Закону.
Згідно з ч.6 ст.38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.
З огляду на вищевикладене, господарський суд вважає, що в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України, позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин тяжкого фінансового становища позивача, яким у даній справі є Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1, яке унеможливлює сплату позивачем судового збору за розгляд даного позову, а відтак, і наявності підстав для відстрочення його від сплати судового збору.
Окрім того, господарський суд звертає увагу на те, що позивач вже звертався до суду із заявами про відстрочення сплати судового збору за подання до господарського суду даної позовної заяви, з посиланням при цьому на ті самі підстави, що і у даній заяві. Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.08.2017р. №916/2003/17 та ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2017р. №916/2318/17 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору та позовну заяву повернуто без розгляду.
Відповідно до п.3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1600 грн.) та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (240000 грн.).
Між тим, доказів сплати судового збору до позовної заяви позивачем не надано, що в силу вимог п.4 ч.1 ст.63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Між тим, до позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 в якості доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів додано поштову квитанцію та опис вкладення, з якого вбачається, що на адресу відповідача надіслано позовну заяву за вихідним №22/2-24963 від 13.09.2017р. та додані до нього документи.
Поряд з цим, до суду позивач звернувся із позовною заявою за вих. №22/2-26685 від 11.10.2017р., яка відповідачу надіслана не була, що в силу вимог п.6 ч.1 ст. 63 ГПК України також є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.
Статтями 4-2 та 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З огляду на вищевикладене, господарський суд повертає без розгляду позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 та одночасно звертає увагу позивача на те, що в силу вимог ч.3 ст.63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п.4,6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_1 і додані до неї документи повернути без розгляду.
Додаток: позовна заява на 3 арк., з додатком документів на 38 арк. та конверт.
Суддя Г.Є. Смелянець